Методологія соціологічного дослідження. Надійність соціологічної інформації.

Гносеологічний статус соціологічного дослідження. Типи соціологічних досліджень.

Евристичність соціологічного знання.

Методологічна обґрунтованість наукового соціологічного дослідження. Поняття обґрунтованості соціологічного дослідження як виду соціально-наукового пізнання.

Структура соціологічного знання, методологічне значення взаємозв’язку рівнів соціологічного знання.

Теоретична та емпірична інтерпретація понять.

Поняття достовірності та ймовірності знання.

Вплив методології та методів на вірогідність результатів дослідження як наукових висновків.

Поняття якості та надійності соціологічної інформації.

Первинна та вторинна соціологічна інформація.

Методологічні проблеми методів збирання та опрацювання інформації. Поняття надійності та валідності методів дослідження.

Поняття обґрунтованості, об’єктивності, точності, повноти та істинності даних.

Організаційно-процедурне забезпечення якості результатів дослідження.

Поняття наукового факту.

Емпіричний та теоретичний факт.

Статистичний факт.

Соціологічне розуміння статистичного факту.

Науковий факт як підсумок дослідження.

Факт як емпіричний базис наукової теорії.

Інтерпретація фактів.

Якість соціологічної інформації як одна з складових частин якості соціологічного дослідження.

Надійність, валідність, правильність та точність соціологічної інформації. Теоретичні помилки, їх джерела.

Інструментальні помилки.

Випадкові та систематичні помилки.

Порівняльний аналіз різних методів збирання даних, їх переваги та недоліки.

Програмування та організація соціологічного дослідження.

Програма соціологічного дослідження як методологічна, методична та організаційна основа дослідження.

Типи соціологічного дослідження.

Специфіка побудови програми дослідження залежно від його типу. Структура та функції програми соціологічного дослідження.

Проблема, мета, об’єкт та предмет дослідження.

Завдання дослідження, послідовне висування програмних завдань залежно від мети дослідження.

Гіпотеза – головний методологічний інструмент соціологічного дослідження. Логічна структура гіпотези та принципи її побудови.

Типи гіпотез у соціологічному дослідженні.

Залежність типу соціологічного дослідження від наявності та типу основних гіпотез.

Загальні вимоги до гіпотез.

Інтерпретація та операціоналізація основних понять дослідження. Визначення, типи, нормативні вимоги до процедур інтерпретації. Попередній системний аналіз об’єкта дослідження.

Пошук та конструювання еталону вимірювання. Визначення та типи вимірювальних шкал.

Вибірковий метод у соціологічному дослідженні.

Поняття генеральної та вибіркової сукупності.

Типи вибірок.

Види відбору.

Багатоступеневі вибірки.

Проблема репрезентативності та принципи формування вибіркової сукупності.

Методи оцінювання репрезентативності вибірки.

Випадкова та систематична помилки репрезентативності.

Принциповий (стратегічний) план дослідження. Види планів.

Відповідність плану меті дослідження.

Особливості вибірки залежно від принципового плану дослідження.

Організація соціологічного дослідження.

Проблеми узгодженості науково-теоретичних, методичних та організаційно-технічних процедур з цілями дослідження.

План та сітьовий графік науково-дослідних робіт.

Етапи та процедури емпіричного дослідження.

Етапи проектування інструментарію дослідження.

Інструкції для виконавців польових робіт.

Етапи підготовки виконавців.

Якості, знання та уміння, що необхідні виконавцю польових робіт.

Принципи відбирання інтерв’юерів та анкетерів.

Навчання техніці збирання даних.

Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.

Способи контролювання роботи виконавців польових робіт (інтерв’юерів, анкетерів, спостерігачів, кодувальників тощо).

Особливості підготовчого етапу дослідження: контактування з замовником, узгодження мети, завдань та форм заключних документів.

Права на отриману інформацію.

Фінансування робіт, визначення кошторису дослідження.

Питання етики проведення соціологічного дослідження.

Методи збирання соціологічної інформації.

Поняття методу, техніки, методики та процедури соціологічного дослідження.

Основні методи збирання соціологічних даних: опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент.

Специфіка наукового спостереження.

Види спостереження.

Особливості, переваги та недоліки методу спостереження.

Техніка спостереження, реєстраційні документи.

Типові помилки у застосування методу.

Підготовка спостерігачів.

Основне призначення, переваги та недоліки методу аналізу документів. Документ як об’єкт аналізу.

Типи документів.

Види аналізу документів.

Якісний аналіз документів.

Протокол аналізу документів: внутрішній та зовнішній аналіз.

Типові помилки.

Підготовка реєстраторів (кодувальників) документальної інформації. Визначення категорій, одиниць аналізу та одиниць обліку у контент-аналізі. Класифікатор контент-аналізу.

Проектування кодувальної картки.

Складання завдань та інструкцій реєстраторам та кодувальникам.

Опитування як метод збирання соціологічних даних.

Види опитувань.

Особливості, переваги та недоліки методу, типові помилки.

Способи організації роботи, процедура та інструмент опитування. Особливості інтерв’ю та анкетування.

Конструювання анкети, загальна композиція анкети.

Типи анкетних питань.

Графічне оформлення анкети.

Можливі зсуви інформації та їх коригування в опитуванні.

Телефонне, поштове, Інтернет-опитування.

Експертне опитування: загальна характеристика, види, особливості.

Методи відбору та процедури роботи експертів.

Соціометричне опитування: загальна характеристика, вибірка, особливості вимірювання відношень, представлення та аналіз даних.

Тести у соціологічному дослідженні.

Поняття експерименту в соціології, його основне призначення та область застосування.

Програма експерименту, поняття експериментальної та контрольної групи. Різновиди експериментів.

Методи відбирання контрольної групи.

Види змінних у соціальному експерименті.

Труднощі та типові помилки застосування експерименту в соціологічному дослідженні.

Якісні методи збирання соціологічних даних.

Глибинне інтерв’ю, фокус-групи.

Дискурс-аналіз.

Поєднання кількісних та якісних методів збирання соціологічних даних у єдиному дослідницькому циклі.