Гігієнічна характеристика професійних шкідливостей

Гігієнічна оцінка умов перебування хворих та гігієна праці медичних працівників у лікувально-профілактичних закладах

Навчальна мета

1.1. Оволодіти знаннями про гігієнічні умови та шкідливі фактори, що впливають на ефективність лікування хворих та здоров’я медичних працівників.

1.2. Ознайомитися з законодавчими та організаційними заходами забезпечення оптимального режиму, гігієнічних умов для хворих в лікарняних стаціонарах та охорони праці медичних працівників.

1.3. Засвоїти загальну схему та методи суб’єктивного (санітарне обстеження) та об’єктивного санітарного нагляду за умовами перебування хворих та умовами праці медичного персоналу лікарні.

Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Основні гігієнічні вимоги до планування, обладнання, режиму, експлуатації лікувальних, діагностичних, допоміжних та побутових підрозділів лікарняного стаціонару.

2.1.2. Гігієнічні нормативи мікроклімату, повітряного середовища, вентиляції, природного та штучного освітлення різних підрозділів лікарняного закладу, їх значення щодо ефективності лікування хворих і умов праці медичного персоналу.

2.1.3. Шкідливі та небезпечні фактори різних підрозділів лікарняного закладу (діагностичних, фізіотерапевтичних, бальнеологічних тощо), їх вплив на здоров’я пацієнтів і медичних працівників.

2.2. Вміти:

2.2.1. Виконувати санітарне обстеження та визначати об’єктивні показники гігієнічного стану різних підрозділів лікарняного закладу.

2.2.2. Визначати та оцінювати шкідливі і небезпечні фактори в різних підрозділах лікарняних закладів та їх вплив на здоров’я пацієнтів та медичного персоналу.

Питання для самопідготовки

3.1. Гігієнічне значення планування, обладнання, оптимального режиму експлуатації лікувально-профілактичних закладів як умов підвищення ефективності лікування хворих, профілактики госпітальних інфекцій та створення безпечних умов праці медичного персоналу.

3.2. Гігієнічні вимоги до розміщення, планування, санітарно-технічного обладнання приймальних відділень різного профілю та виписки хворих.

3.3. Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання, режиму експлуатації відділень терапевтичного, хірургічного профілю, операційних блоків, відділень реанімації.

3.4. Гігієнічні особливості планування, санітарно-технічного обладнання, режиму експлуатації інфекційних, дитячих, фтизіатричних та інших спеціалізованих відділень лікувально-профілактичних закладів.

3.5. Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання і режиму експлуатації палатних секцій та палат різних відділень лікувально-профілактичних закладів.

3.6. Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання і режиму експлуатації рентгенологічних, радіологічних, фізіотерапевтичних відділень лікарняних закладів.

3.7. Організація харчування хворих у лікарняних стаціонарах та гігієнічний нагляд за його повноцінністю і безпечністю.

3.8. Санітарно-гігієнічні вимоги до збирання, видалення і знешкодження рідких, твердих та специфічних відходів.

3.9. Професійні шкідливості, гігієна і охорона праці медичного персоналу різних відділень лікарняного закладу (хірургічного, терапевтичного профілю, інфекційних хвороб, психоневрологічних та інших).

3.10. Професійні шкідливості, гігієна і охорона праці медичного персоналу діагностичних, фізіотерапевтичних, бальнеологічних, реанімаційних та інших специфічних відділень і лабораторій лікарняного закладу.

3.11. Законодавчі та організаційні заходи щодо охорони праці медичних працівників.

3.12. Особиста гігієна хворих та медичного персоналу в системі охорони здоров’я та праці, профілактики госпітальної інфекції та профзахворювань.

Завдання для самопідготовки

4.1. Дайте гігієнічну оцінку палати для хворих тиреотоксикозом на 5 ліжок площею 30 м², висотою 3 м. Мікроклімат палати характеризується температурою повітря 17°С, радіаційною температурою стін 15°С,. відносною вологістю 70 %, швидкість руху повітря 0,1 м/с. Перепади температур по вертикалі ± 2°С , по горизонталі - ± 2,5°С, добові коливання температури - 5°С. Концентрація СО₂ в палаті під час обстеження 0,2 %.

Розрахуйте необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції. Дайте гігієнічну оцінку санітарного режиму палати та рекомендації щодо його покращання.

4.2. Визначте, чи відповідає гігієнічним нормативам та умовам праці хірургічних бригад операційна на 2 операційних стола площею 30 м², висотою 3 м, одним вікном розмірами 2,5 × 2 м орієнтованим на північний схід, припливно-витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну в обох напрямках 1,5 рази на годину.

4.3. Визначте, чи відповідає гігієнічним вимогам та умовам праці медичного персоналу рентгенодіагностичний кабінет дільничної лікарні, який включає: процедурну площею 30 м², пультову - 4 м², фотолабораторію - 4 м², кабінет лікаря - 6 м², приймальню – 10 м². Вентиляція в процедурній – природна припливно-витяжна, з вентиляційними каналами біля підлоги та біля стелі (висота – 3 м). Для захисту рентгенолога використане просвинцьоване скло товщиною 10 мм і мала захисна ширма з просвинцьованої гуми товщиною 0,4 мм.

