Тема 3. Соціологія організацій

ІІІ. ЗМІСТ

Напрям: Історія і теорія соціології

Тема 1. Історія соціології

Виникнення та розвиток соціології як науки в середині 19 ст. – початок 20 ст.

Концепція соціальної статики та соціальної динаміки О.Конта.

Марксистська теорія суспільства: логіка пошуку детермінант суспільного розвитку.

Інтерпретація соціального конфлікту за К.Марксом та Г.Зіммелем.

Натуралістичні школи та психологічний напрям в соціології ХІХ-поч. ХХ ст.

Статистичні та демографічні дослідження XVII-ХVIII ст.: їх значення для розвитку соціології.

Психологічний напрямок в соціології другої половини ХІХ ст. (психологія народів, психологія натовпу, теорія наслідування, інтеракціонізм та інстинктивізм).

Соціологічні теорії Е. Дюркгейма, М. Вебера і В.Парето.

Принципи та правила соціологічного методу Е.Дюркгейма (за роботою “Метод соціології”).

Аналіз ґенези індустріального суспільства у праці М.Вебера “Протестантська етика та дух капіталізму”.

Концепція ідеального типу в соціології М.Вебера.

Поняття соціальної дії.

Класифікація основних типів соціальної дії в соціологічних концепціях М.Вебера, В.Парето. Ф.Знанецького.

Політична соціологія В.Парето: теорія циркуляції еліт.

Становлення і розвиток соціології у ХХ ст..

Чиказька школа соціології: дослідницька проблематика та значення для сучасної соціології.

Інтерпретація процесу символізації у символічному інтеракціонізмі Дж.Міда.

Концепція соціальної стратифікації та мобільності П.Сорокіна.

Принципи теорії соціокультурної динаміки П.Сорокіна.

Принципи теорії соціальної системи Т.Парсонса.

Концепція аномії в теорії соціальної структури Р.Мертона.

Теорії соціального конфлікту Л.Козера та Р.Дарендорфа: порівняльний аналіз.

Теорія струкутрації Е.Гіденса: спроба синтезу структури та діяльності.

Поняття “соціальний простір”, “капітал” та “габітус” у соціології П.Бурдьє.

Історія соціологічної думки України.

Основні періоди історії розвитку соціологічної думки України.

Поняття “культура” та “цивілізація” в «генетичній соціології» М.Грушевського.

 Критика марксизму, соціального дарвінізму та анархізму в розумінні походження, сутності і майбутнього суспільства, держави, власності І.Франком.

Характеристика системи соціологічного знання та його структурних елементів у праці М.Шаповала “Загальна соціологія”.

Загальна соціологічна теорія.

Соціологія як наука: предмет, структура, функції.

Світоглядний та теоретичний плюралізм в сучасній теоретичній соціології.

Сучасна наукова дискусія щодо визначення структурних особливостей соціології та рівнів соціологічного знання.

Загальна соціологічна теорія: пізнавальний статус та місце в системі соціологічного знання.

Людина як основоположний суб’єкт суспільного життя: проблема діяльної сутності людини.

Історія та теорія гендерних досліджень

Біологічна, психологічна та соціо-культурна компоненти статі.

Методи та методологія гендерних досліджень.

Науковий статус соціологічних теорій

Об’єктивістські та суб’єктивістські загальносоціологічні теоріі як структурні елементи макрорівня сучасної соціології.

Принципи, закони та категорії як складові концептуальної організації загальної соціологічної теорії.

Нейл Смелзер про науковий статус мезо-рівня соціології в роботі „Проблеми соціології”.

Особливості обгрунтування ідеї спеціальних соціологічних теорій в концепції соціальної морфології та соціальної фізіології Е.Дюркгейма ( по роботі «Соціологія та соціальні науки»).

Обгрунтування Р.Мертоном наукового статусу теорій «середнього рівня» в роботі «Соціальна теорія та соціальна структура».

Спеціальні соціологічні теорії та соціологія знання

Концепція як можливий початковий етап побудови соціологічної теорії. Критерії науковості соціологічної теорії.

Специфіка соціологічного розуміння знання.

Соціальний і соціологічний факт.

Напрям: соціальні структури та соціальні відносини

Тема 1. Соціальна структура суспільства.

Категорія соціальної структури суспільства: пізнавальний статус, спільне та відмінне в провідних соціологічних інтерпретаціях.

Об’єктивістські та конструктивістські концепції соціальних структур: провідні спільні ідеї, категорії, різновиди, пізнавальні перспективи та обмеження.

