Знайдіть правильну відповідь

Де б не спинявся(,;) блукаюч(і,и) цього дня(,;) (а,А)ндрій(-,) всюди його пер(е,и)слідувала одна і та ж думка(,;) думка про люд(сь,с)ке бу(т,тт)я.

Андрій(,;) (постоявши, по стоявши) ще з хвилину(,;) подався на соборний майдан. У соборі було холодно(,;) темно і тихо. Володарювала тут по-справж(нн,нь)ому во(х,г)кувата ні(ч,чь) (,;) хо(чь,ч) (надворі, на дворі) були ще тільки сутінки. Тут можна забути про всі негаразди й (незатишність, не затишність) довколишнього жи(тт,т)я(,;) можна ходити без кінця так само (,;) як довкола замкне(нн,н)ої у своїй первозда(н,нн)о-вічній красі мармурової колони(,;) і д(и,е)витися теж (без кінця, безкінця) на ту чудотворну(,;) незбагненно пр(и,е)красну красу каменю і фарб. Камі(н,нн)я вийшло з простору(,;) і простір вийшов з каменю. Мозаїки(,;) що ро(з,с)містилися (поодинці, по одинці) (,;) а то й (подвоє, по двоє) (в,у)купі в тихому сяя(нн,н)і струмують(,;) мов зорі на н(е,и)бесній бані(,;) створююч(и,і) цілісну(,;) хоч і напівзруйновану картину собору. І тільки (б,Б)ожа (м,М)ати з руками (,;) піднесе(нн,н)ими ч(і,и) то в благослове(н,нн)і(,;) ч(і,и) то в намага(нн,н)і захистити людей від лиха(,;) здає(т,ть)ся (непорушною, не порушною).

Цей собор уже (з,с) першого дня його існував(н,нн)я(,;) певно(,;) мало хто (вв,в)ажав за житло для (б,Б)ога. Він сприймався як надійні притулок лю(т,д)ського духу(,;) тут відразу зажив дух мудрості тих (,;) хто вибудовував споконвіків державність (у,У)країни-(р,Р)усі. Може(,;) тому й (небоялися, не боялися) зв(и,е)нувачень у богохульстві усі вороги наші(:,) хани(,;) князі(,;) королі. Налітали в різні часи на (к,К)иїв і (найперше, най перше) плюндрували (с,С)офійський собор.

Варіант № 9

Знайдіть правильну відповідь

(Мало-помалу, Мало по малу) набл(е,и)жався теплий веч(и,і)р(,;) (по-літньому, по літньому) ч(я.а)рівний і духмяний. Тарас зійшов з гори навпроти греблі(,;) пер(е,и)біг через (густо-зелений, густо зелений) крутосхилий ярок(,;) яким (щороку, що року) (навесні, на весні) (з,с)бігали швидкопли(н,нн)і струмки(,;) і хотів було пірнути в рясний сусід(сь,с)кий садок(,;) але поч(у,ю)в там зовсім (не знайомі, незнайомі) йому голоси і пішов л(и,е)вадою (вздовж, в здовж) поті(ч,чь)ка(,;) що моното(н,нн)о (з,дз)юркотів поміж густолистим верб(ь,')ям. Та знена(ц,ць)ка хлопець (с,з)піткнувся і (ледь-ледь, ледь ледь) (невпав, не впав). Він потер забиту ногу(,;) (с,з)хопив ку(щь,щ)(,;) який(,;) мов пан(,;) ро(з,с)лігся якра(с,з) на сте(ш,ж)ці(,;) і жбурнув його у терен попід кручею. Ва(ш,ж)кий ку(щь,щ) гупнув(,;) обруш(и,е)вши (де-не-де, де не де) порослий травою (з,с)хил і (неждано-негадано, не ждано негадано) ві(д,т)кривши вхі(т,д) у печеру.

