Ідентифікація кожного з небезпечних природних явищ, що можуть негативно впливати на виробничий персонал, виробничі складові і територію досліджуваного ОГ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

з нормативної дисципліни “Цивільний захист”

“Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів досліджуваного об’єкта господарювання” (Тема 3.1.1)

Час: 90 хвилин.

Місце: аудиторія.

Навчальна мета: сформувати у студентів уміння ідентифікувати потенційно небезпечні об’єкти (що входять до складу досліджуваного об’єкта господарювання та/або можуть поширювати свій негативний вплив на його територію), притаманні цим ПНО ймовірні надзвичайні ситуації (НС), джерела та уражальні чинники таких НС, а також визначати можливі величини ризиків виникнення зазначених надзвичайних ситуацій.

Навчальні питання та розподіл часу.

Вступ                                                                                                    5 хв.

1. Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів, притаманних їм надзвичайних ситуацій, їх джерел та уражальних чинників                                                   55 хв.

2. Визначення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій                               25 хв.

Висновки                                                                                              5 хв.

Навчальна література і посібники:

1. Цивільний захист: навч. Посібник / В.М. Кобрін, С.О. Вамболь, В.Л. Клеєвська, Л.Б. Яковлєв. – Харків: Нац. аерокосміч. ун-т ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”. – 2007. – 96 с.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 “Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки”.

3. Нацiональний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019:2010.

4. ДСТУ 7097: 2009 (Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела техногенних надзвичайних ситуацій. Класифікація й номенклатура параметрів уражальних чинників).

5. ДСТУ 4934: 2008 (Безпека у надзвичайних ситуаціях. Джерела фізичного походження природних надзвичайних ситуацій. Номенклатура та показники впливів уражальних чинників).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо виконання завдань практичного заняття “Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів досліджуваного об’єкта господарювання”

Вступ

Завчасна ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів, притаманних їм ймовірних надзвичайних ситуацій, їх джерел та уражальних чинників забезпечує інформаційну підтримку розробки і впровадження:

- заходів з прогнозування можливих екологічних і соціально-економічних наслідків кожної з ймовірних для досліджуваного об’єкта господарювання надзвичайних ситуацій;

- ефективних заходів щодо запобігання виникненню кожної з таких НС та/або мінімізації і ліквідації їх негативних наслідків.

На практичному занятті та у процесі самостійної роботи кожен студент повинен відпрацювати завдання навчальних питань заняття для чого:

- уяснити зміст “Характеристики досліджуваного об’єкта господарювання” та основних положень нормативно-правових документів;

- провести ідентифікацію кожних з потенційно небезпечних об’єктів (ПНО), що входять до складу досліджуваного об’єкта господарювання (ОГ) та/або можуть чинити негативний вплив на його персонал, виробничі складові та територію;

- провести ідентифікацію ймовірних надзвичайних ситуацій (НС), притаманних кожному із зазначених ПНО;

- провести ідентифікацію джерел та уражальних чинників кожної з таких НС;

- оформити підсумкові документи – “Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів”;

- провести розрахунок можливої величини ризику виникнення конкретної ймовірної надзвичайної ситуацій – R_НС та оформити підсумковий документ – “Дерево відмов”.

Порядок виконання завдань навчального питання “Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів, притаманних їм надзвичайних ситуацій, їх джерел та уражальних чинників”

1. З використанням інформації “Характеристики досліджуваного об’єкта господарювання” (Додаток 1) і основних положень Постанови Кабінету Міністрів України № 956 (Додаток 2) виконати ідентифікацію (тобто “ототожнення” основних ознак кожного чергового елемента досліджуваного ОГ з “унормованими” у нормативно правових документах ознаками потенційно-небезпечних об’єктів):

- кожного з ПНО, що входять до складу досліджуваного об’єкта господарювання;

- кожного з ПНО сусідніх підприємств;

- кожного з небезпечних природних явищ, що можуть негативно впливати на виробничий персонал, виробничі складові і територію досліджуваного ОГ.

