Сутність категорії капітал, функції, форми капіталу.

Капітал як економічна категорія – це вартість чи цінність, яка приносить дохід.

Або капітал – це само зростаюча авансована вартість.

Постійний капітал багаторазово бере участь у процесі виробництва. Змінний капітал представлений вартістю робочої сили і вартістю предметів праці.

Промисловий (продуктивний) капітал діє у сфері матеріального виробництва і приймає форму:

- грошового капіталу ( капітал як передумова виробництва );

- виробничого капіталу ( капітал як засіб виробництва );

- товарного капіталу ( капітал як виробничі блага для реалізації на ринку ).

Промисловий капітал приносить дохід у формі прибутку.

Реальний кругооборот промислового капіталу проходить три стадії.

Перша стадія. Підприємство, насамперед, авансує кошти для придбання необхідних факторів виробництва, тобто елементів постійного та змінного капіталу (засобів виробництва ЗВ та робочої сили РС ). Отже, капітал починає свій рух у сфері обігу як грошовий капітал.

Друга стадія. За наявності ЗВ та РС починається виробничий процес. Капітал тут виступатиме як виробничий капітал, функцією якого є виробництво товару і додаткової вартості.

Третя стадія. Для одержання вартості і додаткової вартості у грошовій формі треба реалізувати на ринку вироблений товар. Капітал набуває форми товарного капіталу, функцією якого є реалізація товару і одержання додаткової вартості у грошовій формі.

                   Кругооборот основного капіталу–безперервний рух капіталу за трьома стадіями із послідовною зміною форм і поверненням у свою початкову форму у збільшеному, як правило, вигляді.

Безперервний рух капіталу за логікою його кругообороту є оборотом капіталу.

Оборт капіталу – це безперервно повторюваний кругооборот в рез. якого авансовані кошти повністю повертаються до своєї початкової форми.

Оборот капіталу характеризується двома основними показниками: часом обороту капіталу та швидкістю обороту.

Час обороту капіталуподіл на час обороту і час виробництва. Час виробництва включає робочий період, період у процесі праці, час у виробничих запасах. Час обороту капіталу–час продажу товару, час купівлі факторів виробництва.

Швидкість обороту капіталу–к-сть обертів авансованого капіталу за рік: n=T/t

T-визначена одиниця виміру-рік

t-тривалість одного обороту.

Основний капітал–частина промислового капіталу, яка функціонує у натуральній формі засобів виробництва протягом кількох виробничо-технологічних циклів, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію.

Оборотний капітал–частина пром.капіталу, що функціонує у вигляді предметів праці, незавершеного виробництва готової продукції, грошових коштів (у тому числі заробітної плати), обертаючись і переносячи свою вартість на новостворену продукцію протягом одного виробничо-технологічного циклу.

До складу оборотного капіталу входять предмети праці (матеріали, сировина, паливо, енергія, напівфабрикати, тощо ), а також змінний капітал.

У процесі кругообороту основні виробничі фонди зазнають фізичного ( матеріального ) і морального зносу.

Амортизація основного капіталу–процес відновлення вартості основного капіталу, за рахунок цільового нагромадження грошових засобів.

Амортизаційний фонд – це грошовий фонд, призначений для відновлення вартості спожитих елементів основного капіталу, які вибувають з виробничого процесу в міру свого фізичного та морального зношування.

З метою створення економічних передумов для оновлення основних фондів у законодавчому порядку встановлюється норма амортизації – відношення річного обсягу амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості елементів основного капіталу.

Витрати виробництва. Їх сутність та класифікація.

Суспільне виробництво – це сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку

Загальні ознаки виробництва:

1. завжди є суспільним виробником

2. має безперервний характер розвитку

3. у процесі виробництва виникають екон. відносини між людьми

4. є важливою складовою частиною тієї чи іншої соціально-екон. системи

Матеріальне виробництво – сукупність галузей і сфер, які виробляють матеріально-речові блага й надають матеріальні блага.

Нематеріальне виробництво – сукупність галузей і сфер, що виробляють не матеріальні блага та нематеріальні послуги, які задовольняють духовні й соціальні потреби людей.

Матеріальне виробництво

- промисловість, сільське та лісове господарство, будівництво

- комунальне господарство і побутове обслуговування

- транспорт, зв'язок, торгівлі

Нематеріальне виробництво

- охорона здоровя

- освіта, інформатика

- культура, мистецтво

- спорт, туризм

- духовне виробництво

Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Фактори суспільного виробництва:

Людський капітал – сформований у результаті інвестиції і накопичений людиною певний запас знань, навичок, які доцільно використовують в тій чи іншій сфері суспільного виробництва

Капітал – екон. ресурс, що визначається як сукупність усіх технологічних, матеріальних і грошових засобів використовуваних для виробництва товарів чи послуг

                          Земля– включає в себе саму землю, а також лісові та водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багацтва

                          Наука –це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизація нових знань про природу, суспільство і мислення

                          Інформація– найважливіший фактор суспільного виробництва, який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини

                           Екологія– система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища

Підприємницькі здібності -діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг.Попри ускладнення і розвиток факторів суспільного віробництва найважливішими серед них, загальними для всіх етапів розвитку суспільства, залишаються трудові здатності людини, земля і засоби виробництва (капітал).

Виробнича функція –це взаємозв’язок між максимальним обсягом продукції, яку можна виробити, і витратами факторів виробництва, потрібних для цього обсягу. Також вона залежить від рівня технічних знань.

Виробнича функція з двома факторами виробництва (працею і капіталом ) записується такою формулою:

      Q=f(L,K),

     де Q – обсяг випуску продукції

       L – затрати праці

                   K – затрати капіталу

                   f – функція

Зауважимо,що:

- виробнича функція залежить не тільки від кількості та якості виробничих факторів, але й від варіанта їх комбінації;

- фактори виробництва можуть заміщувати один одного, що веде до зміни структури продуктивних сил. Наприклад, заміщення новими засобами праці людської праці є загальним законом розвитку продуктивних сил.