Дайте характеристику показникам, що лежать в основі кошторисних витрат.

Так, наприклад по заробітній платі виплати формуються: у лікарнях з огляду на кількість ліжко-днів і відділень та специфіку останніх. Так само визначається кількість лікарів середнього і молодшого пер­соналу, при цьому враховується стаж їхньої роботи. У школах — виходячи з класів-комплектів і кількості учнів, розраховують кількість навчальних ставок на вчителя, а під них встановлюється навантаженість на вчителя плюс доплати за перевірку зошитів, клас­не керівництво і т. д. Аналогічний порядок і щодо інших уста­нов: або розрахунково, або за типовими штатами. І інші норми обсягу діяльності є однаковими в усіх установах.

Визначивши кількість працівників у тій чи іншій установі за тарифними ставками або схемами посадових окладів, визначають ставку або посадовий оклад того чи іншого працівника.

Витрати на благоустрій міст і селищ містять у собі:

- капітальні вкладення - проводяться як за рахунок бюджету, так і з залученням коштів підприємств, організацій усіх форм власності відповідно до програм, затверджених відповідними радами.

- витрати на капітальний ремонт - проводяться за рахунок бюджету і визначаються відповідно до встанов­лених норм за видами видатків — шляхи, тротуари, водопроводи, каналізація, вуличне освітлення тощо, і згідно з кошторисом.

- витрати на поточне утримання споруд і благоустрій - санітар­на очистка вулиць і тротуарів, вуличне освітлення і т.п. — проводяться за рахунок коштів відповідних бюджетів на підставі кошторисних розрахунків.

39. Назвіть особливості планування видатків на школи-інтер­нати та дошкільні установи.

Видатки на утримання дошкіл.установ залеж.від кільк-ті груп,дітей і числа днів перебування однієї дитини в дитячій установі.Головним показн.при планув.є число дітей в дитячій установі.Планом передбачається кільк-ть дітей у дит.установі на кінець року,що планується.Для розрахунку видатків на дитячі дошкіл.установи необхідно визначити чисельність дітей на початок року і їх середньорічний контингент.Цей континг.для окремих установ встановл.виходячи із кільк-ті дітей на початок року і його збільшення з урахуванням строків введення нових місць.

Витрати на зар.плату плануються відповідно до затверджених типовихз штатів і ставок зар.плати.Чисельн.штатн.одиниць залежить від кільк-ті груп та тривалості перебуван.дітей у дитячій установі.Ставки зар.плати педагогам встановл-ся із урахуванням освіти,стажу педагогічн.роботи та кваліфікації.

Вдошкіл.закладах передбач-ся витрати на придбання іграшок,посібник.і матер.для занять з дітьми,на проведення димтяч.свят,які плануються за нормами на одну дитину на рік.

Витрати на харчув.плануються за встановл.грошовими нормами затрат на одну дитину в день.

Вихованці шкіл-інтер­нат.забезпеч.м”яким інвентарем і обмундируван.Видатки на це розраховуються за нормами затрат на 1вихованця,які диференціюються за роками перебуван.вихованців у школах-інтерн.Видатки на харчув.визнач.виходячи із норм на 1вихованця в день і кільк-ті проживаючих в інтернаті вихованців.Ці видатки розрахов-ся не на весь календарн.рік,а на час фактичного перебуван.вихованців у школі-інтерн.

Який порядок планування та фінансування закладів охорони здоров’я?

Фінансуван.охорони здоров.здійсн.за рахунок держ.бюдж.Укр., бюдж. АРК, бюдж-ів місц.та регіонал.самоврядування, фондів мед.страхув.і будь-яких ін.джерел,що не заборонені законодавством.

Кошти держ.бюдж.Укр.та місц.бюджетів,асигнованіна охор.здоров., викор-ся для забезпечення населенню гарантованого рівня медико-санітар.допомоги, фінанс. держ.і місцевих програм охорони здоров.та фундаментал.науков.дослідж.з цих питань.Обсяги бюдж-го фінанс-ня визнач-ся на підставі науково-обгрунт.нормативів із розрахунку на одного жителя

За рахун.держ.бюдж.Укр.,місц.бюдж-ів фінанс-ся загальнодоступні для населення заклади охорони здоров.Кошти,не використані закладом охор.здоров.,не вилучаються і відповідне зменшення фінанс-ня на наступн.період не провадиться.

При плануванні видатків на охор.здоров.використовують головним чином 2основні показники-кільк-ть ліжок і число лікарів амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення. 

Планування мережі поліклінік та амбулаторій базується на даних про кільк-ть лікарських відвідувань за рік кожним мешканцем міста,району.Кіль-ть ліжок та кільк.лікарських відвідувань слугують підставою для визначення чисельн.медичн. працівників і затрат на їх зар.плату. Для планування чисельн-ті медич.працівників і сум зарюплати,які їм виплачують,застосовуються відповідні нормативи.Нормативи чисельності працівн.визнач-ся наказами і вказівками Мініст.охор.здоров. Нормативи оплати їх праці встановл-ся на підставі коштів Каб.Міністрів.

Важливе місце у фінанс.мед.установ належ.видаткам на продук.харчув., медикаменти та перев”яз.матеріали.Потреба в цих видатках визнач-ся за нормативами зурахуванням умов утримання та лікування хворих.Такі нормативи розрах. Виходячи із раціону харчув.,який визначає добову норму витрат продук.і цін на ці продукти.Норми видат.на харчув.встанов-ся Каб.Мін.Укр.

Розкрийте особливості планування і фінансування видатків на культурно-освітні установи.

Фінансуван.культурно-освітніх установ здійсн.за рахун.держ.та місц.бюдж-ів,а також коштів від надання платних послуг,передбачених законодавством.

Культ-освітні установи,що фінанс.за рахунок держ.та місц.бюдж-ів,складають єдиний кошторис доходів і видатків,що затвердж.вищою організацією. Планування витрат здійсн.в тому ж порядку ,що і в ін.бюдж.установах. Так оплата праці планується виходячи з типових штатів,встановлених для кожного виду установ залежно від обсягу їх діяльності.Ставки зар.плати бібліотекарів залеж.від освіти,а працівників ін.культур-освітн.установ-від групи установи.

Для невеликих устан.культури склад.загальні кошториси.Зведене планування здійсн.за видами установ на основі середн.кількості устан.кожного типу та середн.норми витрат з виділенням витрат на оплату праці.Окремі культ-освітні заклади мають власні доходи від основної діяльн.Для цих установ з бюдж.план-ся сума дотації у розмірі витрат,що не покрив-ся власними доходами.

Держава у культ-освітній сфері здійсн.політику пільгового оподаткув. Звільняються від сплати податків творчі спілки,націонал.-культур.товар-ва ,фонди,асоціації та ін.