Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в Київській Русі.

Провідне місце в Київській Русі займало с\г, де використовувались доскональні знаряддя праці (серпи, плуги). У лісостеповій зоні використовувалась правова система землеробства, у лісовій підсічна система. Вирощували жито, пшеницю, ячмінь, овес і просо. Технічні культури – льон і коноплі. Бавовняні – горох, квасолю, боби. Поширено садівництво, розвиток тваринництва. Ремесло київської Русі славилась майстрами ремісниками. Важливою галуззю ремесла була металургія та обробка заліза. Мала місце спеціалізація ковальської справи. Левада справа центрами якої були Київ, Володимир, Чернігів досягла значних успіхів. Будівництво церков, соборів, монастирів сприяло виготовленню предметів релігійного призначення. Успішно розвивалося гончарство, широко поширене і в містах і в селах. Високого рівня розвитку досягло склоробне виробництво, обробка дерева. Торгівля. У господарстві Київської Русі важливе місце займала торгівля внутрішня і особливо зовнішня. Внутрішня забезпечувала обмін між с/г і ремісничими виробами. Велася переважно на міських торгах де можна було придбати фрукти, м’ясо, молоко, сіль. У цілому у внутрішня торгівля розвивалася повільно. Зовнішня торгівля була краще розвинена. Через Київську Русь проходило кілька міжнародних торгівельних шляхів, особливе місце займав шлях „із варяг у греки” . Новогородні купці торгували з німцями і Нідерландами. Важливим торговим шляхом були Соляний і Залозний, які з’єднували Київську Русь з Кримським узбережжям Чорного моря та Кавказом. Зовнішня торгівля своїми успіхами завдячувала вигідному географічному положенню.

15. Економічна думка України доби середньовіччя: "Руська правда", "Повість временних

літ".

Історія економічної думки України часів раннього та класичного середньовіччя зв’язана з добою Київської Русі — першої держави на українській етнічній території. Літературними джерелами, що з них можна дізнатися про економічні погляди тієї доби, є літописи, угоди, грамоти князів, кодекси й записи норм світського й церковного права тощо. Визначною пам’яткою соціально-економічної та політичної літератури доби Київської Русі є «Руська правда» — зведення законів давньоруського права ХІ—ХІІ ст. Відомі 106 списків «Руської правди», які складено в ХІІІ—ХVIIІ ст. Статті «Руської правди» відбивають соціальну структуру й відносини власності давньоруського суспільства. Вони регулюють майнові відносини, захищають право власності князів та феодальної знаті на землю і кріпаків; право стягувати податки, отримувати ренту; визначають обмеження майнових та особистих прав різних категорій феодально залежного населення та ін. У них знайшла відображення організація князівської та боярської вотчини в ХІ ст., що грунтувалася на кріпацькій і рабській праці. До речі, остання поступово поступалася продуктивнішій праці людей залежних і кріпаків. За умов замкненості натурального господарства та нерозвиненості товарообміну товарно-грошові відносини в Київській Русі були дуже обмеженими, хоч у текстах «Руської правди» трапляються такі поняття, як «істоє», «рез», «отариця» і «купа», що означають позичені під процент гроші; сам процент; ділянку землі та позичку, які закуп (смерд, що збіднів і потрапив у боргову кабалу до пана) отримує від хазяїна-землевласника. Трапляються також слова «товар», «торг» (ринок), «гостьба» (зовнішня торгівля) та інші економічні терміни. У цілому в «Руській правді» певною мірою відображено всі основні процеси економічного та суспільного життя Староруської держави.Одним із головних писемних джерел для дослідження економічної думки доби Київської Русі є літописне зведення «Повість временних літ» — монументальний історіографічний і літературний документ початку ХІІ ст., що належить перу ченця Печерського монастиря Нестора. Хоча центральними у творі є питання політичної історії Русі, економічним і соціальним процесам та явищам надається важливого значення для пояснення історичних подій. У «Повісті временних літ» розглядаються джерела доходів Київської держави: надходження з господарства, данина і збори з населення, штрафи (судове мито), торговельне мито і воєнна здобич. Данина збиралася продуктами, хутром або грошима. Виплата данини грошима сприяла розвиткові товарного виробництва й товарно-грошових відносин. У літопису йдеться також про активні зовнішньоторговельні зв’язки Київської Русі з іншими державами, наявність суспільного поділу праці: повне відокремлення ремісництва від землеробства й розвиток різних ремесел. Літописець виявляє шанобливе ставлення не лише до розумової, а й до фізичної праці, оскільки обидва ці види праці вважаються однаково важливими для суспільства, для забезпечення його багатства й добробуту.

Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.

географічних відкриттів була криза Левантійської торгівлі, після падіння Константинополя, який був загарбаний турками 1458 р. Великі географічні відкриття були підготовлені великими науково технічними досягненнями. Христофор Колумб Іспанець 1492р відкрив Америку. Була здійснена перша кругосвітня подорож. Великі географічні відкриття мали велике господарське значення для західної Європи. Значення полягало: - економічні зв’язки між найвіддаленішими землями та народами. – Торгові шляхи перемістилися з Середземномор’я на океани. – Зовнішні торгівля 16-18 ст. стала світовою. – з американського континенту завезено нові с/г продукти: картопля, індики, кукурудза. – почалося формування світового ринку. – революція цін.

Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах

Європи.

В останню третину 19 ст. в провідних країнах світу відбуваються грандіозні технологічні зрушення промисловості, які заслуговують їх визначення як 2-ї промислової революції. В цей час було зроблено багато технологічних винаходів, які змінили корінним чином матеріально технічну базу промисловості. Було винайдено електрогенератор, винайдена парова турбіна, а також двигун внутрішнього згорання. Були також винайдені і застосовані нові методи виробництва сталі: Мартенівський, Бесемерівський, Відбуваються коріння зміни в транспорті зокрема використовується, трубопровідні, повітряні. Прогрес техніки викликав величезне зрушення продуктивного виробництва, які набувають значення НТР. Науково технічні досягнення, а також застосування корпоративного капіталу, дозволяло мобілізувати суспільний капітал для розвитку суспільного виробництва. Все це привело до нагромадження капіталу яке відбувається двома шляхами: концентрації капіталу за рахунок його самозростання, в наслідок приєднання частини додаткового капіталу існуючих підприємств, об’єднання в одне. Таким чином утворюються великі капіталістичні підприємства – монополії. Відомі декілька форм монополії : картель – при якій підприємства домовляються про поділ ринків збуту, про встановлення цін, а також виробничих квот. Підприємства залишаються самостійними і в виробничій і в комерційній діяльності. Синдикати це монополістичне об’єднання, члени якого зберігають самостійність в галузі виробництва але втрачають комерційну самостійність, тому домовляються про створення єдиного комерційного органу для спільного об’єднання. Трест це об’єднання в якому підприємства втрачають свою самостійність і перетворюються в підрозділи єдиного великого підприємства. Концерн – велике монополістичне об’єднання яке основується на диверсифікації виробничих процесів в системі участі. Система участі дозволяє контролювати величезні маси капіталів, які в 10 або в 100 разів перевищує основний капітал.Крім цих форм в наслідок закономірностей світового ринку утворюються процеси інрнаціоналізації транс компанії.