Структура та зміст заняття

Заняття семінарське, з виконанням самостійного завдання по санітарному обстеженню лікарняного відділення у позааудиторний час. На початку заняття викладач перевіряє підготовку студентів до заняття та виконання завдань на самопідготовку. Після цього шляхом опитування студентів і роз’яснень викладача вивчаються теоретичні питання до теми згідно їх переліку у п.3 та рекомендованої літератури, законодавчі документи, які регламентують планування та обладнання і режим експлуатації лікарень та окремих їх відділень – будівельні норми і правила (БНіП), санітарні правила і норми (СанПін), а також законодавство по охороні праці медичних працівників.

Після цього студенти самостійно вивчають основні законодавчі документи чи витяги з них, підготовлені кафедрою, занотовують їх до протокольного зошита. В кінці заняття викладач дає завдання для самостійної роботи студента у позааудиторний час – по санітарному обстеженню умов перебування хворих у стаціонарі, де студент проводить курацію хворого (на одній з клінічних кафедр) та умов праці медичного персоналу.

Результати обстеження студент оформляє у вигляді “Акту санітарного обстеження” згідно переліку питань “Схеми санітарно-гігієнічного обстеження лікарні” (додаток 3) та “Анкети опитування хворих і медичного персоналу про санітарний режим і умови праці лікарні та обстежуваного відділення” (додаток 4.)

Література

6.1.Основна:

     6.1.1 Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена.- Киев. 1983.-С.277-304.

6.1.2 Даценко І.І., Габович р.Д. профілатична медецина. Загальна гігієна з основами екології. Навчальний посібник. К.: Здоров´я, 1999. – С. 608 - 658.

6.1.3 Никберг И.И. Гигиена больниц. – К., Здоровье. – 261с.

6.1.4. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. / За ред. І.І.Даценко.- Львів, 1992.- С. 244 – 252.

6.1.5. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А,А, Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. – М.: Медицина, 1983. – С. 59 – 139.

6.2 Додаткова:

6.2.1. Гігієна праці./ За ред. А.М.Шевченко. – К.: “Інфотекс”, 2000. – С. 576 – 592.

6.2.2 Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров. (СанПиН 5279-90). – М., 1990.

6.2.3. Кириллов В.Ф. Гигиена труда врачей хирургического профиля. М.: Медицина, 1982. – 187с.

Додаток 1

Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання та режиму експлуатації окремих відділень лікувально-профілактичних закладів

Вимоги до планування, санітарно-технічного обладнання лікарні та її окремих відділень приведені у додатку до попереднього заняття (тема 43) та в рекомендованій літературі.

Щодо режиму експлуатації підрозділів медичного стаціонару, то чільне місце з точки зору сприятливого впливу на ефективність лікування хворих та умови праці медичного персоналу займає дотримання оптимальних умов мікроклімату, які досягаються раціональним опаленням приміщень взимку та кондиціонуванням повітря влітку. Оптимальні температури повітря у палатах в зимовий та перехідний період повинні бути в межах 19 – 22 °С, відносна вологість повітря – 40 – 60 %, швидкість руху повітря в межах 0,05 – 0,1 м/с.

В палатах для новонароджених дітей, для післяопераційних хворих, опікових, при гарячці у інфекційних хворих температура повітря повинна бути дещо вищою – 22 - 25°С, а для хворих тиреотоксикозом – нижча – 18 - 12°С.

Велике значення для ефективного лікування хворих і роботи медичного персоналу має чистота повітря у палатах, операційних, перев’язних, маніпуляційних та інших приміщеннях. Допустима концентрація СО₂ в лікарняних приміщеннях, як показника (індикатора) забруднення повітря продуктами життєдіяльності організму хворих та персоналу, які виділяються шкірою та при диханні людей, а також пилом, мікроорганізмами, повинна бути в межах 0,07 – 0,1%.

Розроблені та науково обґрунтовані також такі показники забруднення повітря лікарняних приміщень, як окиснюваність повітря (20 – 24 мг О₂/ м³) та мікробне число (500 – 1000 на м³ в операційній, до 3500 на м³ – в палатах).

В операційних нормуються концентрації наркозних препаратів.

Істотне значення для лікарняних палат має сонячна інсоляція та її ультрафіолетова компонента, що забезпечується орієнтацією вікон більше 50 % кількості палат на південний схід та південь. Північна, північно-східна, північно-західна орієнтація палат допускається в географічних широтах України менше 50 %.

Природне освітлення палат повинне забезпечувати КПО не менше 1 %, світловий коефіцієнт 1:5 – 1:6, в процедурних, маніпуляційних, перев’язочних, операційних, відповідно, КПО 1,5 – 2 %, СК 1:3 – 1:5.

Штучне освітлення лампами розжарювання повинно бути не менше 30 лк в палатах, 100 – 150 лк в процедурних, , маніпуляційних, перев’язочних, 200 – 1000 лк в операційних.

Освітленість люмінесцентними лампами у перерахованих приміщеннях повинна бути в 2 рази вищою. Велике значення також має боротьба з шумом в палатах лікарень.

Додаток 2

Гігієнічна характеристика професійних шкідливостей