Необхідність та сутність ДПС.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який передбачає створення в Україні нової пенсійної системи.

Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає призначення, перерахунок і виплату пенсій, надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їх сімей з коштів Пенсійного фонду України, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців і громадян, бюджетних та інших джерел, передбачених Законом ЗДПС, а також порядок формування загальнообов’язкового Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим Законом ЗДПС.

Основні завдання та цілі пенсійної реформи: (необхідність)

підвищити рівень життя пенсіонерів;

встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;

забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Структура системи пенсійного забезпечення в Україні.

Пенсійне страхування(один із видів соціального страхуван­ня) — це гарантована державою система заходів щодо забезпе­чення громадян у старості, на випадок хвороби, втрати працез­датності.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пен­сійне страхування» фактично було завершено процес формування законодавчої основи для запро­вадження системи загальнообов'язкового державного пенсійно­го страхування, що базуватиметься на чіткому розподілі матері­ального забезпечення в старості залежно від трудового внеску громадян до системи пенсійного страхування. Окрім цього, ним визначено структуру та механізми функціонування двох обов'яз­кових складових трирівневої пенсійної системи (реформованої солідарної та обов'язкової накопичувальної систем пенсійного страхування). Цей Закон України має стати правовою основою розв'язан­ня наявних проблем системи пенсійного страхування держави.

Трирівнева структура пенсійного забезпечення в Україні.

1. Солідарна системазагальнообов'язкового державного пен­сійного страхування.

2.Накопичувальна системазагальнообов'язкового державно­го пенсійного страхування. Умовами.

Запровадження накопичу­вальної системи є зростання валового внутрішнього продукту протягом двох років не менше, ніж на 2% порівняно з попереднім роком.

3.Система недержавного пенсійного забезпечення.

Вона ба­зується на умовах добровільної участі громадян, роботодавців або їх об'єднань у формуванні пенсійних виплат. Умови та порядок формування цих накопичень визначені в Законі «Про недержав­не пенсійне забезпечення» (набрав чинності з 1 січня 2004 р.), прийнятому водночас із Законом «Про загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування».

Трирівнева структура нової української пенсійної системи передбачає значні зміни у чинній солідарній системі пенсійного страхування та створення принципово нових для України еле­ментів системи пенсійних накопичень.

Отже в Україні виплати пенсій з системи загаль­нообов'язкового державного пенсійного страхування відбувати­муться за рахунок двох складових. Це виплати з реформованої солідарної пенсійної системи, і виплати з другого рівня — обов'язкової накопичувальної пенсійної систе­ми, яка формуватиметься за рахунок відрахувань частини обо­в'язкових внесків до пенсійної системи.

Солідарна та накопичувальна пенсійні системи їх відмінності.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про ЗДПС”, який передбачає створення в Україні нової пенсійної системи. Нова пенсійна система складається з трьох рівнів:

Рівень 1 – солідарна система;

Рівень 2 – загальнообов‘язкова накопичувальна система;

Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень.

Перший рівень пенсійної системи –

                   солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на умовах та в порядку, передбачених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон ЗДПС). В цій системі поточні пенсійні виплати пенсіонерам фінансуються за рахунок пенсійних внесків зайнятого населення та роботодавців до Пенсійного фонду України.

Другий рівень пенсійної системи –

                   накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному пенсійному фонді. Внески до цього фонду обліковуються на персоніфікованих накопичувальних пенсійних рахунках осіб. За рахунок накопичених коштів фінансуються: оплата договорів страхування довічних пенсій і одноразові виплати застрахованим особам на умовах та в порядку, передбачених законом.

Третій рівень пенсійної системи –

                   система недержавного пенсійного забезпечення, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами недержавних пенсійних виплат. Ці виплати є додатковими до пенсій з системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Вони виплачуються на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

                   Перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

                   Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять накопичувальну систему пенсійного забезпечення.

Суб’єкти ДПС їх функції.

1. Суб'єктами солідарної системи є:

застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи;

страхувальники;

Пенсійний фонд;

уповноважений банк;

підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій.

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2. Суб'єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення є:

- особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів;

підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення;

Накопичувальний фонд - цільовий позабюджетний фонд, який створюється відповідно до цього Закону, акумулює страхові внески застрахованих осіб, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих осіб, пенсійні активи якого використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, а у випадках, передбачених цим Законом, членам їхніх сімей чи спадкоємцям та на інші цілі, передбачені цим Законом;

- недержавні пенсійні фонди;

- юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління Накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами та управління їх пенсійними активами;

- зберігач - банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та відповідає вимогам цього Закону щодо зберігання та обслуговування коштів Накопичувального фонду;

-страхові організації (страхова організація - юридична особа, виключним видом діяльності якої є страхування життя, має відповідну ліцензію, видану в порядку, встановленому законодавством, та здійснює страхування і виплату довічних пенсій).

Інші суб'єкти системи накопичувального пенсійного забезпечення можуть бути визначені законами України.

Суб’єкти НПС їх функції.

Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка грунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

недержавні пенсійні фонди;

страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;

вкладники та учасники пенсійних фондів;

вкладники пенсійних депозитних рахунків;

фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

засновники пенсійних фондів;

роботодавці - платники корпоративних пенсійних фондів;

саморегулівні організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення;

органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення;

адміністратори пенсійних фондів;

компанії з управління активами;

зберігачі;

аудитори;

особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до цього Закону.