Виявлення та оцінка очікуваної радіаційної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин

Робота виконується з використанням стандартного бланка «Картка очікуваної (інженерної, пожежної, радіаційної чи хімічної) обстановки, що може виникнути на території (назва досліджуваного об’єкта) у результаті (назва та місце виникнення події, що призведе до НС; основні класифікаційні ознаки цієї НС)» у такій послідовності:

• попереднє оформлення бланка;

• визначення та відображення назви первинного уражального чинника;

• визначення та відображення місця розташування та основних характеристик джерела цього уражального чинника;

• визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони радіаційної небезпеки, а також зон помірного, сильного, небезпечного і надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення;

• визначення та відображення можливих величин потужності дози радіоактивного забруднення (Р₁, рад/год) та однократної поглинутої дози опромінювання (Д_одн, рад) на території досліджуваного об’єкта;

• визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ);

• визначення та відображення можливої величини загальних (М_заг,,чол) і санітарних (М_сан,чол_.) втрат виробничого персоналу (населення);

• визначення та відображення можливої величини збитків (Зб) від НС;

• визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації;

• визначення та відображення переліку невідкладних робіт у зоні НС з позначенням об’ємів кожної з цих робіт.

При цьому відображення результатів вказаних операцій здійснюється з використанням тактичних знаків (відповідної форми і розмірів червоного, синього, зеленого, коричневого і чорного кольорів) і пояснювальних написів (які виконують чорним кольором креслярським шрифтом).

Попереднє оформлення бланка передбачає дописування у відповідні «пробіли» заголовку бланка (див. рис. 2) пояснювальних написів: «радіаційної»; «Павлівського авіаційного заводу»; «аварії на АЕС з викидом РР – 10503 (РВПК – 1000, 10%, Д = … км), R_{НС гран.конкр} ≥ 10^-6 за рік». Крім того у рамку «Виконав» слід дописати прізвище, ініціали, номер групи, особистий підпис і дату виконання документа.

Визначення та відображення назви первинного уражального чинника. Первинним уражальним чинником (що створює радіаційну обстановку) є радіаційне забруднення. Тому на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості

«Картки …» слід дописати пояснювальний напис у вигляді: «Первинний уражальний чинник– радіаційне забруднення».

Визначення та відображення місця розташування та основних характеристик джерела уражального чинника. Джерелом уражального чинника є аварійний ядерно-енергетичний реактор (ЯЕР) типу РВПК – 1000 (реактор великої потужності канальний з енергетичним потенціалом 1000 МВт), на якому за прогнозом може статись аварія з викидом 10% радіоактивних речовин з активної зони. Згідно з «Характеристикою досліджуваного об’єкта» атомна електростанція розташована у сусідній області північніше території Павлівського авіаційного заводу на відстані Д, км, від неї. В «Характеристиці …» також вказано, що для Павлівської області характерні північні пануючі вітри із середньою швидкістю – V_пан = 7 м/с. Отже найбільш тяжкими будуть наслідки прогнозованої НСТХ у випадку, коли територія ПАЗ опиниться на вісі сліду хмари повітря забрудненого РР. Тому для відображення місця розташування джерела уражального чинника рекомендується виконати такі операції:

• через умовне зображення території ПАЗ на Плані місцевості «Картки …» «провести» (штрих-пунктирною прямою чорного кольору) вісь симетрії у напрямку з півночі на південь;

• на вказаній осі (з урахуванням масштабу Плану місцевості «Картки …») «відкласти» (від північної межі території ПАЗ на північ) значення величини Д, км;

• отримане таким способом місце розташування аварійного ЯЕР відобразити на Плані місцевості з використанням тактичного знака «Радіаційна аварія» у вигляді кола діаметром 5 мм синього кольору, на внутрішньому полі якого відображені дві орбіти електронів, що взаємно перетинаються, синього кольору (у випадку, коли зображення вказаного тактичного знака «виходить» за межі бланка «Картки …», необхідно (згідно з рекомендаціями ЄСКД) «зробити розрив вісі» і таким способом «розмістити» тактичний знак у верхній ділянці Плану місцевості);• поряд з описаним тактичним знаком виконати пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого записують назву аварійного ЯЕР («РВПК - 1000»), прогнозований викид РР (10%) швидкість пануючих вітрів (V_пан = … м/с) і значення відстані від північної межі території ПАЗ до ЯЕР («Д = … км»), а у знаменнику – астрономічний час («Ч») і дату («Д») можливого виникнення НСТХ): « ».

Визначення та відображення форми, геометричних розмірів і просторового розташування зовнішніх меж зони можливого радіоактивного забруднення. Згідно з сучасною методикою рекомендується прогнозувати п’ять зон можливого радіоактивного забруднення внаслідок аварії на АЕС:

• зону радіаційної небезпеки (зона М, на зовнішній межі якої потужність дози випромінювання на 1 годину після аварії – Р_ЗМ1 = 0,014 рад/год);

• зону помірного радіоактивного забруднення (зона А, Р_ЗМ1 = 0,14 рад/год);

• зону сильного радіоактивного забруднення (зона Б, Р_ЗМ1 = 1,4 рад/год);

• зону небезпечного радіоактивного забруднення (зона В, Р_ЗМ1 = 4,2 рад/год);

• зону надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (зона Г, Р_ЗМ1 = 14 рад/год).

Зовнішні межі кожної з цих зон рекомендується прогнозувати у вигляді еліпсів, «верхні» апогеї яких співпадають з центром тактичного знака «радіаційна аварія», а великі осі – з напрямком пануючих вітрів.

Отже, виявлення очікуваної радіаційної обстановки, що може виникнути на території Павлівського авіаційного заводу у разі реалізації досліджуваної НСТХ, зводиться до відображення на Плані місцевості «Картки …» зовнішніх меж зони М (червоним кольором), зони А (синім кольором), зони Б (зеленим кольором), зони В (коричневим кольором) і зони Г (чорним кольором). Це завдання виконують шляхом:

• визначення (з використанням табл. 7) можливого ступеня вертикальної сталості атмосфери (за даними про величину V_пан ,м/с);

• визначення (з використанням табл. 8) можливої величини швидкості руху переднього фронту хмари забрудненого РР повітря – V_хмРР (за даними про величину V_пан ,м/с, і ступінь вертикальної сталості атмосфери);

• визначення (з використанням табл. 9) значень величин великої вісі (ВВ, км) і малої вісі (МВ, км) еліпсів кожної із зон радіоактивного забруднення (за даними про: величину викиду РР, %; ступінь вертикальної сталості атмосфери (інверсія, ізотермія чи конвекція); величину V_хмРР);

• відображення (відповідним кольором на ) Плані місцевості «Картки …» зовнішніх меж (або їх фрагментів) зон радіоактивного забруднення. При цьому «побудову» еліпсоподібних зовнішніх меж кожної із зон радіоактивного забруднення здійснюють стандартним способом (за даними про величини ВВ, км, і МВ, км).

За результатами такого прогнозування слід визначити, у якій із зон радіоактивного забруднення, опиниться територія Павлівського авіаційного заводу, і отриману інформацію відобразити, заштрихувавши План авіаційного заводу «Картки…» нахиленими паралельними штриховими прямими відповідного кольору.

Т а б л и ц я 7