Назвіть основні фінансові показники, нормативи, стимули, які використовуються на місцевому рівні.

- фінансове планування і прогнозування, визначаються обсяги фінансових ресурсів, які створюватимуться в державі в цілому, обсяги ресурсів, що зосереджуватимуться й розподілятимуться через бюджетну систему й інші фінансові інститути, а також тих, які перебуватимуть у розпорядженні підприємницьких структур і населення.

- фінансові норми і нормативи: норми, що централізовано затверджуються органами законодавчої та виконавчої влади — ставки заробітної плати, розмір стипендій, ставки податків, деяких видів зборів і відрахувань; норми, що ґрунтуються на матеріальних потребах; норми, що визначаються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади; норми і нормативи, що характеризують пропорції економічного та соціального розвитку.

- фінансові ліміти і резерви. Ліміти є певним обмеженням на витрати в інтересах держави, підприємця або громадянина. Резерви мають нейтралізувати вплив непередбачуваних факторів, що можуть виникнути у майбутньому.

- фінансові стимули, передбачають застосування як матеріального заохочення, так і економічних санкцій. До стимулів належать: бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку народного господарства, фінансування підготовки і перепідготовки кадрів, спеціальні фінансові пільги.

 - фінансові санкції, покликані посилити матеріальну відповідальність суб’єктів господарювання щодо виконання взятих зобов’язань. Найбільш поширеними серед них є штраф і пеня.

Яким чином здійснюється управління фінансами на місцевому рівні?

Фінансові органи місцевого самоврядування: належать фінансові відділи виконавчих комітетів та інших виконавчих органів мі­сцевого самоврядування. Фінансові відділи в системі місцево­го самоврядування функціонують у містах, які мають статус так званого обласного підпорядкування, та в районах цих міст. 

Місцеві фінансові органи у системі виконавчої влади: Міністерство фінансів АРК; фінансові управління та відділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій; місцеві органи Державної податкової адміністрації, Го­ловного контрольно-ревізійного управління, Головного управління Державного казначейства України.

Компетенція місцевих органів влади – коло повноважень, якими вони наділяються законом для виконання покладених на них функцій.

- компетенція місцевих органів влади в галузі фінансів – складання, затвердження й виконання бюджету; бюджетний процес; утворення позабюджетних валютних та цільових фондів; встановлення місцевих податків та зборів; випуск муніципальних позик; встановлення комунальних платежів.

- місцеві фінансові органи – органи виконавчої влади; виконавчі органи місцевого самоврядування

- Фінансове планування – річне, п’ятирічне, довгострокове.

 - Касове виконання бюджетів – банківська система, казначейська система, змішана система.

- Зовнішній і внутрішній фінансовий контроль та аудит – Парламентський фінансовий контроль, фінансовий контроль органів виконавчої влади, комунальний фінансовий контроль, незалежний аудит.

Яку роль відіграють місцеві фінанси в соціальному й економічному розвитку регіонів?

Місцеві фінанси є об’єктивною формою економічних відносин, що пов’язані з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту, у процесі яких відбувається формування та використання фондів грошових коштів, призначених для задоволення потреб регіонів країни. При цьому місцеві фінанси є важливою складовою фінансової системи країни, оскіль­ки вони беруть участь у розподілі та перерозподілі вартості валового внутрішнього продукту держави і забезпечують фінансування знач­ної частини витрат, пов’язаних з функціонуванням виробничої і соціально-культурної сфери.

У більшості країн до компетенції місцевого самоврядування належить початкова й середня освіта, охорона здоров’я, шляхи місцевого значення, ветеринарна допомога, благоустрій, догляд за бідними та сиротами, житлово-комунальне господарство, житлове будівництво, водозабезпечення, теплове господарство, міські електричні мережі, економічна інфраструктура, працевлаштування безробітних, перепідготовка кадрів із метою працевлаштування, ритуальні послуги, збирання та утилізація сміття, екологічні проб­леми, організація землекористування тощо.

Основні форми впливу місцевих орга­нів влади, їхніх фінансів на економіку та соціальну сфе­ру держави:

- до фінансових систем місцевих органів вла­ди мобілізується значна частина валового внутрішньо­го продукту (ВВП). Фун­кції соціально-економічного регулювання, які за­безпечують фінанси місцевих органів влади, не обме­жуються вилученням, розподілом і перерозподілом частини ВВП. Місцеві органи влади, подібно до держави, у сфері своєї компетенції здійснюють також і нормативне регулювання соціально-економічної діяльності, тобто вони встановлюють пе­вні правила поведінки господарюючих суб'єктів.

-  місцеві фінанси є фіскальним інструментом. Це дозволяє забезпечувати ресурсами розв'язання за­вдань, що покладаються на місцеві органи влади.

- фінанси місцевих органів влади є інструмен­том забезпечення громадських послуг. Місцеве само­врядування, як і держава, є інститутом, що надає гро­мадські послуги.

- Місцеві фінанси є інструментом забезпе­чення економічного зростання.

Чому місцеві бюджети є основною складовою місцевих фінансів?

Бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного пе-
ріоду. Бюджет це документ, який установлює певний порядок утворення та використання фінансових ресурсів і належить відповідним органам влади. Місцеві бюджети, з одного боку, є складовою частиною бюджетної системи держави, а з іншого — складовою частиною місцевих фінансів і віддзеркалюють певну систему економічних відносин. Не менш важливою особливістю функціонування місцевих бюд­жетів є те, що вони забезпечують матеріальну незалежність органів місцевого самоврядування, і безпосередньо їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджетних відносин. Особливістю місцевих бюджетів є і те, що всі їх ланки органічно зв’язані не тільки між собою, а й з установами та підприємствами всіх форм власності, які функціонують на території регіону. Цей зв’язок проходить через два основні канали розподілу створеної вартості — надходженнями в бюджет і фінансуванням з бюджету.