Назвіть права та обов’язки народного депутата України.

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5

1) Народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об'єднань громадян з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань. Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання. Депутатське звернення до правоохоронного органу або його посадової особи може бути розглянуто регіональним підрозділом цього органу, до компетенції якого безпосередньо належить вирішення порушених народним депутатом питань. Керівник регіонального підрозділу зобов'язаний надати відповідь народному депутату з дотриманням строків, визначених цією статтею. Народний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення. Посадова особа, відповідальна за розгляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення. Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, крім випадків, установлених цим Законом.

2) Відповідь директора ТОВ «Іскра» можна вважати неправомірною, тому як вимога депутата обов’язкова до розгляду.

3) Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос. Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу Верховної Ради України з правом дорадчого голосу, якщо інше не передбачено законом. Народний депутат реалізує на засіданнях Верховної Ради України та в роботі її органів надані йому права відповідно до Конституції України, цього та інших законів України. Народний депутат бере особисту участь у засіданнях Верховної Ради України чи її органів, до складу яких його обрано. При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України поправки, пропозиції та зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і по них приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення. Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Голосування та позиція, висловлена народним депутатом в роботі Верховної Ради України та її органів, не може бути предметом розгляду у Верховній Раді України та її органах тощо.

Народний депутат зобов'язаний:

1) дбати про благо України і добробут Українського народу, захищати інтереси виборців та держави;

2) додержуватися вимог Конституції України, цього Закону, закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України;

3) бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;

4) особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами;

5) виконувати доручення Верховної Ради України, відповідного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, до складу яких його обрано;

6) інформувати Верховну Раду України та її органи, до складу яких його обрано, про виконання доручень Верховної Ради України та її органів;

7) додержуватись вимог трудової дисципліни та норм депутатської етики;

Громадянин Вірменії Асатрян А.А., який проживає в Луганській області останні роки виявив бажання стати громадянином України. Своє бажання він аргументував тим, що він є власником ресторану в м. Луганськ і вже 3 роки одружений на громадянці України Асатрян Н.П.

Дайте правову оцінку шляхом відповіді на наступні запитання:

1) Назвіть умови прийняття до громадянства України. Які особи не приймаються до громадянства України?

2) Чи може бути Асатрян прийнятий до громадянства України?

3) Які державні органи беруть участь у вирішенні питань громадянства?

1) Умовами прийняття до громадянства України є:

- визнання і дотримання Конституції України та законів України;

- подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);

- безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років;

- отримання дозволу на імміграцію;

- володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

- наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

До громадянства України не приймається особа, яка:

- вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

- засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки;

- видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, тимчасові посвідчення громадянина України, довідки про реєстрацію осіб громадянами України;

- вилучають в осіб, громадянство України яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, тимчасові посвідчення громадянина України та видають довідки про припинення громадянства України;

- ведуть облік осіб, які набули громадянство України та припинили громадянство України;

- перевіряють за заявами осіб, які перебувають за кордоном, належність до громадянства України.

Президент України як гарант додержання прав і свобод людини і громадянина дав вказівку Уповноваженому Верховної Ради з прав людини підготувати доповідь про стан додержання та захисту прав людини в Україні і виступити з ним на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України.

Дайте правову оцінку шляхом відповіді на наступні запитання:

1) Чи мав право Президент України давати будь-які вказівки Уповноваженому Верховної Ради з прав людини? Які гарантії діяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини порушені у даному випадку?

2) У якій період і кому Уповноважений Верховної Ради з прав людини представляє доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні?

3) Назвіть повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

1) Ні в якому разі Президент України не мав права втручатися у діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і давати йому вказівки. У цьому випадку порушуються гарантії діяльності Уповноваженого, передбачені у ст. 20 ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» : «Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність Уповноваженого забороняється. Уповноважений не зобов'язаний давати пояснення по суті справ, які закінчені або перебувають у його провадженні».

2) Протягом першого кварталу кожного року Уповноважений представляє Верховній Раді України щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної

влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян,

підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина. Щорічна доповідь повинна містити посилання на випадки порушень прав і свобод людини і громадянина, щодо яких Уповноважений уживав необхідних заходів, на результати перевірок, що здійснювалися протягом року, висновки та рекомендації, спрямовані на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності Уповноважений може представити Верховній Раді України спеціальну доповідь (доповіді) з окремих питань додержання в Україні прав і свобод людини і громадянина.

