Витяги з “Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010”,                         ДСТУ 7097: 2009 і ДСТУ 4934: 2008

Додаток 3

Визначення можливої величини ризику виникнення надзвичайних ситуацій. Причиною виникнення надзвичайні ситуації техногенного характеру (НСТХ) може бути аварія (катастрофа) на конкретному технічному пристрої внаслідок відмови будь-якої з його деталей (вузлів) або внаслідок помилки персоналу використання цього пристрою за призначенням і (або) помилки персоналу його технічної експлуатації. В наш час розрізняють такі види відмов деталей (вузлів): відмови приробки; відмови через зношуваність або старіння; раптові відмови. Виникненню перших двох видів відмов деталей (вузлів) можна запобігти шляхом проведення передексплуатаційного «прогону» на стендах (полігонах) і шляхом регулярного виконання підготовок до польоту, регламентних робіт, технічних обслуговувань і т. ін. відповідно. Запобігти ж виникненню раптових відмов деталей принципово неможливо (можна знизити тільки величину ймовірності їх виникнення – Р_{вин.відм} шляхом підвищення «надійності» кожної з конкретних деталей (тобто шляхом підвищення рівня опороздатності кожної з таких деталей хоч і раптовим, але розрахунковим «навантаженням») і т. ін.). Аналогічно помилки персоналу поділяються на: помилки через недостатню навченість; помилки внаслідок порушення регламентів використання за призначенням і регламентів технічної експлуатації; випадкові помилки. Виникненню перших двох видів помилок можна запобігти підвищенням якості навчання і суворості поопераційного контролю відповідно. Запобігти ж виникненню випадкових помилок персоналу принципово неможливо, бо вони є результатом раптової непередбачуваної зміни психічного стану працівника (можна знизити тільки величину ймовірності їх виникнення – Р_{вин.пом.перс} шляхом проведення професійного відбору, спеціальних тренувань та інших організаційно-психологічних заходів). Враховуючи викладене, мінімально можливе значення ризику виникнення конкретної надзвичайної ситуації техногенного характеру – R_{НС гран.конкр}, за рік, дорівнює мінімально можливій величині ймовірності виникнення аварії на конкретному технічному пристрої – Р_{АВконкр.min} (розрахованому за умов виникнення аварії тільки внаслідок раптової відмови будь-якої з його деталей або внаслідок випадкової помилки персоналу).

Роботу з визначенням можливої величини R_{НС гран.конкр}, за рік, рекомендується виконувати у такій послідовності:

• визначення і відображення функціональної схеми техногенного пристрою (з використанням інформації технічної та експлуатаційної документації цього пристрою), аварія на якому може спричинити виникнення НСТХ;

• визначення (з використанням зазначеної функціональної схеми) і відображення «дерева відмов» досліджуваної НСТХ;

• визначення (з використанням вказаного «дерева…») і відображення аналітичних співвідношень для розрахунку можливої величини R_{НС гран.конкр}, за рік;

• визначення і відображення результатів розрахунку. При цьому рекомендується приймати значення величин Р_{рапт.відм} (для кожної з деталей цього пристрою) і Р_{вип.пом.перс} (для кожної з осіб) такими, що дорівнюють:

– 10^-3 – для сертифікованих технічних пристроїв;

– 10^-2 – для не сертифікованих технічних пристроїв, з моменту «виготовлення» яких пройшло не більше десяти років;

– 10^-1 – для не сертифікованих технічних пристроїв, з моменту «виготовлення» яких пройшло більше десяти років.

В свою чергу при визначенні можливої величини ризику виникнення вірогідних для досліджуваного об’єкта надзвичайних ситуацій природного, соціально-політичного і військового характеру вважають, що величина R_НС таких надзвичайних ситуацій завжди перевищує прийнятну величину ризику (тобто R_{НСконкр} > 10^-6 за рік). При цьому параметри уражальних чинників НСПрХ, НССПХ і НСВХ можуть перевищувати на 20 % максимальні історично відомі параметри таких НС.

Висновок

В Україні розроблені методики досить конкретного ідентифікування ПНО досліджуваного ОГ, а також методики завчасного визначення можливих величин R_НС ймовірних пожеж.