Ст-ма професійного самовизначення в ЗОШ.Допрофесійна підготовка.

Професійна орієнтація в наші дні стає важливим фактором, що сприяє ефективному використанню трудових ресурсів, вона покликана виконувати роль важливого засобу відтворення кваліфікованих працівників для народного господарства.Під професійною орієнтацією розуміється науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу на що навчаються й працевлаштовуються осіби, що сприяє своєчасному залученню їх у суспільне виробництво, раціональному розміщенню, ефективному використанню й закріпленню за місцем роботи на основі об'єктивної оцінки й обліку схильностей, здатностей й інших індивідуальних якостей людини.Організація профорієнтації, скл. з д-ох взаємозалежних етапів: профінформації, профконсультації, профвідбору й профадаптації. Профінформація покликана забезпечити постійне й планомірне професійне інформування учнів загальноосвітніх шкіл, що вчаться, їхніх викладачів і батьків, організацію професійної пропаганди провідних і масових професій, установлення й зміцнення постійних контактів між колективами організацій, підприємств, професійно-технічних училищ і загальноосвітніх шкіл.Інф-я, важлива для оптимального вибору професії, містить у собі відомості:- про світ професій і вимоги, які вони пред'являють до людини;- про потребі суспільства в кадрах;- про особисті якості людини, істотні для самовизначення;- про систему навчальних закладів (шляхах одержання професії).

Ці 4групи відомостей тісно зв'язані між собою - з ними знайомляться школярі в процесі професійної освіти.Завданнями профконсультації є надання допомоги молоді в оцінці своїх здібностей до різних видів трудової діяльності в сфері суспільного виробництва, видача конкретних рекомендацій про вибір професії й можливих шляхів оволодіння нею (навчання у вузах; технікумах, профтехучилищах, підготовка в міжшкільних учбово-виробничих комбінатах або безпосередньо на виробництві). Профконсультацію проводять кваліфіковані консультанти-психологи, що складаються з штату різних підрозділів по профорієнтації молоді. Консультація проводиться на основі медичних висновків, характеристик, результатів спеціальних психофізіологічних і психологічних досліджень.Розуміння структури й змісту профорієнтаційної роботи дозволяє знайти більш конкретні форми, бачити етапи цієї роботи, зробити її більше ефективної й цілеспрямованої.В концепції допрофесійної педагогічної підготовки школярів профорієнтаційна функція розглядається як цільова. Особливу увагу приділено співвідношенню професійних здібностей і педагогічної спрямованості старшокласників. Відповідно до цього виділені групи школярів, визначені основні напрямки роботи з ними. Стрижневою ідеєю концепції допрофесійної педагогічної підготовки школярів є положення про можливість і доцільність формування педагогічної культури школярів. Виявлена структура цієї якості і критерії визначення рівня його розвитку. До останніх відносяться когнітивний, ціннісно-емоційний, поведінковий і особистісно-результативний критерії. Допрофесійна педагогічна підготовка школярів не тільки орієнтує їх на далекі перспективи (професія, сім'я), але може бути затребувана вже сьогодні як самими школярами, так і освітнім установою. Ця підготовка може стати дієвим, стимулюючим компонентом виховних систем освітніх установ.

НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА РОЗВИТКУ ОСВІТИ

I. Загальні положення Освіта - основа розвитку особистості, сусп.-ва, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соц-еко, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян. Критичним залишається стан фінансування освіти і науки, недостатнім є рівень оплати праці працівників освіти і науки. НДРО визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття. II. Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти 1. Мета держ політики щодо розв-ку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти.

2. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти; Форм-ня нац і заг. люд цінностей;створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти; розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя; пропаганда здорового способу життя; запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій; створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів; інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.

3.Держава повинна забезпечувати:розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості; підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці; створення умов для розвитку обдарованих дітей та молоді; стимулювання у молоді прагнення до здорового способу життя; інноваційний характер навчально-виховної діяльності;