Яка роль місцевих бюджетів у соціальному та економічному розвитку регіонів?

Економічні відносини виникають у двох площинах: у процесі формування доходів різних рівнів місцевих бюджетів, і при їх використанні як цільових фондів грошових коштів місцевих органів самоврядування. Незважаючи на велику різницю між доходами і видатками місцевих бюджетів, характерним для цих двох напрямів є те, що вони — носії розподільних відносин і мають однакове призначення — найповніше задовольняти потреби регіону.

Складанню проектів місцевих бюджетів передує розроблення прогнозних показників плану економічного і соціального розвитку відповідних територіальних одиниць. Ці показники є основою для створення проектів їх бюджетів.

Проект рішення про місцевий бюджет передбачає:

- інформацію про соціально-економічний стан адміністративно-тери­торіальної одиниці і прогноз його розвитку на наступний бюд­жетний період, які покладені в основу проекту місцевого бюджету; оцінку надходження доходів; пояснення до основних положень проекту місцевого бюджету, включаючи аналіз прогнозних обсягів видатків; обґрунтовані бюджетні показники за попередній, поточний і наступний бюджетні періоди, з виділенням особливостей між­бюджетних відносин і інформацією щодо погашення боргу;

- прогноз показників відповідного бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на три бюджетні періоди;

- проект зведеного бюджету району, міста з районним поділом;

- показники видатків, необхідні на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, що враховані в бюджеті, за умов, що реалізація триває більше одного бюджетного періоду;

- перелік інвестиційних програм на бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;

Назвіть джерела доходів місцевих бюджетів.

Як економічна категорія, доходи місцевих бюджетів відображають відносини щодо формування та використання фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функ­цій місцевих органів влади.

Методи мобілізації:пряме вилучення доходів з комунального сектора; отримання доходів від комунального майна та власних пос­луг; перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків; залучення муніципальних позик.

Доходи місцевих бюджетів класифікуються за такими групами:

- податкові надходження - Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

- неподаткові надходження - доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів та фінансових санкцій, інші неподаткові надходження;

- доходи від операцій з капіталом;

- трансферти.

До закріплених належать доходи, які на довготривалій основі передаються до місцевих бюджетів у повному розмірі або за єдиною часткою для всіх регіонів.

До регулюючих відносять загальнодержавні податки, які згідно з нормативами відрахувань розподіляються між різними рівнями бюджетної системи. До власних доходів зараховують місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевим органам влади.

Важливим дохідним джерелом місцевих бюджетів є кошти, що передаються до них з Державного бюджету, які в бюджетній практиці називаються бюджетними трансфертами. Їх розглянемо в іншій темі.

Назвіть методи мобілізації грошових коштів до місцевих бюджетів.

Способи мобілізації грошових коштів до доходної частини
міс­цевих бюджетів базуються на загальних методах та джерелах фінансування. До них належать:

- пряме вилучення доходів з комунального сектора;

- отримання доходів від комунального майна та власних пос­луг;

- перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків. Місцеві податки  та збори встановлюються місцевими органами влади та управління. Можливі різні варіанти встановлення місцевих податків. По-перше, у вигляді надбавок до загальнодержав­них податків. Рівень надбавки визначають місцеві органи відповідно до встановлених обмежень. По-друге, введення місцевих податків за переліком, що встановлюється вищими органами влади. Вибір податків здійснюється місцевими органами. По-третє, можливе впровадження місцевих податків на розсуд місцевих органів без будь-яких обмежень з боку центральної влади;

- залучення муніципальних позик.

У чому суть податкових методів формування доходів місцевих бюджетів?

Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління. Можливі різні варіанти встановлення місцевих податків. По-перше, у вигляді надбавок до загальнодержав­них податків. Рівень надбавки визначають місцеві органи відповідно до встановлених обмежень. По-друге, введення місцевих податків за переліком, що встановлюється вищими органами влади. Вибір податків здійснюється місцевими органами. По-третє, можливе впровадження місцевих податків на розсуд місцевих органів без будь-яких обмежень з боку центральної влади.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

До місцевих податків та зборів належать:

— податок з реклами, 0,1% від вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5% від вартості послуг за розміщення реклами на тривалий час;

— комунальний податок, гранична ставка 10% від неоподаткованого мінімуму доході вгромадян на місяць за кожного працівника;

— готельний збір, гранична ставка збору становить 20% від добової вартості найманого житла;

— збір за припаркування автотранспорту, у спеціально обладнаних місцях 3%, в необладнаних 1%;

— ринковий збір, для фізичних осіб 0,05-0,15%, для юридичних 0,2-2%;

— збір за видачу ордера на квартиру, розмір ставки не повинен перевищувати 30%;

— курортний збір, граничний розмір не повинен перевищувати 10%;

— збір за участь у бігах на іподромі, ставка становить у розмірі 3 неподаткових мінімумів доходів громадян;

— збір за виграш у бігах на іподромі, від розміру виграшу 6%;

— збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, 5% від суми участі;

— збір за право використання місцевої символіки, від 0,5% до 5 неподаткових мінімумів;

— збір за право проведення кіно- і телезйомок;

— збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу й лотерей, до 0,1% від вартості виставлених товарів;

— збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, 0,5 неподаткових мінімумів;

— збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі;

— збір з власників собак.