Придатність одного виробу, процесу чи послуги для використання замість іншого виробу, процесу чи послуги з метою виконання одних і тих самих вимог це ...

1. Класифікація.                                  2. Агрегатування.

3. Взаємозамінність.                           4. Симпліфікація.

88. Розробляє стандарти в галузі електротехніки, радіоелектроніки, зв’язку:

1. ISO.

2. IEC.

3. Міжнародне товариство з атомної енергії.

4. Міжнародна організація цивільної авіації.

89. Основоположні стандарти – це :

1. Галузь розповсюдження стандартів.

2. Вид стандартів.

3. Категорія стандартів.

4. Характеристика стандартів.

Які стандарти створюються, затверджуються та застосовуються на конкретному підприємстві?

1. ГСТУ.                                              2. СТП.

3. ДСТУ.                                              4. ТУ.

В Україні Система СІ офіційно була прийнята у ...

1. 1954 році.                                        2. 1980 році.

3. 1968 році.                                        4. 1991 році.

Який еталон отримав розмір одиниці за допомогою звіряння з первинним еталоном одиниці?

1. Первинний.                                     2. Вторинний.

3. Міжнародний.                                          4. Державний.

93. Стандарт прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації – це :

1. Міжнародний стандарт.                 2. Міждержавний стандарт.

3. Національний стандарт.                 4. Регіональний стандарт.

94. Вторинні еталони поділяються на:

1. Еталон-копію, еталон порівняння, робочий еталон, еталон-свідок.

2. Еталон передавання, груповий еталон.

3. Вхідний еталон.

4. Всі відповіді вірні.

Скільки стадій організації робіт з розробки стандартів встановлено?

1. 2.                                                      2. 10.

3. 5.                                                      4. 7.

96. Стандарти серії 9000 та 14000 розроблені –

1. МДР.                                                2. ISO.

3. ІЕС.                                                  4. СЕН.

Які показники характеризують охоплення продукції стандартними, уніфікованими та оригінальними складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виробами?

1. Економічні.

2. Стандартизації та уніфікації.

3. Призначення.

4. Екологічні.

98. Під якістю продукції розуміють:

1. Сукупність властивостей вибору.

2. Об’єктивна особливість виробів.

3. Продукція з допустимою якістю.

4. Всі відповіді вірні.

99. Для оцінки якості продукції може застосовуватися система показників, яке складається з таких груп:

1. Одиничні, комплексні, інтегральні.

2. Узагальнені, надійні, технологічні та естетичні.

3. Швидкість, точність, комплексні та визначальні.

4. Випереджаючі, динамічні та стабільні.

100. Показник надійності характеризує:

1. Здатність виробу виконувати свої функції в заданих умовах використання за призначенням.

2. Ступінь відповідальності виробу його цільовому призначенню та сферу застосування.

3. Властивість виробу зберігати в часі встановлених межах значення всіх параметрів.

4. Характерні властивості товару.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА

Який із принципів товарознавства полягає у встановленні певної послідовності однорідних товарів, процесів, послуг?

1. Безпеки.                                           3. Сумісності.

2. Систематизації.                               4. Ефективності.

Який із принципів товарознавства полягає у досягненні найбільш оптимального результату при виробництві, упаковці, зберіганні, реалізації і споживанні (експлуатації) товарів?

1. Безпеки.                                           3. Сумісності.

2. Систематизації.                               4. Ефективності.

3. Яке із означень визначає об’єкт товарознавства?

1. «Товари як продукти праці для задоволення потреб споживача та методи їх теоретичного і практичного пізнання».

2. «Відокремлена цілісність, що характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду та іншими атрибутами».

3. «Споживча корисність (цінність), закономірності її прояву і збереження».

4. «Перспективи розвитку окремого сегмента ринку».

4. Яке із означень визначає предмет товарознавства?

1. «Товари як продукти праці для задоволення потреб споживача та методи їх теоретичного і практичного пізнання».

2. «Відокремлена цілісність, що характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду та іншими атрибутами».

3. «Споживча корисність (цінність), закономірності її прояву і збереження».

4. «Перспективи розвитку окремого сегмента ринку».

5. Поділ ринку на чіткі групи споживачів називається:

1. Сегментацією ринку.                                   

2. Позиціонуванням товару на ринку.

3. Насиченістю ринку.

4. Розширенням ринку.

6. Для якого із типів споживання характерно, що суб’єкт знаходить в предметі споживання ті соціальні можливості, які задовольнили б його потребу відчувати себе соціально значущим?

1. Утилітарний тип.                            3. Престижний тип.

2. Пасивний тип.                                          4. Перетворювальний тип.

7. Для якого із типів споживання характерно акцентування уваги на соціальних властивостях предметів?

1. Утилітарний тип.                            3. Престижний тип.

2. Пасивний тип.                                          4. Перетворювальний тип.

8. Соціально-психологічні фактори в типології споживачів визначаються:

1. Рівнем доходів, наявністю попиту, черговістю покупки тощо.

2. Статтю, віком, національністю, складом сім’ї тощо.

3. Рівнем освіти, професією, родом занять, соціальним положенням,

статусом, релігійними переконаннями.

4. Інтенсивністю споживання, ступенем прихильності.

9. Демографічні фактори в типології споживачів визначаються:

1. Рівнем доходів, наявністю попиту, черговістю покупки тощо.

2. Статтю, віком, національністю, складом сім’ї тощо.

3. Рівнем освіти, професією, родом занять, соціальним положенням,

статусом, релігійними переконаннями.

4. Смаками, уподобаннями, відношенням до моди, нового.

10. Соціально-економічні фактори в типології споживачів визначаються:

1. Рівнем доходів, наявністю попиту, черговістю покупки тощо.

2. Статтю, віком, національністю, складом сім’ї тощо.

3. Рівнем освіти, професією, родом занять, соціальним положенням,

статусом, релігійними переконаннями.

4. Інтенсивністю споживання, ступенем прихильності.

11. Ідеальний рівень споживання продовольчих і непродовольчих товарів – це:

1. Нормативи споживання.                3. Рівень задоволення потреб.

2. Норма споживання.                                 4. Сегментація ринку.

12. Для яких із запропонованих товарів крім виконання основної функції характерна універсальність?

1. Борошно.                                        3. Пельмені.

2. Мінеральна вода.                           4. Ковбасні вироби.

До якої із споживчих властивостей відноситься це означення: «Споживча властивість товару, яка зумовлює його використання за призначенням як предмета споживання, тобто характеризує їхню здатність задовольняти певні потреби людини»?

1. Властивість соціального призначення.

2. Функціональність товару.

3. Надійність товару.

4. Ергономічність товару.

Який із хімічних компонентів харчових продуктів при споживанні дає найбільшу кількість енергії?

1. Білки.

2. Вуглеводи.

3. Жири.

4. Етиловий спирт.