ЗАВДАННЯ 6. Перечитайте текст «Науковий стиль», і опираючись на інформацію ЗАВДАННЯ 11, 13 розд. ІІ, складіть резюме наукового тексту.

РозділV

ЛЕКСИЧНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ.ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКА Й ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА.СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ЛЕКСИКИ: СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ПАРОНІМИ.

АНАЛІЗ І СКЛАДАННЯ ОГОЛОШЕННЯ ВИКОРИСТОВУВАНОГО У НАУКОВОМУ СПІЛКУВАННІ.

АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ

ТЕМА 1. ВЛАСНЕ  УКРАЇНСЬКА Й ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Підготуйтесь до відповіді на запитання.

Лексика – це слова й словосполучення, скорочення, які вживаються в мові на позначення об´єктів, суб´єктів, процесів, явищ. Слово “лексика” походить від грецького слова “лексикос”, що означає словесний, словниковий.

Лексика кожної мови формувалася протягом багатьох тисячоліть. За походженням у лексиці сучасної української мови можна виділити:

1) успадковані слова, тобто такі, які ведуть свій початок з індо-європейської мовної єдності (наприклад, мати, син, брат, жінка, серце, дерево, дім, небо);

2) власноукраїнські слова, що з’явилися на українському ґрунті і були засвідчені в історичних пам’ятках, у художніх творах україн-ського народу (людина, держава, громада, сіяч, жовтень, віч-на-віч тощо);

3) іншомовні слова (менеджмент, комп’ютер, інтерфейс).

Українська мова запозичувала протягом свого розвитку з інших мов слова та окремі елементи слів, оскільки запозичувалися поняття, предмети. Тому запозиченими ставали й слова, що давали їм назву. Але багато запозичень втратили ознаки своєї первісної мови й зараз сприймаються як українські.

Згадаймо такі слова, як огірок, левада, м’ята. запозичені слова складають 10 % від усього словникового фонду української мови. У сучасній українській мові вживаються слова, які засвоєні з слов’янських, романо-германських, тюркських мов. Вони приходили в українську мову з різних джерел і поводили себе по-різному. Значна кількість слів пристосувалась до правил українського словотвору, граматики, фонетики. Інша група слів, що означають назви понять і явищ, які не є загальновідомими, рідко вживаються і мають ознаки іншомовних слів, які не властиві українській мові (наприклад, кафе, пюре, таксі, пасаж, попурі тощо) мають наголос на останньому складі, не відмінюються. Із грецької мови засвоєно чимало власних імен людей (Олена, Явдоха, Олексій, Степан тощо), термінів науки, культури, мистецтва (апостроф, граматика, математика, сцена, магніт і інші).

    В українській мові багато слів, запозичених з латинської, фран-цузької, німецької, англійської, голландської, східних мов. Наприклад: із латинської мови прийшли слова: ректор, декан, університет мотор, прокурор, гумор, цирк (найчастіше це слова, які визначають поняття науки, техніки, мистецтва, юридичну, політичну, медичну термінологію). Із французької було засвоєно слова, що стосуються побуту, назв одягу, науки, техніки, мистецтва, військових понять: люстра, абажур, одеколон, сюжет, костюм, пальто, корпус, маршал. Німецька мова дала нам назви рослин, птахів, технічні терміни (штат, шахта, квершлаг, бинт, масштаб, бутерброд). Англійські запозичення – лідер, комбайн, бюджет, аут, бокс, тролейбус, мічман, піжама, кекс, тунель, вокзал.

    Визначити іншомовне слово можна за фонетико-граматичним оформленням і лексичним значенням. Так, слова, які починаються літерами п, ф, запозичені з інших мов. Специфічним для української мови є поєднання приголосних звуків у словах німецького походження. Наприклад, бутерброд, штаб, шахта, квершлаг. Багато запозичень зустрічається в діловому мовленні (наприклад: акт, біржа, баланс, резюме, вето, прерогатива, маркетинг менеджертощо).

