Показання та протипоказання до проведення радіонуклідних досліджень нирок.

- гострий та хронічний пієлонефрит;

- гострий та хронічний гломерулонефрит;

- сечокам¢яна хвороба;

- ХНН;

- артеріальна гіпертензія;

- аномалії положення, кількості та розвитку нирок;

- оцінка функції трансплантованої нирки.

Протипоказаннями до проведення радіонуклідних досліджень є вагітність та період лактації.

Таблиця 1 - Ефективні дози опромінення пацієнтів при радіонуклідних дослідженнях нирок залежно від віку та виду РФП

Непряма радіонуклідна ренангіографія.

Непряма радіонуклідна ренангіографія(НРАГ) – методика оцінки часових та кількісних параметрів ниркового кровотока з використанням РФП.

Задачі НРАГ:

1. Оцінка часових параметрів ниркового кровотока (НК);

2. Діагностика стенозу ниркової артерії;

3. Діагностика ступеня васкуляризації пухлини нирки.

НРАГ виконується як самостійна методика оцінки стану ниркової гемодинаміки (НГ) або в сполученні з динамічною реносцинтиграфією (ДРСГ). В самостійному варіанті використовується кожний РФП на основі ^99mTc. Для НРАГ в сполученні з ДРСГ доцільно використовувати РФП ниркового механізму елімінації – ^99mTc-ЕДТО,  ^99mTc-ДТПО, ^99mTc-MAG3, ^99mTc-EC.

Методика проведення НРАГ.

1. Середину детектора гамма-камери встановлюють на рівні XII ребер ззаду;

2. РФП вводять у вигляді "болюсу" (0,3-0,5 мл) під джгутом швидко;

3. Після ін¢єкції скидають джгут і виконують кілька рухів рукою пацієнта униз вгору для швидкого проходження “болюсу”;

4. Включають програму запису інформації при появі на моніторі зображення серця. 

Основні параметри ниркової гемодинаміки.

Ангіографічне дослідження проводиться з експозицією 1 кадр за 1с. Рекомендований час методики – 35-45с. В нормі параметри НРАГ у дітей складають: час артеріальної фази – 5-7с; венозної – 3-5с; час аорто-ренального транзиту – 5-7с. Найбільш оптимальний час тривалості дослідження – 60с. Так, у дітей с синдромом злоякісної артеріальної гіпертензії та аномаліями розвитку судин нирок артеріальна фаза НК складає 15-25с та більше і тому при 35-45с експозиції не завжди можливо достовірно оцінити стан венозного відтоку. Клінічними показаннями для проведення НРАГ в самостійному варіанті є аномалії розвитку нирок (гіпоплазія, дисплазії), аномалії судин нирок, синдром злоякісної гіпертензії, пухлини і кісти нирок.

В самостійному варіанті завдяки більшій активності РФП (5 МБк/кг) НРАГ дозволяє отримати чітке зображення нирок і провести детальний покадровий аналіз. При обробці результатів дослідження “зонами інтересу” є грудний відділ аорти, права і ліва нирки. Фонова активність тіла принципового значення не має.

Для визначення параметрів НРАГ необхідно маркірувати декілька точок ангіограми. Такими точками є – початок надходження РФП в нирки, час максимуму проходження “болюсу” та час досягнення рівноважної концентрації.

Кількісна обробка ренангіограми полягає у розрахунку слідуючих показників:

1. Константа швидкості заповнення артеріального русла (КШЗ);

2. Константа швидкості виведення по венозному руслу (КШВ);

3. Час артеріальної фази (Та) ниркового кровотока (с);

4. Час венозної фази (Тв) ниркового кровотока (с);

5. Час аорто-ренального транзиту (Та-в) (с).

При НРАГ в сполученні з ДРСГ активність РФП менша (1,5-2 МБк/кг) і режим запису інформації складається з двох етапів: ангіографія – 30с та реносцинтиграфія – 20 хвилин (експозиція – 1 кадр за 1 хвилину або 1 кадр за 30с). НРАГ в сполученні з ДРСГ виконують при запальних захворюваннях нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит), гідронефрозі, дистопії нирок, сечокам'яній хворобі, цукровому діабеті. Як показали наші спостереження, при цих патологічних станах для оцінки НК достатньо 30с дослідження. Якщо за цей час неможливо оцінити стан НК, то це є прямим показанням для проведення НРАГ в самостійному варіанті.

Динамічна реносцинтиграфія

Динамічна реносцинтиграфія (ДРСГ) – це методика візуалізації нирок та сечовивідних шляхів сцинтиграфічним методом на гамма-камері з метою визначення параметрів накопичення і виведення нефротропних РФП тубулярного та клубочкового механізмів елімінації. ДРСГ об’єднує всі переваги більш простих методик (радіонуклідна ренографія, сканування нирок) і на відміну від них має більш широкі можливості обробки діагностичної інформації завдяки використанню комп’ютерних систем.

Задачі ДРСГ

1. Визначення швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та ефективного ниркового плазмотоку (ЕНП);

2. Оцінка параметрів секреторно-екскреторної здатності нирок;

3. Оцінка ступеня порушень уродинаміки;

4. Визначення початкових ознак ХНН;

5. Визначення наявності мисково-сечовідних рефлюксів (МСР) та їх інтенсивності.

Умови проведення ДРСГ.

1. Звичайний фізіологічний режим (легкий сніданок) та 100-200 мл чаю або мінеральної води (за 30 хвилин до дослідження);

2. Порожній сечовий міхур;

3. Нерухомість пацієнта під час дослідження;

4. Люголізація щитоподібної залози при дослідженнях з ¹³¹J-гіпураном.

5. Вибір найбільш оптимального нефротропного РФП для кожного хворого та нозологічної форми захворювання у відповідності із завданнями дослідження.

Методика проведення ДРСГ.

Дослідження виконують в сидячому положенні хворого спиною до детектору гамма-камери. Детектор встановлюють таким чином, щоб його серединна вертикальна вісь була паралельна хребту, а горизонтальна – знаходилась на рівні XII ребер. РФП вводять внутрівенно із розрахованої активності об¢ємом 0,3-0,5 мл швидко. Після введення РФП проводиться запуск комп¢ютерної програми і починається збір інформації з експозицією 1 кадр за 1 хвилину. Тривалість дослідження – 20-30 хвилин.