Виявлення та оцінка очікуваної хімічної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті аварії на Павлівському хімічному заводі з викидом хлору

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

з нормативної дисципліни «Цивільний захист».

Тема 3.1.4. «Прогнозування обстановки та планування заходів захисту у зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження»

Час: 90 хвилин

Місце: аудіторія

Навчальна мета: сформувати уміння здійснювати виявлення та оцінку радіаційної і хімічної обстановки на території досліджуваного об’єкта господарювання (адміністративно територіальної одиниці) у разі виникнення ймовірних для нього (неї) надзвичайних ситуацій, спричинених аваріями з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, та розробляти заходи захисту у зонах радіоактивного і хімічного забруднення.

Навчальні питання та розподіл часу:

.

Вступ                                                                                                                5 хв.

1. Виявлення та оцінка очікуваної хімічної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта господарювання у результаті аварії з викидом небезпечної хімічної речовини – 40 хв.

2. Виявлення та оцінка очікуваної радіаційної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта господарювання у результаті аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин – 40хв.

Висновок та відповіді на запитання студентів 5 хв.

Наочно-навчальні посібники:

1. Наочно-навчальний стенд «Прогнозування екологічних і соціально-економічних наслідків ймовірних надзвичайних ситуацій».

Навчальна література:

3. Цивільний захист: навч. посібник / В.М. Кобрін, С.О. Вамболь,               В.Л. Клеєвська, Л.Б. Яковлєв. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т ім. М.Є. Жуковського «Харк.авіац.ін-т». – 2007. – 96 с.

Вступ

Завчасне виявлення та оцінка очікуваної радіаційної (або хімічної) обстановки, що можуть виникнути на території досліджуваного об’єкта господарювання у результаті аварії на АЕС (або на хімічно небезпечному об’єкті) забезпечує інформаційну підтримку своєчасої розробки і впровадження ефективних заходів щодо мінімізації негативних наслідків таких ймовірних надзвичайних ситуацій, а також заходів з їх ефективного ліквідування. Тому формування у майбутніх спеціалістів умінь з прогнозування можливих екологічних і соціально-економічних наслідків таких надзвичайних ситуацій є дуже актуальним.

Виявлення та оцінка очікуваної хімічної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті аварії на Павлівському хімічному заводі з викидом хлору

Робота виконується з використанням стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС; основні класифікаційні ознаки цієї НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування і основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони можливого ураження;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,,чол) і санітарних (М_сан,чол_.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків (Зб) від НС;

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (відповідної форми і розмірів синього і жовтого кольорів) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» заголовку бланка (див. рис. 1) пояснювальних написів: «хімічної»; «Павлівського авіаційного заводу»; «аварії на Павлівському хімічному заводі з

викидом НХР – 10301 (хлор – Q_0, т), R_{НС гран.конкр} ≥ 10^-6 за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис та дату виконання документа.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником (що створює хімічну обстановку) є хімічне забруднення. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки …» слід дописати пояснювальний напис у вигляді: «первинний уражальний чинник – хімічне забруднення».

Визначення і відображення місця розташування та основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом уражального чинника є запаси хлору – Q₀, т, що містяться у технологічній системі (розташованій на західній частині території ПХЗ), аварійна розгерметизація якої може спричинити виникнення НСТХ – 10301. Тому місце розташування цього джерела рекомендується відобразити (на західній частині території ПХЗ) з використанням тактичного знака «хімічна аварія» у вигляді кола діаметром п’ять міліметрів синього кольору, внутрішнє поле якого заштриховане паралельними прямими, що взаємно перетинаються, жовтого кольору. Поряд з цим тактичним знаком виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву

небезпечної хімічної речовини («хлор») та її масу («Q₀, т»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату («Д») можливого виникнення НСТХ): «».