Результати цієї роботи відобразити у підсумковому документі “Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів” за допомогою пояснювального напису, наприклад: “ПНО №1 (стоянка автомобілів заправників)...”

2. З використанням інформації “Характеристики досліджуваного об’єкта господарювання” (Додаток 1) і основних положень “Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019-2001” (Додаток 2) виконати ідентифікацію ймовірних надзвичайних ситуацій, притаманних кожному із вказаних вище ПНО. Результати виконаної роботи відобразити у підсумковому документі “продовживши” пояснювальний напис інформацією про назву НС та номер коду сфери її виникнення, наприклад: “ПНО №1 (стоянка автомобілів – заправників) “пожежа у спорудах промислових об’єктів” – 10211...”.

3. З використанням інформації “Характеристики досліджуваного об’єкта господарювання” (Додаток 1) і ДСТУ 7097: 2009 або ДСТУ 4934: 2008 (Додаток 2) ідентифікувати основні характеристики джерел ймовірних НС (наприклад, назву НР та її масу) та назвати їх уражальних чинників. Результати виконаної роботи відобразити у підсумковому документі “продовживши” пояснювальний напис інформацією про основні характеристики джерел ймовірних НС та їх уражальні чинники (УЧ), наприклад: “ПНО №1 (стоянка автомобілів – заправників) “пожежа у спорудах промислових об’єктів” – 10211 (авіаційний гас – Q_ав.гас,кг), УЧ: “теплове випромінювання”, “забруднення димовими газами”.

4. Оформити підсумковий документ на окремому аркуші за наступним зразком.

Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів досліджуваного об’єкта господарювання

1. Ідентифікація ПНО, що входять до складу досліджуваного ОГ:

ПНО №1 (стоянка автомобілів – заправників) “пожежа у спорудах промислових об’єктів” – 10211 (авіаційний гас – Q_ав.гас,кг), УЧ: “теплове випромінювання”, “забруднення димовими газами”;

ПНО №2 _________________________________________________________

___________________________________________________________________

Ідентифікація ПНО сусідніх підприємств

ПНО № - (Павлівський хімічний завод) “аварія з викиданням (загрозою викидання) НХР” – 10310 (хлор – М_НХР,т), УЧ: “хімічне забруднення”

Ідентифікація кожного з небезпечних природних явищ, що можуть негативно впливати на виробничий персонал, виробничі складові і територію досліджуваного ОГ

ПНО № - (територія ОГ) “дуже сильний мороз” – 20321 (t_{повітря} ≤ -30°С), УЧ: “теплофізичний”.

Виконав: (ПІБ, номер навчальної групи, дата, особистий підпис).

2. Визначення можливої величини ризику виникнення надзвичайної ситуації - , спричиненої неспровокованим вибухом газгольдера

За даними технічної та експлуатаційної документації газгольдера типу ГСТЗ-35/50 та його спрощеної функціональної схеми розроблено “Дерево вiдмов ” (відображене на рис. 2), яке ілюструє можливі варіанти виникнення на території Павлівського авіаційного заводу надзвичайної ситуації техногенного характеру, спричиненої неспровокованим вибухом газгольдера. При цьому обов’язковою умовою виникнення НСТХ-10211 є реалізація неспровокованого вибуху газгольдера. Останній може виникнути тільки у разі одночасного несанкціонованого утворення в одному і тому ж місці (тобто в районі розташування газгольдера) і хімічно-однорідної вибухонебезпечної горючої суміші – ХОГС і досить потужного джерела запалювання – ДЗ.