Контрольні запитання

1.Що таке лексика?

2.На які  групи слів і за якими ознаками поділяють лексику?

3.З яких мов відбулося запозичення слів?

4.За якими ознаками визначають іншомовні слова?

ЗАВДАННЯ 2. Складіть і запишіть номінативний план тексту. Використайте для цього речення з кожного абзацу, що передає основний зміст тексту.

ТЕМА 2. СЕМАНТИЧНІ ГРУПИ ЛЕКСИКИ

(СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ПАРОНІМИ)

ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання: у чому виявляється багатство й різноманітність мовлення; що таке синоніми, антоніми, пароніми?

Українська мова – багата і різноманітна, а мовлення кожної людини може бути багатим і бідним, різноманітним чи одноманітним. Багатство й різноманітність мовлення залежить від того, хто є мовець: весь народ чи окрема особа, дитина обо доросла людина. Великий вплив на багатство і різноманітність мовлення мають його стиль сфера спілкування. Про багатство мовлення судять по його лексичному складу. Середній запас слів у добре освіченої людини становить 6-9 тисяч, тлумачний словник української мови містить понад 200 тисяч слів, а в народній скарбниці – 300 тисяч слів. Якщо багатство мовлення досягається за рахунок використання великої кількості мовних одиниць, то різноманітність мовлення забезпечується вираженням однієї і тієї ж думки різними мовними засобоми.

Особливе місце в лексиці належить багатозначним словам, синонімам, антонімам, паронімам. Синоніми – слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття, наприклад, мовознавство – лінгвістика, авторитет – престиж, буква –літера. У науковому, ділових стилях синоніми вживаються здебільшого як терміни. Наприклад, слід сказати телевізійна вежа,башта танку Т38, до речі, слово авторитет і його похідні форми переважно вживаються у контекстах, що містять позитивну оцінку, а слово престиж – у нейтральних або нагативно- чи зневажливооцінних. Порівняйте: авторитетний вчений, престижне знайомство. Надзвичайно важливо не сплутати значення близькозвучних слів – паронімів. Слід розрізняти, наприклад, дільниця (виборча) і ділянка (дослідна), адреса (підприємства, особи) і адрес (ювілейний, вітальний).

Важливу роль у мовленні відіграють антоніми ­­­– слова, які називають протилежні за змістом поняття. Це зумовлено тим, що антоніми дають контрастну характеристику предметів, явищ, дій, використовуються у всіх стилях. Так, у художньому і публіцистичному стилях антоніми виступають як засоби образності: розкошувати ­­­– бідувати, старатися – лінуватися; велика риба маленьку  цілою ковтає. У науковому стилі за допомогою антонімів протиставляються одні поняття іншим: дзвінкі і глухі звуки, відняти і додати число.

ЗАВДАННЯ 4. Як ви думаєте, в яких функціональних стилях синонімів більше, в яких – менше. Назвіть синоніми, пароніми, антоніми, що вживаються у Вашій професійній сфері.

Орфоепічна примітка

   Запам’ятайте наголошення таких часто вживаних іншомовних слів: діалóг, каталóг, монолóг, міліметр, сантимéтр, кіломéтр, демокрáтія, бюрокрáтія, фарфóр, аристокрáтія, кулінáрія, цемéнт, цéнтнер.

Зверніть    увагу!

  Наголос в українській мові може змінювати лексичне значення слова: нáцінка – нацíнка, крéдит – кредúт, зáмазка – замáзка, юрма – юрмá, зáмок – замóк, заняття – заняття, дорóга – дорогá, пóділ – подíл, брóня – броня, харáктерний – характéрний.

Можна дати тлумачення.

Крéдит – права сторона бухгалтерського рахунку, де записуються усі витрачення цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому рахунку; позика, асигнування; протилежний дебет.

Кредúт – надання в борг матеріальних цінностей, грошей; позика.