Розміри зон радіоактивного забруднення місцевості на сліді радіоактивної хмари при аварії на АЕС з ЯЕР типу РВПК – 1000

Визначення можливої величини потужності дози радіоактивного забруднення (Р₁, рад/год) території досліджуваного об’єкта здійснюють з використанням табл. 10 (за даними про: величину відстані від аварійного ЯЕР -      Д, км; ступінь вертикальної сталості атмосфери; величину V_хмРР, м/с). Результати такого прогнозу слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Р₁ = … рад/год».

Визначення можливої величини однократної (тобто поглинутої за 4 доби з моменту початку (t_поч, год) радіоактивного опромінювання внаслідок аварії на АЕС) дози опромінювання (D_одн, рад) рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:

,                                                                               (9)

де t_поч – час, що пройшов з моменту аварії на АЕС до моменту підходу радіоактивної хмари до межі досліджуваного об’єкта, год (t_поч = Д/V_{хм РР}); t_к – момент часу, коли минуло 4 доби з початку опромінювання на території досліджуваного об’єкта, год  (t_к = t_поч + 96 год).

Т а б л и ц я 10

Потужність дози радіації на осі сліду радіоактивної хмари через одну годину після аварії на АЕС (ЯЕР типу РВПК – 1000, 10%) – Р₁, рад/год

Отриману таким способом інформацію слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «D_одн = … рад».

Визначення можливої величини втрати основних фондів рекомендується виконувати з використанням співвідношення:

Втрати ОФ = Σ вартість пошкоджених ОФ/МЗП, (10)

де Σ вартість пошкоджених ОФ – сумарна вартість пошкоджених (внаслідок впливу іонізуючих випромінювань) основних фондів, тис. грн.; МЗП – мінімальна заробітна плата, тис. грн.

При цьому слід врахувати, що радіаційне пошкодження отримують технологічне обладнання, транспортні засоби, інші матеріальні об’єкти, до складу яких входять елементи оптичної та електричної техніки, а ступень радіаційного пошкодження (початкова зміна параметрів цих елементів або виведення їх з ладу) визначається потужністю дози радіації (у місці розташування елементів) та величиною однократної поглинутої дози (Р_поч, D_{одн.поч} і Р_вив, D_{одн.вив}).

Тому при здійсненні прогнозу щодо можливої величини втрат ОФ роботу виконують у такій послідовності:

• визначають перелік видів технологічного обладнання, транспортних засобів і т. ін. (до складу яких входять елементи електронної та оптичної техніки) та вартість основних фондів елементів досліджуваного об’єкта, де використовуються це обладнання;

• для кожного з цих видів обладнання знаходять перелік конкретних уразливих (від впливу іонізуючого випромінювання) складових (тобто транзисторів, мікросхем, інтегральних схем, інших радіо та оптичних деталей);

• з використанням даних табл. 11 визначають можливий ступінь пошкодження кожної з уразливих електронних та оптичних деталей згаданих видів обладнання і формулюють висновок про повну чи тимчасову втрату ОФ конкретних елементів досліджуваного об’єкта (бо при початковій зміні параметрів електронних деталей їх працездатність може відновитися через кілька тижнів після дезактивації обладнання, виробничих приміщень, будівель, споруд, території об’єкта).

Т а б л и ц я 11

Величини однократної поглинутої дози - D_{одн.поч}, рад, і потужності дози - Р_поч, рад/год, зовнішнього гамма-опромінювання, вплив яких призводить до початкової зміни параметрів елементів електронної техніки

Примітка. Вихід з ладу зазначених елементів (матеріалів) відбувається від впливу D_{одн.вив} ≈ 10² D_{одн.поч} і Р_вив ≈ 10² Р_поч.

Отриману таким способом інформацію слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Втрати ОФ = …».