Пр(е,и)гнувшись і затуливши обличч(а,я) руками(,;) (т,Т)арас пірнув у хащ(и,і) колюч(ьо,о)го терну(,;) вир(и,е)нув біля самого (з,с)хилу і (врешті-решт, врешті решт) добрався до п(и,е)чери. Хлопець поволі ро(с,з)чистив вхі(т,д) і об(и,е)режно вліз (усередину, у середину). (У,В) повній темряві він відч(ю,у)в(:-) з(и,е)мля тут тв(и,е)рда(,;) як на подвір(ь,’)ї. Тим часом оч(і,и) (поволі, по волі) (з, с)викли до темряви(,;) і (т,Т)арас побач(і,и)в (зліва, з ліва) (с,з)чорнілу дерев(ь,')яну лаву(,;) що вже майже ро(з,с)сохлася. І в цей же час (з-під, з під) його ніг покотилося (казна-що, казна що)(,;) голосно забря(ж,ш)чавши. (т,Т)арас завмер. У смузі світла(,;) що проб(е,и)валося біля входу(,;) пер(е,и)крутившись кі(л,ль)ка разів(,;) зуп(и,е)нився невеликий м(е,и)талевий казанок.

Тарас побіг (надвір, на двір) і(,;) назб(и,е)равши бади(л,лл)я(,;) заходився нашвидкору(чь,ч) ро(с,з)палювати вогнище. Бади(л,лл)я довго д(е,и)міло(,;) жевріло і не хотіло займатися(,;) а коли (з,с)палахнув-таки вогонь(,;) (т,Т)арас пі(т,д)вів голову і побач(и,і)в на лаві зітлілий (темно-синій, темно синій) жупан і коза(ць,тсь)ку шапку.

Варіант № 10

Знайдіть правильну відповідь

(Надворі, На дворі) уже панує гаряч(и,і)й полудень. Над (к,К)арпатами нестерпно п(и,е)че со(лн,н)це(,;) під палюч(і,и)ми пром(и,е)нями якого усе завм(и,е)рає. (По-літньому, По літньому) (кришталево-голубе, кришталево голубе) небо наче аж покрите якоюсь пел(е,и)ною. Навіть (вітерець-пустунець, вітерець пустунець) затамував свій подих і (чимскоріш, чим скоріш) заховався десь серед трав(:,) (не витримав, невитримав) двобою з небесним світилом.

Я йду не поспішаюч(и,і) ш(и,е)рокою(,;) залитою (жовтогарячим, жовтогарячим) соня(ш,ч)ним промі(н,нн)ям(,;) полониною(,;) вдихаюч(і,и) (духмяно-медвяні, духмяно медвяні) запахи різнобарвних квітів та (шовковисто-зелених, шовковисто зелених) трав. Ліворуч від м(и,е)не гордовито засти(х,г)ли гори(,;) серед яких осо(п,б)ливо вирізняю(т,ть)ся в(е,и)рхівки (ч,Ч)орної гори і гори(,;) що має назву (с,С)пиця(,;) з білими пасмами торішнього снігу(,;) затягне(нн,н)і поволокою рі(д.т)кого фіолетового туману. Далі видніє(ть,т)ся ш(е,и)рока (густо-зелена, густо зелена) долина з ро(с,з)киданими дерев(ь,')яними гостроверхими хатками. Праворуч(,;) понад(,;) (п,П)рутом(,;) округлий(-,) м(ь,')який(,;) наче спухнявілий (в,у) сизій імлі верх гори (б,Б)уковець.

Дорога була м(и,е)ні знайома. (Не раз, Нераз) ходив нею до міста(,;) хоч в оста(нн,н)є це було (позаторік, поза торік). Я йшов і (не зважав, незважав) на неї(,;) заглибле(н,нн )ий у свої роздумува(н,нн)я(,;) але (невдовзі, не вдовзі) помітив(,;) що пер(е,и)стаю її впізнавати. Якісь зовсім (не знайомі, незнайомі) м(и,е)ні зарості(,;) з(ь,')явилися уздовж сте(ш,ж)ки(,;) що (незабаром, не забаром)(,;) пірнувши в хащ(и,і)(,;) (неждано-негадано, не ждано не гадано) (с,з)никла. (3,С)початку я брів досить густою просікою(,;) потім(-,) старим (з,с)рубом(,;) густо зарослим малиною та ожиною(,;) що своїми гострими шпич(я,а)ками заважала просуватися вперед. Усе це навело м(и,е)не на думку(,;) що я заблукав(,;) (з,с)бившись несамохі(д,т)ь з дороги. Та (врешті-решт, врешті врешт)(,;) уже майже втрат(и,е)вши надію(,;) я вибрався-таки на невеличку галяв(е,и)ну(,;) де спокійно (з,дз)юрч(а,я)в струмок.