Визначення та відображення зони можливого ураження НСТХ – 10301. Зону можливого ураження (ЗМУ) НТСХ, спричиненої аварією з викидом НХР рекомендується прогнозувати у вигляді сектора, вісь симетрії якого співпадає з напрямком пануючих вітрів. Згідно з «Характеристикою досліджуваного об’єкта» пануючі вітри на території Павлівської області «північні» і мають швидкість –      V_пан = 7 м/с. Тому (відповідно до вимог ЄСКД) необхідно з центра тактичного знака «хімічна аварія» провести (у напрямку з півночі на південь) штрих-пунктирну пряму вісі симетрії сектора ЗМУ. В свою чергу величина кута при вершині вказаного сектора (ψ) залежить від величини V_пан, м/с (при V_пан < 0,5 м/с - ψ = 360°; при        V_пан = (0,5…1,0) м/с - ψ = 180°; при V_пан = (1,1…2,0) м/с - ψ = 90°; при V_пан > 2 м/с -  ψ = 45°). Тому для відображення бокових сторін сектора ЗМУ з центра тактичного знака «хімічна аварія» слід провісти промені під кутами (ψ/2 = 22,5°) (-ψ/2 = -22,5°) відносно напрямку вісі сектора ЗМУ. Для завершення побудови сектора ЗМУ необхідно між вказаними променями провести дугу з радіусом Г, км (де Г – сумарна глибина розповсюдження забрудненого НХР повітря, км).

Сучасна методика визначення можливої величини Г, км, передбачає виконання таких операцій:

• визначення величин еквівалентної кількості НХР, що утворюють первинну (Q_е1, т) і вторинну (Q_е2, т) хмари повітря, забрудненого НХР (первинна хмара утворюється на протязі 1…3 хв. з моменту розгерметизації системи з пари НХР, що міститься у цій системі, а вторинна хмара утворюється на протязі всього часу випаровування рідкої НХР, яка виливається з розгерметизованої системи у піддон або на підстеляючу поверхню. Отже, якщо у аварійній системі містяться стиснуті гази, то утворюється тільки первинна хмара);

• визначення глибин розповсюдження первинної (Г₁, км) і вторинної (Г₂, км) хмар забрудненого НХР повітря;

• визначення сумарної глибини (Г, км) розповсюдження забрудненого НХР повітря.

Величини Q_е1, т і Q_е2, т, рекомендується визначати з використанням співвідношень:

Q_е1 = К₁К₃К₅К₇Q₀,                                          (1)

Q_е2 = (1-К₁)К₂К₃К₄К₅К₆К₇Q₀ / h ρ,                       (2)

Таблиця 1

Характеристики НХР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зон забруднення

Таблиця 2

Значення коефіцієнта K₄ залежно від Vпан, м/с

де К₁ – коефіцієнт, величина якого залежить від умов зберігання НХР (визначають за даними табл. 1); К₂ – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 1); К₃ – коефіцієнт, який дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози конкретної НХР (табл. 1); К₄ – коефіцієнт, який залежить від швидкості вітру у приземному шарі атмосфери (табл. 4); К₅ – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної сталості атмосфери (який визначають за даними табл. 3): при інверсії К₅ = 1, при ізотермії К₅ = 0,23, при конвекції К₅ = 0,08; К₆ – коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов з моменту

аварії до початку забруднення території досліджуваного об’єкта – Т_поч = Д/V_{хм НХР} (де Д – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкта, км; V_{хм НХР} – швидкість руху хмари забрудненого повітря, км/год (табл. 4). При Т_поч ≤ 1 год - К₆ = 1); К₇ – коефіцієнт, який враховує вплив температури оточуючого повітря (табл. 1. При цьому у співвідношенні (1) ставлять значення К₇, вказані у чисельнику, а у співвідношення (2) – значення, вказані у знаменнику).

За визначеними таким способом значеннями величин Q_е1, т і Q_е2, т, з використанням даних таблиці 5 слід визначити значення величин глибини розповсюдження первинної хмари (Г₁, км) і глибини розповсюдження вторинної хмари (Г₂, км).

Повну глибину зони можливого хімічного забруднення НХР – Г, км (що зумовлена впливом первинної і вторинної хмари) визначають з використанням співвідношення:

Г = Г' + 0,5Г'',                                           (3)

де Г' – найбільша з величин Г₁ чи Г₂, км, Г'' – найменша з величин Г₁ чи Г₂, км.

Т а б л и ц я 3