Нормативно-правова база місцевого самоврядування

Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів

Україна як суверенна держава стала у 1995 р. членом Ради Європи. Таким чином, вона взяла на себе зобов’язання будувати місцеві фінанси відповідно до міжнародних стандартів їх організації. Такі стандарти є важливою складовою вчення про місцеві фінанси.

Європейська хартія про місцеве самоврядування (прийнята у жовтні 1985 р.)

1. Органи місцевого самоврядування мають право в межах загальнодержавної економічної політики вільно розпоряджатися достатніми власними коштами (місцеві органи влади не може бути позбавлено свободи визначати першочергові витрати)

2. Фінансові ресурси органів місцевого самоврядування потрібно визначати відповідно до компетенцій, передбачених Конституцією та законом

3. Хоча б частина фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування має надходити за рахунок місцевих зборів чи податків, ставки яких ці органи визначають у межах закону

4. Фінансові системи, які забезпечують надходження фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування, мають бути достатньо різноманітними і гнучкими для збереження відповідності реальним витратам при здійсненні їхніх повноважень

5. Встановлюється необхідність запровадження процедур фінансового вирівнювання чи еквівалентних заходів, призначених для коригування наслідків нерівномірного розподілу потенційних джерел фінансування, а також їхнього фінансового тягаря для захисту фінансово слабких органів місцевого самоврядування

6. Встановлюється необхідність відповідним чином погоджувати з органами самоврядування виділення їм перерозподілюваних коштів

7. По можливості, субсидії, які надаються органам місцевого самоврядування, не можуть призначатися для фінансування певних проектів

8. 3 метою фінансування інвестицій органи місцевого самоврядування мають право на доступ до внутрішнього ринку позичкового капіталу.

Всесвітня декларація місцевого самоврядування (Вересень 1985 р.)

Аналогічні до основних принципів Європейської хартії про місцеве самоврядування.

В осн. частині документа розкривається конст. основа місц. самоврядування: концепція місц. самоврядування визначається як «право та обов'язок місцевих органів влади регулювати й вести державні справи під свою особисту відповідальність та в інтересах місцевого населення». До компетенції органів місц. самоврядування, яка передбачає врахування «існуючого у кожній країні порядку», входять: право діяти за власною ініціативою, можливість виявляти ініціативу й самостійно приймати рішення, пристосовуючи виконання законів до місц. умов і розумно та ефективно поділяючи право на прийняття рішень з ін. рівнями управління на місцях. Концепцією місц. органів самоврядування визначено вільне виконання ними своїх функцій, гарантування соціальної захищеності, чітке статутне оформлення функцій та видів їхньої діяльності, спрямованої на вільне використання коштів місц. органів влади в межах своїх повноважень, самост. регулювання податків, надання субсидій, виходячи з принципу, що заперечує «недоречне втручання в політику» місц. органів влади. Місц. органи самоврядування можуть створювати власні об'єднання, мають «право використовувати юридичні засоби захисту своєї автономії у межах законів, якими визначаються їхні функції та захищаються їхні інтереси». Осн. положення В. д. м. с. зорієнтовані на те, щоб рішуче запроваджувати принципи та практику місц. самоврядування в усьому СВІТІ.

Європейська хартія міст та Європейська декларація прав міст (1992 р.)

1.Місцеві органи влади зобов'язані забезпечувати економічний розвиток своїх регіонів

2.Економічний і соціальний розвиток взаємопов'язані

3. Місто в економічному і соціальному плані є частиною свого регіону

4. Економічне зростання та розвиток залежать від інфраструктури, достатньої для організації, підтримки і розвитку такого зростання

5.Співробітництво між приватним і державним секторами є важливим компонентом у міському економічному зростанні та розвитку