Визначення можливої величини загальних (М_заг,, ос.) втрат виробничого персоналурекомендується здійснювати з використанням співвідношення:

М_заг = N_незах∙К_р.втр(D_одн)+N_вир.пр∙(D_одн/К_зах),         (11)

де N_незах – кількість осіб виробничого персоналу найбільшої працюючої зміни (НПЗ), робочі місця яких розташовані на відкритій місцевості, чол.; N_вир.пр – кількість осіб виробничого персоналу НПЗ, робочі місця яких розташовані у виробничих приміщеннях (з коефіцієнтом послаблення іонізуючих випромінювань К_зах =7), ос.; К_р.втр (D_одн) і К_р.втр (D_одн/К_зах) – значення коефіцієнтів радіаційних втрат осіб виробничого персоналу в залежності від величини поглинутої ними однократної дози зовнішнього іонізуючого опромінювання. Значення величин К_р.втр (D_одн) і К_р.втр (D_одн/К_зах) визначають з використанням даних табл. 12

Т а б л и ц я 12

Коефіцієнти радіаційних втрат серед осіб виробничого персоналу (населення) - К_р.втр, ос., від впливу зовнішнього опромінювання на сліді радіоактивного забруднення (залежно від величини поглинутої дози опромінювання – D_погл, рад)

Враховуючи, що при D_одн = (100…250) рад люди отримають гостру променеву хворобу першого ступеня (смертність відсутня), при D_одн = (250…400) рад – другого ступеня (смертність внаслідок ускладнень до 20%), при D_одн = (400…700) рад – третього ступеня (смертність до 50%), при D_одн > 700 рад – четвертого ступеня (смертність до 100%), рекомендується можливу величину санітарних втрат (М_сан, чол.) визначити з використанням таких співвідношень:

• при D_одн ≤ 250 – М_сан = М_заг;

• при D_одн = (250…400) рад – М_сан ≥ 0,8 N_незах К_р.втр (D_одн) + N_вир.пр К_р.втр (D_одн/7);

• при D_одн = (400…700) рад – М_сан ≥ 0,5 N_незах К_р.втр (D_одн) + N_вир.пр К_р.втр (D_одн/7);

• при D_одн > 700 рад – М_сан ≥ N_вир.пр К_р.втр (D_одн/7).

Результати такого прогнозування слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювальних написів у вигляді: «М_заг = … ос.» і «М_сан = … ос.».

Визначення можливої величини збитків (Зб) внаслідок НСТХ рекомендується здійснювати з використанням співвідношення

Зб = Втрати ОФ + 18М_сан + 288(М_заг - М_сан)    (12)

Результати такого прогнозу слід відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Зб = …».

Визначення можливого рівня прогнозованої НСТХ рекомендується здійснювати за даними про можливі величини (М_заг - М_сан), М_сан і Зб. При цьому за остаточний результат слід вибирати «найвищий» з визначених таким способом рівнів НСТХ.

Результати такого прогнозу необхідно відобразити на вільний від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Рівень НС - …».

Перелік невідкладних робіт у зоні НС з позначенням обсягів кожної з цих робіт повинен включати:

• розвідку ділянок робіт рятувальників – п_діл і маршрутів руху рятувальників – п_марш, (де п_діл = п_марш = п –кількість елементів досліджуваного об’єкта, які «потрапили» в межі ЗМУ);

• пошук уражених (М_заг, ос.) і матеріальних цінностей;

• надання негайної медичної допомоги ураженим (М_сан, ос.) та евакуація їх до лікувальних закладів;

• виведення непостраждалого персоналу (1630- М_заг,) ос., у безпечні райони;

• санітарна обробка непостраждалого персоналу (1630- М_заг,) ос.;

• облаштування проїздів і проходів (п_пр) на забруднених радіоактивними речовинами ділянках території досліджуваного об’єкта;

• дезактивація ділянок території, будівель (споруд), виробничих приміщень, технологічного обладнання, транспортних засобів, одягу, взуття і т. ін.