Теоретичні витоки та провідні ідеї конструктивістсько-структуралістського синтезу у поясненні соціальних структур та процесів структурації суспільства.

Концепція структурної дуальності соціального простору.

Соціальні позиції в просторі суспільства та їх соціологічне визначення. Соціальна група як теоретичний конструкт та реальне соціальне явище. Поняття статусу та фактори його формування; явище статусної неконсистентністі.

Територіально-поселенська, релігійно-конфесійна, національно-етнічна, класова структури суспільства: основні поняття, теоретичні підходи, прояви в сучасних, в т.ч. українському суспільствах; соціальні проблеми як наслідки функціонування структур.

Суспільні рухи як агенти соціальних змін.

Глобальні тенденції структурної динаміки суспільств наприкінці ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Тенденції і проблеми структурної динаміки пострадянського українського суспільства.

Тема 2. Соціальна стратифікація сучасного суспільства

Категорія соціальної стратифікації суспільства: пізнавальний статус, співвідношення з поняттями соціальної диференціації та соціальних нерівностей.

Природні та соціальні, стратифіковані та нестратифіковані, об’єктивні та суб’єктивні нерівності.

Особливості конфліктного, структурно-функціонального, труктуралістсько-конструктивістського підходів до пояснення соціальної стратифікації.

Концепції соціальних нерівностей, класів і статусів К.Марска, М.Вебера.

 Багатовимірна концепція соціальної стратифікації П.Сорокіна.

Інтегральна концепція соціальної стратифікації Г.Ленського.

Історичні та сучасні системи соціальних нерівностей.

Особливості стратифікації радянського суспільства (Джилас, Веселовський, Шкаратан, Заславська), розвинутих капіталістичних суспільств (Міллс, Гідденс, Еспін-Андерсен), пострадянського українського суспільства (Макєєв, Куценко, Коваліско).

Соціальна мобільність та її форми.

Механізми соціальної мобільності.

Явище соціальної дискримінації.

Стратифікація за багатством, доходом, майновим станом; методи вимірювання та теоретичні пояснення соціально-економічних нерівностей. Політична стратифікація: поняття, фактори утворення, загальна характеристика моделей політичної стратифікації за критерієм влади. Громадянські нерівності: концепція та прояви в сучасних суспільствах. Основні поняття та підходи до вивчення і пояснення расово-етнічної стратифікації.

Прояви та концептуальні пояснення культурних нерівностей.

Основні поняття та підходи до вивчення і пояснення гендерних, вікових нерівностей та нерівностей за станом здоров'я.

Концепції класової стратифікації суспільства.

Зміни в системі стратифікації та мобільності за умов ринкових перетворень. Глобальні тенденції змін соціальних нерівностей.

Тема 3. Соціологія організацій

Поняття соціальної організації: соціологічне визначення, теоретичні підходи до інтерпретації сутності організацій, види і функції організацій.

Тенденції організаційних змін з розвитком постіндустріального суспільства.

Внутрішнє середовище соціальних організацій: визначення поняття, функціональна та статусна структура організації, внутрішньо організаційна комунікація, конфлікти та структурні зміни.

Організаційна культура як ознака розвитку організації.

Поняття зовнішнього середовища організації; види зв’язку між організацією та зовнішнім середовищем, особливості їх взаємодії.

Теоретичні інтерпретації проблеми виживання організацій.

Поняття організаційного розвитку, організаційних змін, інновацій.

Тема 4. Соціологія освіти

Дисциплінарний статус та основні етапи становлення і розвитку соціології освіти.

Проблематика соціологічних досліджень освіти у радянській соціології та сучасній українській соціології: традиції та інновації.

Сучасна західна соціологія освіти як відображення зміни ролі освіти у постіндустріальному суспільстві.

Категорія освіти та її соціологічні інтерпретації.

Соціальна система освіти та її різновиди в сучасних суспільствах.

Поняття і прояви соціальних нерівностей в освіті та доступності вищої освіти.

Освіта як соціальний інститут.

Функції освіти в суспільстві: теоретичні підходи до їх інтерпретації. Структурні та функціональні зміни в інституті освіти в сучасних суспільствах. Інституційні конфлікти в системі освіти: прояви та теоретичні підходи до інтерпретації.

Якість освіти: поняття, фактори, способи соціологічного вимірювання.

Чим обумовлена потреба формування єдиного освітнього простору в сучасному світі та з якими проблемами пов'язаний цей процес?

Напрям: "Методологія та методи соціологічних досліджень"