Економічні потреби та інтереси: їх суть та класифікація. Закон зростання потреб.

Потреба —це нужда в чому небуть, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому, внутрішній збудник активності

У залежності від вибраного критерію потреби можна класифікувати на певні групи. Наприклад:

1. За рівнем необхідності: - першочергові (предмети першої необхідності); - другорядні ( предмети розкоші).

2. За об’єктами вияву: - матеріальні потреби; - духовні потреби.

3. За суб’єктами вияву: - індивідуальні (особисті) потреби; - колективні потреби;  - державні (суспільні) потреби.

4. За мірою реалізації: - абсолютні ( перспективні) потреби; - дійсні потреби; - платоспроможні потреби.

Можна виділити групи відповідно і до інших критеріїв. У західній літературі найбільшого поширення в класифікації потреб людини набула “піраміда потреб” А. Маслоу:

Духовні потреби

Престижні потреби

Екзистанційні

Фізіологічні

Економічний закон зростання потреб – відображає внутрішньо необхідні, сутєві й сталі зв’язки між виробництвом й споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення

У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інтересів. Інтерес– форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення. Економічні інтереси –усвідомлене прагнення суб’єктів господарювання до задоволення екон. потреб, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності

Потреби у свідомості людини перетворюються на інтерес або мотив спонукальної цвльової дії, яка породжує той чи інший результат:

Сутність цілі та структурні елементи економічної системи. Основні типи економічних систем.

Система – це сукупність взаємопов’язаних і розміщених у належному порядку елементів певного цілісного утворення.

Економічна система –це сукупність взаємопов’язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки, що утворили певну цілісність, економічну структуру суспільства, яка має загальну мету

Продуктивні сили – це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, мотодів організації та управління виробництвом, що забезпечує створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей.

Економічні відносини – це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.

Господарський механізм - складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів та суспільних дій господарюючих суб’єктів на основі використання екон. законів ринку.

Система економічних відносин в свою чергу складається з: техніко-економічних, організаційно-економічних та соціально-економічних відносин.

Техніко-економічні відносини – це відносини між людьми з приводу створення та використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва.

Організаційно-економічні відносини - це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління суспільним виробництвом.

Соціально-економічні відносини -  відносини власності визначають головне в екон. системі – спосіб поєднання працівника з засобами виробництва