За щорічною та спеціальною (спеціальними) доповідями Уповноваженого Верховна Рада України приймає постанову. Щорічні та спеціальні доповіді разом з прийнятою постановою Верховної Ради України публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради України.

3) До повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відносяться:

- бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури України та інших колегіальних органів;

- звертатися до Конституційного Суду України з поданням: про

відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина; про офіційне тлумачення Конституції України та законів України;

- вносити в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина;

- безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях;

- на ознайомлення з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах;

вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків;

- запрошувати посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі;

- перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, вносити в установленому порядку пропозиції щодо поліпшення діяльності таких органів у цій сфері;

- здійснювати контроль за забезпеченням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків тощо.

Народний депутат України К. під час пленарного засідання Верховної Ради України допустив висловлювання, що носили націоналістичний характер, спрямованні на розпалювання національної ворожнечі. Ці висловлювання були відтворення в інтерв’ю газеті «Сегодня». У зв'язку із вказаними фактами до Верховної Ради України Генеральним прокурором було внесене подання про надання згоди про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України К.

Дайте правову оцінку шляхом відповіді на наступні запитання:

1) Що таке депутатський імунітет і індемнітет, яка мета їх юридичного закріплення і правовий зміст?

2) Чи може народний депутат К. бути притягнутий до кримінальної відповідальності?

3) Який порядок розгляду питання про надання згоди Верховної Радою України про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України?

1) Депутатський індемнітет - невідповідальність депутата після закінчення строку його депутатського мандата; також депутатська заробітна плата за його діяльність. Законодавство України визнає та гарантує право на депутатський індемнітет, проте, з певними обмеженнями. Так, відповідно до статті 80 Конституції України: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Депутатський імунітет - це депутатська недоторканість, сукупність прав та привілеїв. Відповідно до ЗУ «Про статус народного депутата України», народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований.

2) Народний депутат К. може бути притягнутий до кримінальної відповідальності із згоди Верховної Ради України.

3) Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата, затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції ініціюється відповідно прокурором і судовими органами. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Подання щодо народного депутата повинно бути підтримано і внесено до Верховної Ради Генеральним прокурором України, а подання щодо судді суду загальної юрисдикції, судді Конституційного Суду України - Головою Верховного Суду України.

Верховна Рада розглядає на пленарному засіданні внесене подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата, затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції у визначений нею день, але не пізніше семи днів з дня подання відповідного висновку комітетом.

Розгляд питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт починається з інформації головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України про подання, що надійшло, проведену роботу щодо підготовки висновку комітету, до предмета відання якого належить підготовка висновку щодо внесеного подання. Головуючий на пленарному засіданні оголошує подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата, затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції.

Рішення про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт Верховна Рада приймає відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу, яке оформляється постановою Верховної Ради. Рішення Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт не переглядаються, крім випадку виявлення обставин, що не були відомі Верховній Раді під час розгляду відповідного подання. Про прийняте рішення Голова Верховної Ради України негайно повідомляє відповідно Генерального прокурора України чи Голову Верховного Суду України.

Громадянка України Іванова вийшла заміж за громадянина Білорусі і виїхала на постійне місце проживання до Республіки Білорусь, де народила сина. Через 18 років Іванова разом із сином повернулася до України.

Дайте правову оцінку, шляхом відповіді на наступні запитання:

1) Чи є син Іванової відповідно до чинного законодавства громадянином України?

2) Чи зміниться ситуація, якщо за законодавством Республіки Білорусь син Іванової по досягненню повноліття автоматично набуває громадянство цієї держави?

3) Назвіть підстави для втрати громадянства України?

1) ЗУ «Про громадянство України» визначає що дитина - це особа віком де 18 років. У зв’язку з тим син Іванової не має статусу дитини і у даному випадк\ до нього застосовуються усі умови прийняття до громадянства України іноземних громадян , передбачені ст. 9 ЗУ «Про громадянство України».

2) Якщо син Іванової, згідно з законодавством Республіки Білорусь, набуває статус громадянина Білорусії, він повинен припинити громадянство цієї держави повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.

3) Громадянство України припиняється:

- внаслідок виходу з громадянства України;

- внаслідок втрати громадянства України;

-за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Підставами для втрати громадянства України є:

добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.

- набуття особою громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.