Рис 2 Спрощене «Дерево відмов» для НСТХ, спричиненої вибухом газгольдера

Утворення вибухонебезпечної ХОГС можливе у разі “витоку” з газгольдера та інтенсивного випаровування зрідженого пропану і змішування цих парів з киснем атмосферного повітря. Описане може реалізуватися внаслідок несанкціонованої розгерметизації або всього газгольдера (через випадкову помилку персоналу його використання за призначенням) або несанкціонованої розгерметизації будь-якої з його систем С_І, С_ІІ чи С_ІІІ (через раптову відмову будь-якої з деталей цих систем або через випадкову помилку персоналу технічної експлуатації цих систем).

В свою чергу несанкціоноване виникнення джерел запалювання може реалізуватися або внаслідок випадкової помилки персоналу використання газгольдера за призначенням, або внаслідок виникнення несанкціонованого розряду статичних зарядів у системі захисту С_IV чи несанкціонованого електричного розряду (наприклад, внаслідок короткого замикання) у системі управління С_V, через раптову відмову будь якої з їх деталей або через випадкову помилку персоналу технічної експлуатації цих систем.

При цьому причинно-наслідкові функціональні зв’язки між елементами «Дерева відмов» слід позначати символами:

• «і» - у разі, якщо конкретний «наслідок»виникає тільки при одночасній реалізації кількох певних «причин»;

• «або» - у разі, якщо для виникнення конкретного «наслідку» достатньо реалізації хоча б однієї з кількох вірогідних «причин».

Саме з використанням вказаних функціональних зв’язків між елементами «Дерева відмов» складаються аналітичні співвідношення для розрахунку можливої величини R_{НС гран.конкр} у вигляді системи рівнянь, членами яких є символи ймовірностей реалізації конкретних «причин» (Р_{пом.перс.використ}, Р_{пом.перс.техн.експл}) і символи ймовірностей виникнення конкретних «наслідків» (Р_вив, Р_розр, Р_розг, Р_{утв.ХОГС}, Р_{утв.Дзап}, Р_виб). При складанні описаних вище рівнянь рекомендується:

• застосувати положення «теореми про помноження ймовірностей», якщо функціональні зв’язки між відповідними елементами «Дерева відмов» позначені символами «і-і»;

• застосувати положення «теореми про підсумовування ймовірностей», якщо вказані функціональні зв’язки позначені символами «або-або».

|R_{НС гран.конкр}| = |Р_виб|                                                  (1)

Р_виб = Р_{утв. ХОГС}•Р_{утв.ДЗагп}                                                       (2)

Р_{утв.ХОГС} = Р_ОК•(Р_{пом.перс.використ}+Р_{розг СI}+ Р_{розг СII}+ Р_{розг СIII}) (3)

Р_{розг СI} = Р_{вив СІ+Рпом.перс.техн.експл СІ}                                         (4)

Р_{вив СІ} = Р_{р.відм ДІ1}+ Р_{р.відм ДІ2}                                           (5)

Р_{розг СII} =                                                                                     (6)

Р_{вив СII} =                                                                                          (7)

Р_{розг СIIІ} =                                                                                 (8)

Р_{вив СIIІ} =                                                                                                   (9)

Р_{утв.ДЗагп} = Р_{розг СIV}+ Р_{розг СV}+ Р_{пом.перс.використ}         (10)

Р_{розг СIV} = Р_{вив СIV}+ Р_{пом.перс.техн.експл СV}                (11)

Р_{вив СIV} =                                                                                                   (12)

Р_{розг СV} =                                                                                          (13)

Р_{вив СV} =                                                                                          (14)

Підставляючи до цих рівнянь рекомендовані значення величин Р_{пом.перс.використ}, Р_р.відм і Р_{пом.перс.техн.експл}, визначають можливу величину ризику виникнення конкретної НСТХ - R_{НС гран.конкр}, за рік.

Варіанти вихідних даних для розрахунку можливої величини R_{НС гран.конкр} за рік

При цьому розрахунок можливої величини R_НС слід проводити за умов що всі інші величини ймовірностей раптових відмов деталей і помилок персоналу (крім зазначених для конкретного варіанту) мають значення 10^-3.

Додаток 1