Інфляція, її сутність, причини, види. Економічні та соціальні наслідки і шляхи їх подолання.

Інфляція – знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві та порушенням законів грошового обігу, яка виявляється у стійкому зростанні цін на товари та послуги.

Залежно від переважаючого впливу факторів – інфляція попиту, інфляція пропозиції.

Інфляція попиу- це порушення рівноваги між попитом та пропозицією з боку попиту. Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень, попиту підприємців на ЗВ.

Інфляція пропозиції- зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції.

За характером прояву: відкрита інфляція розвивається вільно та ніким не стримується.

Прихована інфляція – це така інфляція, коли держава вживає заходи спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари та послуги.

За темпами зростання:повзуча інфляція-інфляція, що розвивається поступово, але неухильно кожного року (до 10% на рік)

Галопуюча інфляція-інфляція, коли ціни зростають швидко на 20-100% щорічно.

Гіперінфляція- інфляція, коли ціни розвиваються астрономічно – на 1-2% щодня або на 500% та більше на рік. Вона означає глибоку економічну та соціальну кризу в країні.

За співвідношенням темпів зростання цін на товари – збалансована та незбалансована.

Збалансована інфляція- інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не зміняться. Ціни підвищуються досить повільно і одночасно на більшість товарів та послуг.

Незбалансована інфляція-інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по –різному на кожний вид товару.

За ступенем прогнозування-очікувана та неочікувана..

Стагфляція- це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва та одночасно зростанням рівня цін та безробіття.

Економ. Наслідки:

- диспропорція в економіці, руйнування господар. Зв’язків, де зорганізування інвестиційних зв’язків

- капітали переливаються з виробництва в сфери обігу, зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція

- порушується нормальне функц. Грошово-кредитної системи

- згортаються товарно-грошові відносини та розширюється прямий продуктообмін на основі бартеру.

- Інфляція негативно впливає на міжн. Становище держави

Соц. Наслідки:

-інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення

Інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках , страхових полісах

Інфляція посилює безробіття, посилює диференціацію суспільства

Антиінфляційна політика:

- зростання виробництва та населення ринку товарами

- структурна та конверсійна перебудова економіки

- скорочення дефіциту держ бюджету

- стимулювання нагромаджень та інвестицій

- проведення обґрунтованої кредитної та податкової політики

- обмеження емісії грошей

- скорочення ставок податків

- роздержавлення, приватизація

- проведення грошової реформи конфіскаційного типу

Дефляція-загальне зниження середнього рівня цін. Протилежний інфляції

Сутність ринку. Його функції. Структура та інфраструктура.

Умовами його виникнення є:

- суспільний поділ праці, на основі якого виникають виробничі відносини між людьми у формі обміну продуктами праці;

- економічна відокремленість суб’єктів господарювання, зумовлена наявністю різних форм власності;

- вільний обмін ресурсами, який забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання.

Ринок- це система економічних відносин, пов’язаних з бміном товарів та послуг на основі використання різноманітних форма власності, товарно-грошових та фінансово-кредитних механізмів. Є два сектори економіки: ринковий та неринковий. Зміна домінанти одного із секторів призводить до якісних зручешь сусп.. устрою, зачіпає долю системи та впливає на переважну кількість суб’єктів економіки. Ринок-невідємний атрибут товарного господарства. Він забезпечує рух грошей (Т-Г-Т та Г-Т-Г). Через ринок здійснюється переважна більшість економічних процесів. Риси ринку: економічна свобода, конкуренція мобільність ресурсів, автономність дії учасників ринку, вичерпна поінформованість суб’єктів, соціалізація та глобалізація економ.звязків.Структура ринку за різними критеріями:

за об’єктами обміну:

- 1 ринок ресурсів, який набуває форм:

- Ринку праці

- Ринку капіталу

- Ринку землі та нерухомості

- 2 товарний ринок

- Ринок споживчих товарів

- Ринок послуг

- Ринок науково-техніч. Розробок та інформації

- 3 фінансовий ринок

- Грошовий ринок

- Ринок цінних паперів

- Валютний ринок

Залежно від умов

Вільний, монополізований, монополістична конкуренція, регульований

За терит. Ознакою

Місцевий,регіональний, національний, світовий

Стосовно відповідності чинному законодавству

Легальний та тіньовий

Стосовно способу формування

Стихійний та організований.

Функції ринку

Регулювання, стимулювання, розподільча, функція санації, алокаційна функція, інформативна функція, функція інтеграції

Основні суб’єкти ринкової економіки: підприємці, держава, домашні господарства

Об’єктами ринкових відносин є:

o товари і послуги;

o робоча сила;

o земля та інші природні ресурси;

o нерухомість;

o гроші, валюта, цінні папери.

Інфраструктура ринку-комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Підсистеми інфраструктури: організ-технічна – товарні біржі, оптові ринки аукціони торговельно- промислові палати сервісні центри опціони ярмарки

Фінансова-кредитна: банки. Фондові біржі. Валютні біржі. Фінансові

Державне регулювання: ліцензування. Оподаткування.митна система.

Науково-дослідне та інформац. Забезпечення: консалтингові компанії. Інформ.центри та агентства. Рекламні агентства. Спец. Навчальні заклади. Юридичні контори