Пол-ка цін при вертик-ому і горизон-ому розподілі ринку.

Диференціація цін має місце, якщо продавець за однакові чи приблизно однакові послуги (набори послуг) у межах визначеного інтервалу часу запитує в різних груп покупців високі ціни, що відрі­зняються одні від одних по своїх запланованих дискретних рівнях. Дієвість пол-ки диференційованого ціноу-ня визнач. наявністю таких передумов:

1) Продавець через низку об'єктивних причин виходячи з ін­тересів свого бізнесу знаходить не пов'язані один з одним регіо­нальні чи загальнодержавні ринки з різними закономірностями формування і тенденціями розвитку купівельного попиту. Ця си­туація припускає так звану вертикальну диференціацію цін.

2) Єдиний ринок товару з об'єктивних причин, а також у зв'язку зі специфічними заходами продавців розчленовується на окремі споживчі сегменти та однорідні прошарки покупців, що відрізня­ються як пред'явленою купівельною спроможністю, так і ін. факторами, що формують попит. Ці значимі особливості ринков. середовища визнач. так званий гориз-ний розподіл ринку.

Політика цін при стратегії товарної концентрації.

Викори­стовуючи стратегію товарної концентрації, підприємство виділяє споживчий сегмент, специфіка якого визнач. низькими ці­нами чи унікальною пропозицією. П-тво контролює рі­вень витрат за рахунок концентрації своїх зусиль на декількох ключових товарах, призначених для специфічних споживачів, шляхом створення особливої репутації на ринку, що може бути не цілком задоволений конкурентами.

Використовуючи цю стратегію, підпр-во виділяє споживчий сегмент, специфіка якого визнач-ся низькими цінами чи унікальною пропозицією. Підпр-во контролює рівень витрат за рахунок концентрації своїх зусиль на декількох ключових товарах, призначених для специфічних споживачів шляхом створення особливої репутації на ринку, що може бути не цілком задоволений конкурентам.

Рис. Залежність рівня прибутковості інвестицій від розміру ринк.частки в загал. стратегіч. моделі Портера.

1– політика концентрації, 2– погано сконцентрована політика, чи політика диференціації цін за відсутністю цінового лідерства;

3 –цінове лідерство за проведення політики диференціації цін.

відповідно до моделі Портера залежність між часткою на ринку і прибутковістю конкретного інвестиційного проекту може бути представлена U-подібною формою. Підпр-во, що працює на товорному ринку з невеликою часткою (до 10 %), що може процвітати завдяки розробленню стратегії, чітко сконцентрованої на яку-небудь одну конкурентну “нішу” чи “вікно”. Підпр-во, яке володіє значною часткою ринку, може успішно працювати за рахунок наявних переваг у розмірах загал. витрат чи кваліфіковано здійсн-ної політики диференціювання продажних цін у зазначених вище напрямах. Підп-во, яке володіє унікальн. продукцією чи перевагами в рівнях витрат, не в змозі досякти високих значень показників ринкової ефективності, хоча й працює на значному ринковому просторі, і неминуче виявляється в числі аутсайдерів ринку (біля позиції 2).

Що передбачає політика граничного ціноутворення.

За граничного ціноу-ня надбавка робиться тільки до гранично високої собівартості в-тва кожної наступної, додаткової одиниці вже освоєного товару чи послуги. Цей спосіб доцільний у тому разі, якщо гарантований продаж за трохи >ою ціною є достатнім для того, щоб покрити накладні витрати. Спосіб гра­ничного ціноу-ня має низку привабливих моментів, але у разі неправильного осмислення та недостатньої контрольованості його технології може призвести до несподіваних і катастрофіч­них результатів.  У даному випадку спосіб граничного ціноу-ня полягає в такому: як тільки досягнуто рівень продажу, що забезпечує покриття всіх витрат, включаючи накладні, продавець може дозволити собі знизити продажну ціну. Необхідно лише покрити собівартість обслуг-ня одного додаткового клієн­та. Будь-яка ціна, що перевищує цю додаткову собівартість, дає додатковий прибуток, особливо за умови, що > низька ціна стимулює підвищ-ня попиту на товар чи послугу.

Однак надавати знижку з продажної ціни можна лише за умови, що споживачі, які оплачують повну вартість, ніколи про це не довідаються, або якщо компанія повідомляє, що за повну вартість споживач одержить кращий товар/послугу.

У політиці граничного ціноу-ня безсумнівно одне — продажна ціна ні в якому разі не повинна бути нижчою за грани­чну собівартість в-тва однієї додаткової одиниці продукції. У противному разі для п-тва виникає реальна загроза мати збитки, і вони зростатимуть з кожною додатковою одини­цею продукції, призначеною для продажу.