- 6. Громадянин Іванов звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати неконстуційними п. 4,5 ч. 3 ст. 238 Цивільного процесуального кодексу України, а також дати офіційне тлумачення окремим положенням Закону України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та обґрунтував це практичною необхідністю у роз’ясненні вказаних нормативних положень. Конституційний Суд України прийняв процесуальну ухвалу про відмову у відкритті конституційного справдження у справі.

- Дайте правову оцінку шляхом відповіді на наступні запитання:

- 1) З яких питань громадяни України можуть звертатися до Конституційного Суду України? Яка підстава для конституційного звернення передбачена чинним законодавством України?

- 2) Назвіть підстави для відмови у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України.

- 3) Чи є правомірним прийняття Конституційним Судом України процесуальної ухвали про відмову у відкритті конституційного провадження у справі?

-

- Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

- Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

- 1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- 2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

- 3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

- 4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

- 5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

- 6) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

- Підставами для відмови у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України є:

- 1) відсутність встановленого Конституцією України, цим Законом права на конституційне подання, конституційне звернення;

- 2) невідповідність конституційного подання, конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом;

- 3) наявність рішення Конституційного Суду України щодо конституційності аналогічного за змістом та юридичною силою акта, ухвали про відмову у відкритті провадження або ухвали про припинення провадження щодо такого акта;

- 4) непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, конституційному зверненні.

Народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України із конституційним поданням з питання дачі висновку щодо відповідності Конституції України п. 2 ст.17 Міжнародної хартії прав людини. Колегія суддів Конституційного Суду України прийняла процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України. Дата розгляду справи була визначена більшістю голосів суддів, які входять до складу Колегії суддів Конституційного Суду України.

- Справа була розглянута на пленарному засіданні (на якому були присутні 12 суддів КСУ). Шляхом таємного голосування суддів КСУ був дан висновок про невідповідність Конституції України п.2. ст.17 Міжнародної хартії прав людини ( за такий висновок проголосувало 9 суддів).

- Дайте правову оцінку шляхом відповіді на наступні запитання:

- 1) Назвіть суб’єктів права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом України щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України.

- 2) Які порушення чинного законодавства були допущені при відкритті провадження у справі, розгляді справи і дачі висновку?

- 3) Охарактеризуйте порядок провадження в справах у Конституційному Суді України.

-

- Президент України і Кабінет Міністрів України відповідно до ст.41 ЗУ «Про Конституційний Суд України» є суб’єктами права на конституційне подання з приводу відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

- Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється Колегією суддів Конституційного Суду України або Конституційним Судом України на його засіданні.

-

- Ухвала про відкриття конституційного провадження або про відмову у відкритті конституційного провадження приймається не пізніше одного місяця з дня надходження конституційного подання чи конституційного звернення до Конституційного Суду України.

- Дата розгляду справи Конституційним Судом України визначається Головою Конституційного Суду України.

- Пленарне засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду України.

- Рішення приймаються, висновки даються Конституційним Судом України поіменним голосуванням шляхом опитування суддів Конституційного Суду України. Судді Конституційного Суду України не мають права утримуватися від голосування.

- Питання щодо конституційності чинного міжнародного договору розглядається Конституційним Судом України за конституційним поданням Президента України, Кабінету Міністрів України.

- У разі дачі висновків про невідповідність міжнародного договору Конституції України Конституційний Суд України у цьому ж провадженні вирішує також питання щодо неконституційності цього договору чи його окремих частин.

- 8. У березні 2011 р. Верховна Рада України розглянула законопроект про внесення змін до ст. 76 Конституції України, який передбачав збільшення строку повноважень парламенту України до 7 років. Однак, такий закон не був прийнятий. У січні 2012 р. цей законопроект знову був поданий до Верховної Ради України. Однак, парламент України відхилив такий законопроект, посилаючись на те, що його подання суперечить Конституції України.

- Дайте правову оцінку шляхом відповіді на наступні запитання:

- 1) Охарактеризуйте порядок внесення змін до Конституції України.

- 2) У яких випадках Конституція України не може бути змінена?

- 3) Чи є правомірними дії Верховної Ради України?

-

- Відповідно до Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України. Законопроект про внесення змін до розділу I "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради України Президентом України або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.

- Повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII цієї Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради України наступного скликання.

- Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

- Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України. Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції.

⇐ Предыдущая 1 2 3 45

Последнее изменение этой страницы: 2018-05-31; просмотров: 208.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...