Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників.

Однією з основних умов охорони праці медичних працівників та успішного лікування хворих є планувально-архітектурне вирішення лікувальних закладів, основою якого є будівельні норми і правила (БНіП-ІІ 69-78 “Лікувально-профілактичні заклади”). Цими нормами передбачено перелік необхідних приміщень згідно призначення лікарні, відділення, їх взаєморозміщення, розміри площі, кубатури, особливі вимоги до розміщення, розмірів, захисних властивостей стін і перекриття рентгенологічних, радіологічних, фізіотерапевтичних відділень. Розроблені окремі норми та вимоги до корпусів інфекційних, туберкульозних і т.п. відділень та лікарень.

Санітарними правилами і нормами (СанПіН) та Держстандартом № 12.1.005 – 76 “Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги” передбачено створення оптимальних мікрокліматичних умов в окремих функціональних приміщеннях лікарняних закладів, природного та штучного освітлення, вентиляції, кондиціонування повітря, санітарно-технічного обладнання тощо. В сучасних операційних передбачена також місцева вентиляція (відсоси) в зоні робочого місця анестезіолога, систематичний лабораторний контроль концентрації анестетиків у повітрі. Найбільш ефективним профілактичним заходом проти токсичної дії анестетиків на членів операційної бригади є перехід на внутрішньовенний наркоз та спинномозкову анестезію .

Широко використовуються індивідуальні засоби захисту тіла, очей, органів дихання.

Для захисту від іонізуючих і неіонізуючих електромагнітних випромінювань використовуються методи, основані на фізичних законах послаблення випромінювань – захист обмеженням потужності джерел випромінювання, відстанню, часом, екрануванням, які вирішуються у законодавчому та організаційно-технічному напрямку.

Так, законодавчо передбачені ліміти доз іонізуючої радіації, гранично допустимі концентрації радіонуклідів у повітрі робочої зони (НРБУ - 97), максимально допустимі їх активності на робочому місці (ОСПУ-01) та інші.

З метою збереження здоров’я медичних працівників з шкідливими умовами праці законодавством встановлено скорочений робочий день:

- 4-годинний – для медичних працівників, безпосередньо зайнятих роботою з відкритими радіонуклідами;

- 5-годинний робочий день встановлено для персоналу, зайнятого робою з закритими джерелами іонізуючих випромінювань (гама-, рентгенівських), а також для патологоанатомів, прозекторів, судмедекспертів, анатомів;

- 5,5-годинний робочий день – для лікарів туберкульозних, психоневрологічних диспансерів, фізіотерапевтів, стоматологів;

- 6-годинний робочий день – інфекційних, туберкульозних, психіатричних, наркологічних, бальнеологічних, радонових, лабораторних відділеннях.

Особливе місце в системі охорони здоров’я медичних працівників займають попередні та періодичні медичні огляди, які регламентуються Наказом МОЗ колишнього СРСР № 555 від 29.09.1989 р. та Наказом МОЗ України № 45 від 31.03.1994 р., згідно з якими такі попередні та періодичні огляди повинні бути обов’язковими і для медичних працівників з шкідливими умовами роботи.

Питання охорони праці медичних працівників передбачені також “Законом України про охорону праці” (1992 рік), рядом положень і нормативів Кодексу законів про охорону праці (КЗОП).

Додаток 3.

Схема санітарно-гігієнічного обстеження лікарні.

1. Назва лікарні, її адреса, район обслуговування.

2. Коли і за яким проектом побудована.

3. Загальна кількість ліжок у лікарні, її структура.

4. Розташування лікарні у плані населеного пункту, гігієнічна характеристика території, наявність джерел шуму, забруднення повітря. (Накресліть схематично ситуаційний план).

5. Гігієнічна оцінка лікарняної ділянки, тип забудови, перелік корпусів. (Додайте схематичний генеральний план ділянки).

6. Порядок приймання хворих. Планування і режим роботи приймального відділення загального призначення. Особливості прийому хворих дитячого, акушерського, інфекційного відділень. Порядок виписки хворих.

7. Гігієнічна оцінка палатної секції терапевтичного відділення. Скористайтесь методом обстеження та опитування, а також виконайте об’єктивні дослідження: визначте в палатах (при наявності приладів) температуру, відносну вологість повітря, концентрацію диоксиду вуглецю, світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення, штучну освітленість, рівень шуму, необхідні та фактичні об’єм та кратність вентиляції. При відсутності приладів визначте лише показники, які можна виміряти та розрахувати: світловий коефіцієнт, кути падіння, отвору, штучне освітлення методом “Ватт”, площу, кубатуру палат та інші. Додайте схематичні ескізні креслення планів секції і одної чи двох - палат.

8. Гігієнічна оцінка хірургічного відділення та операційного блоку, відділення інтенсивної терапії, акушерського відділення, інфекційного відділення, дитячого відділення ( за вказівкою викладача розподіляються між студентами групи , після чого студенти обмінюються результатами обстеження).

9. Гігієнічна оцінка організації та якості харчування хворих.

10. Санітарний стан і режим  прибирання палат та інших приміщень лікарні. Методи і засоби профілактики госпітальних інфекцій.

11. Особиста гігієна хворих.

12. Санітарний стан, режим прибирання території лікарні. Видалення та знешкодження сміття, відходів акушерських, хірургічних відділень.

13. Оцінка гігієнічних умов стаціонару хворими (див. додаток №2).

14. Санітарно-технічне забезпечення лікарні:

- Водопостачання ( централізоване, місцеве, тип джерела); наявність гарячого водопостачання;

- Опалення (тип, розміщення опалювальних приладів, їх достатність);

- Вентиляція : природна (витяжні канали, кватирки, фрамуги), штучна (що переважає – приток, витяжка, їх обгрунтування);

- Каналізація (централізована, локальна, способи видалення та знешкодження стічних вод).

15. Професійні шкідливості, гігієна та охорона праці медичного персоналу різних відділень і спеціальностей.

16. Загальні висновки про позитивні та негативні сторони санітарно-гігієнічного режиму у лікарні, обґрунтовані рекомендації до його покращання.

17. Додатки: графічні матеріали (ситуаційний, генеральний план, план палатної секції, палат), анкети опитування хворих.

Додаток 4