Дегазація, конденсат, свердловина, водовід водники, газопровід, супутники пласту, метаноповітряна суміш.

У даній роботі у ролі об’єкту вивчення взято процес взаємозв’язку виробничо-технологічних елементів під час ведення дегазаційних робіт у шахті, за мету дослідження прийнято вибір організаційно-технічних заходів по веденню дегазаційних робіт.

Дослідження виконано на основі методу аналізу і узагальнення,                 з використанням спеціального стенду.

У результаті розв’язання поставлених задач отримано новий тип оцінки роботи водовідводників – автоматичних пристроїв для відведення води з дегазаційного газопроводу.

Застосування установки доцільно передбачати у практиці дегазаційних робіт у шахті.

Б.

Реферат

    У тексті розкривається поняття «реферат», який являє собою стислий виклад змісту наукової інформації у вигляді статті чи наукової праці.

У цьому тексті зазначається, що реферати можуть бути різних видів залежно від мети написання, тобто повноти викладу основного змісту джерела (реферат-резюме, реферат-конспект), і кількості використаних джерел ( монографічний реферат і реферат-огляд).

У закінченні конкретизуються основні композиційні частини реферату.   

В)

Реферат

    У тексті розкривається поняття прийменника, який уточнює граматичне значення іменників і виражає зв’язки між словами в реченні.

    Автор виділяє групи прийменників за такими ознаками: за походженням і за будовою. Докладно пояснює належністю прийменників за походженням до простих (первинних) і похідних (вторинних), відмінність від інших частин мови (іменників, прислівників).За будовою виділяє прості, складні і складені.

У закінченні розрізняються сполучення прийменників з іменниками і прислівниками.

ЗАВДАННЯ 9. Перечитайте і запишіть подану нижче схему-модель реферату наукового тексту на матеріалі одного джерела. 

СХЕМА-МОДЕЛЬ РЕФЕРАТУ

І. Вступ

Назва статті. Місце і дата опублікування.

Відомості про автора роботи.

Зміст назви статті.

Метод дослідження та спосіб аргументації, що їх використовує автор.

ІІ. У цій (даній, розглядуваній) статті (роботі, розділі, дослідженні) автор (академік, учений, дослідник) ставить (піднімає, висуває, розглядає)     ряд  (два, три, кілька) важливих  (актуальних, дискусійних, суттєвих) питань  (проблем).

ІІІ. Перелік основних питань, положень статті.

ІV. Серед перелічених питань одним з найголовніших (найсуттєвіших, найцікавіших) на наш погляд  ( з нашої точки зору) є питання...

V. Аналіз найбільш важливого питання (Обгрунтування важливості обраного питання, короткий переказ авторського погляду на питання). Виклад власної думки щодо питання.

VІ. Таким чином(можна сказати, що)...

 Отже (ми бачимо, що)...

Проаналізувавши статтю (можна зробити такі висновки)...

ЗАВДАННЯ 10.За цим зразком складіть реферат, характерний для наукового стилю, використовуючи матеріали тексту «Науково-термінологічна і виробничо-професійна лексика».

Розділ VII

СКОРОЧУВАННЯ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. РЕФЕРАТ НАУКОВОГО ТЕКСТУ НА ОСНОВІ ДЕКІЛЬКОХ ДЖЕРЕЛ.

 АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ

І. ТЕМА 1. ЛЕКСИЧНІ СКОРОЧЕННЯ: СКЛАДНОСКОРОЧЕНІ СЛОВА І АБРЕВІАТУРИ

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст, назвіть, які види скорочень і з якою метою використовують спеціалісти у науковому і діловому мовленні.

Скорочування слів та словосполучень

Скорочення слів і словосполучень досить часто використовують у науково-технічній літературі, зокрема в довідниках, словниках, енциклопедіях. Скорочуються найменування держав, пдприємств, установ, організацій, марок машин, одиниці виміру тощо.

Наприклад: Сполучені Штати Америки (США), Організація Об’єднаних Націй (ООН), Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ), кілометр (км), гривня (грн).

Утворення і правопис лексичних скорочень

    Складноскорочені слова – це іменники, які складаються з усічених частин кількох слів (райвиконком – районний виконавчий комітет, головбух – головний бухгалтер).

У діловому мовленні широко використовують п’ять типів утворення складноскорочених слів:

    1) сполученняперших частин слів: Донбас (Донецький басейн), соцзабез (соціальне забезпечення);

    2) сполученняперших частин слів і початкових літер: міськ-вно (міський відідл народної освіти), ДонНТУ (Донецький національний технічний університет);

    3) сполученняпершої (початкової) частини слова або слів з цілим словом: держбанк (державний банк), облдержадміністрація (обласна державна адміністрація);

    4) сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінка іменника: завкафедри (завідувач кафедри), комроти (командир роти);

    5) сполученняпочаткової частини слова з початком і кінцем другого або тільки з кінцем другого: есмінець (ескадрений міноносець), військкомат (військовий комісаріат).   

Абревіатура– це іменник, утворений з усічених слів вихідного складного слова.

За стуктурою абревіатури розподіляють на три типи:

1) Літерні абревіатури, що складаються з назв початкових літер слів, які входять до складу вихідного словосполучення: АГХ (адміністративно-господарська частина), АТС (автоматична телефонна станція);

    2) Звуковіабревіатури, які складаються із початкових звуків слів вихідного словосполучення й читаються як звичайне слово: ЦУМ (центральний універсальний магазин), ДЕК (державна екзаменаційна комісія), лавсан (лабораторія високомолекулярних сполук Академії наук);

    3) Літерно-звукові і звуко-літерні абревіатури, які складаються як із назв початкових літер, так і з початкових звуків слів, що входять до складу вихідного словосполучення: КРУ (контрольно-ревізійне управління), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), АЕС (атомна електростанція), ВАТ (відкрите акціонерне товариство).