Причини виникнення, суть та форми монополізму. Що таке антимонопольна політика?

Причини виникнення монополії:

1.дія закону конкуренції. Закон конкуренції та кожна її функція підпорядковані досягненню головної мети виробництва – максимізації прибутку. Щоб максимізувати прибуток, виробник повинен постійно нарощувати обсяги виробництва та продажу товарів, поступово усувати своїх конкурентів.

2.причиною виникнення монополії є дія закону концентрації капіталу і виробництва.

Концентрація капіталу –це процес збільшення розмірів індивідуального капіталу за рахунок капіталізації прибутку, тобто використання певної його частини на розширення виробництва.

Конкуренція породжує концентрацію виробництва, а ця концентрація, на певному ступеня свого розвитку, призволить до монополії.

3.причиною створення монополії є процес централізації капіталу.

Централізація капіталу – це збільшення розмірів капіталу внаслідок поглинання або об»єднання кількох раніше самостійних індивідуальних капіталів в один, більший.

Концентрація і централізація капіталу й виробництва створили об»єктивну необхідність і можливість виникнення монополій, стали її економічною основою.

4.трансформація індивідуальної приватної власності.

5.економічні кризи, які стали фактором прискорення концентрації і централізації виробництва і створення ні цій основі монополій.

Монополізація –це процес досягнення суб»єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Під монополізмом розуміють активні дії монопольних структур, спрямовані на реалізацію своїх переваг у процесі взаємовідносин з іншими суб»єктами господарювання.

Формою монополізму є монополія.

Монополія – тип ринкової структури, за якої єдина фірма виробляє всю кількість певного товару чи послуги на ринку.

Під економічною монополією розуміють велике підприємство, фірму або об»єднання (спілку), яке посідає панівне місце на ринку і концентрує значну частину виробництва і збуту певного виду продукції з метою одержання монопольного прибутку.

Класифікація монополій:

1.за умовами функціонування:

--підприємницький – пов»язаний з розвитком підприємств на основі концентрації капіталу і виробництва

--інституційний – пов»язаний з нерівністю умов конкуренції, які надає держава для різних її учасників.

2.за характером і причинами виникнення

--монополія окремого підприємства;

--монополія як угода;

--монополі, що ґрунтується на диференціаці продукту.

3.за сферою функціонування і причиною виникнення:

--природна монополія;

--адміністративна монополія;

--економічна монополія.

Антимонопольна політика –комплекс заходів, розроблених і впроваджених у багатьох країнах світу, спрямованих на припинення, попередження й обмеження діяльності монополій, а також створення відповідного законодавства.

Державний контроль за дотриманням конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України.

Основними завданнями є:

=здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

=запобігання, виявлення та припинення порушень конкурентного законодавства;

=контроль за економічною концентрацією;

=сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

Методи здіснення антимонопольної політики:

==правові;

==організаційно-контролюючі;

==адміністративно-імперативні;

==профілактично-розяснювальні;

За зловживання монопольним становищем Законом України «Про захист економічної» конкуренції встановлені такі види відповідальності:

*штрафи;

*примусовий поділ монопольних утворень;

*адміністративна відповідальність.

Державний бюджет, формування доходів державного бюджету, витрати державного бюджету.

Найважливіша ланка фінансової системи держави- держбюджет

Держбюджет-найбільший централізований грошовий фонд, що перебуває у розпорядженні уряду.

Грошове вираження збалансованості надходжень та видатків до державної казни за певний період.

Функції держави:

· Фіскальна – впливає через податки

· Розподільча –перерозподіл грошей

· Стимулююча-стимулююча політика, вплив на циклічні коливання економіки, зміну її структури

· Контрольна-відзеркалює суспільний процес, виявляє економічні пропорції. Відхилення від рівноваги

Формування доходів держбюджету:

· Податки

· Відрахування на соцстрах

· Державна позика (внутрішня та зовнішня)

· Емісія грошей

· Продаж держмайна

Форми виплат із державного бюджету

· Асигнування-видатки на утримання підприємств та установ

· Субсидії - держдопомога організаціям

· Субвенції- держдопомога місцевим органам влади

· Дотації-допомога підприємствам, організаціям, установам для покриття збитків

Надання бюджетних засобів підприємцям, установам та організаціям для повного або часткового покриття їхніх витрат на заходи, передбачені бюджетом- бюджетне фінансування

Система бюджетного фінансування містить:

· Механізм надання бюджетних засобів розпорядникам асигнувань

· Засоби фінансового контролю за цільовим та ефективним використанням грошових ресурсів.

Бюджетний кредит- надання бюджетних засобів суб’єктам господарювання та органам влади на засадах поворотності та платності.

Бюджетна система України:

· Державний рівень

· Бюджету АРК

· Обласні

· Бюджети міст Київ та Севастополь

· Міські бюджети

· Районні

· Районні бюджети у містах

· Сільських та селищах

За станом держбюджет:

- нормальний(збалансований), коли надходження і видатки бюджету рівноважені

- дефіцитний-коли видатки перевищують доходи

- профіцитний – коли доходи перевищують витрати

Дефіцитний бюджет-спад економіки, спад обсягів народного виробництва

Профіцитний бюджет- економічне зростання.

Бюджетний дефіцит:

- фактичний-відображає реальні надходження і видатки за певний період часу

- структурний-показує, якими мають бути надходження, урядові витрати та дефіцит

- циклічний- відбиває вплив циклічних коливань на находження, видатки та дефіцит. Різниця між фактичним та структурним дефіцитом.

Визначення поняття національних доходів, розподіл та перерозподіл національного доходу.

Особливе місце в системі економічних показників займає НД. Це фактично зароблений дохід усіх економ. Суб’єктів країни. НД розраховують 2 способами:

- як різницю між ЧВП та непрямими податками

- як суму доходів домашніх господарств, підприємств (крім амортизаційних відрахувань)

НД характеризує результат діяльності всіх економ. Суб’єктів суспільства. Цей показник не враховує затрати минулої праці та частину вартості, створену за рахунок непрямих податків.

 У нац.. рахунках використовується показник особистого доходу (ОД), що визначається шляхом відрахування з суми НД внесків на соціальне страхування, податків на прибуток підприємства та їхніх нерозподілених прибутків, а також додаванням трансферних платежів(допомоги з безробіття, пенсій, інших соціальних витрат).

Після сплати відповідних податків із суми ОД залишається дохід, що йде на придбання споживчих товарів та утворення заощаджень, який прийнято називати доходом кінцевого використання.