Ефективність процесу управління підприємством і шляхи її підвищення

Ефективність процесу управління характеризує його результативність, яка розглядається як підсумок управлінського впливу на керовану систему.

Ефективність (результативність) Е= Р/Зу, де Зу - затрати на управління, Р - результат.

Підвищення ефективності процесу управління зводиться до знаходження кращих організаційних форм, техніки і технології управління.

Теорія і практика управління виявили ряд напрямків підвищення ефективності процесу управління:

1. Одним з найважливіших напрямків є скорочення витрат живої праці, зниження трудомісткості управлінських робіт. Скорочуючи час виконання окремих операцій, покращуючи організацію праці керівників та фахівців, впроваджуючи сучасні інформаційні технології, можна суттєво скоротити витрати живої праці та підвищити ефективність діяльності апарату управління.

2. Вдосконалення технології процесу управління. При цьому важливе значення має чіткий розподіл функцій, кооперація праці, раціональна організація праці на робочих місцях працівників апарату управління, вивчення і раціоналізація трудових процесів, вдосконалення інформаційних зв’язків та документообігу на підприємстві.

3. Вдосконалення процедур підготовки і прийняття управлінських рішень шляхом використання сучасних методів моделювання, залучення широкого кола фахівців до обговорення та прийняття управлінських рішень, а також використання колективних засобів роботи і прийняття рішень (метод мозкового штурму, метод ділового блокноту та інші).

4. Підвищення особистої відповідальності працівників, покращення трудової дисципліни, вдосконалення контролю за виконанням рішень, створення сприятливих умов праці для працівників, підвищення кваліфікації персоналу та інші.

Для забезпечення ефективності процесу управління необхідно додержуватися ряду організаційних принципів:

1. Чітко спроектована технологія процесу управління підприємством, що передбачає закріплення функцій, прав та відповідальностей посадових осіб та підрозділів апарату управління; виключення подвійного підпорядкування; додержання норм керованості; чіткий розподіл, основних і допоміжних операцій і функцій між фахівцями з урахуванням їх компетентності; використання кваліфікованих спеціалістів за їх призначенням, розподіл лінійного і функціонального управління.

2. Забезпечення єдності розпорядництва, яке виключає порушення субординації.

3. Організована система внутрішнього контролю за виконанням розпоряджень, наказів, документів.

4. Забезпечено ретельний облік кількості і якості праці виконавців за допомогою спеціальних систем контролю і створена система оцінки їх праці.

5. Забезпечено моральне і матеріальне заохочення за високу якість управлінських робіт.

6. Забезпечена висока виконавська дисципліна.

7. Забезпечено оперативний внутрішній зв’язок.

8. Своєчасне переглядання застарілих нормативних і інструкторських документів, що регламентують процес управління.

9. Систематично вивчаються і впроваджуються досягнення науки і техніки управління технологією управлінських робіт.

10.  Постійно підвищується організаційна, правова, економічна, технічна та інформаційна культура керівників і фахівців підприємства.

В процесі управління підприємство повинно орієнтувати свою діяльність на потреби ринку. Пріоритетами стають потреби споживачів. Тобто щоб отримати прибуток підприємству необхідно застосовувати елементи маркетингу.

В загалі маркетинг і менеджмент являють собою дві сторони управління підприємством, при цьому перший виступає в ролі генератора ідей, а другий покликаний забезпечити їх досягнення. Сутність процесу управління підприємством на засадах маркетингу, як говорилось вище, можна зрозуміти через перегляд цілей і задач підприємства.

Виходячи з цієї головної мети, підприємство у своїй діяльності покликано вирішувати наступні основні задачі.

По-перше, необхідно формувати умови найбільш повного задоволення попиту покупців на товари в рамках обраного сегмента споживчого ринку. Ця задача реалізується шляхом пошуку торговим підприємством своєї ринкової ніші на споживчому ринку; виявлення основних параметрів попиту покупців у даному сегменті споживчого ринку; формування ефективної асортиментної політики, спрямованої на задоволення купівельного попиту на товари; забезпечення стійкості асортименту товарів, реалізованих нашим підприємством.

По-друге, забезпечувати високий рівень торгового обслуговування покупців. Ця задача реалізується шляхом задоволення всіх основних вимог покупців до рівня торгового обслуговування, сутність яких з урахуванням специфіки конкретного сегмента споживчого ринку зводиться до того, щоб з найменшими витратами часу і найбільшими зручностями придбати в торговому підприємстві необхідні товари. Ці вимоги забезпечуються цілим комплексом організаційно-технологічних заходів, що формують в сукупності необхідний рівень торгового обслуговування.

По-третє, забезпечувати достатню економічність здійснення торгівельно-технологічного і торгівельно-господарського процесів на підприємстві. Ця задача реалізується шляхом забезпечення мінімізації витрат трудових, матеріальних і фінансових ресурсів на організацію окремих технологічних процесів і операцій, зв'язаних з рухом товарів і обслуговуванням покупців; на здійснення окремих комерційних операцій і комерційної діяльності в цілому; на виконання функцій управління торговим підприємством.

По-четверте, максимізація суми прибутку, що залишається в розпорядженні торгового підприємства, і забезпечення її ефективного використання. Ця задача реалізується шляхом оптимізації обсягу товарообігу підприємства; ефективного керування його активами; проведення цілеспрямованої цінової і амортизаційної політики; оптимізації співвідношення капіталізуємої і споживаної частин прибутку.

По-п’яте , мінімізація рівня господарських ризиків, зв'язаних з діяльністю підсумкового підприємства. Ця задача реалізується шляхом ефективного керування різними комерційними, фінансовими, інвестиційними й іншими ризиками, зв'язаними з господарською діяльністю підприємств торгівлі. Мінімізація рівня господарських ризиків забезпечує передбачуваність фінансових результатів діяльності підприємства і стабільність його розвитку.

Ефективне керівництво підприємством, що повною мірою реалізує свою основну мету і задачі, дозволяє забезпечити високий рівень обслуговування покупців, необхідні темпи економічного розвитку торгового підприємства в стратегічній перспективі, зміцнення його фінансового стану і ріст ринкової вартості, формування конкурентної переваги торгового підприємства на споживчому ринку.