Гарантії виплати та доплати

Таким чином, законодавством установлені спеціальні охоронні засоби (гарантійні компенсаційні виплати), коли за працівником зберігається місце роботи (посада) і виплачуються гарантійні виплати (середня заробітна плата за час, коли працівник не працював з поважних причин). Гарантійні виплати та доплати за своєю юридичною природою не є заробітною платою, але їх виплата обумовлена охороною заробітної плати. Сам термін «гарантійні виплати до доплати» вже вказує на їхній характер – забезпечити збереження заробітної плати за певний період відсутності працівника на роботі з поважних причин та в інших випадках, передбачених законодавством.

Гарантійні виплати — це грошові суми, що зберігають працівнику середню заробітну плату (повністю або частково) за час, коли працівник з поважних причин, визначених законодавством, був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків, але за ним зберігається місце роботи. Метою призначення гарантійних виплат є збереження працівнику його рівня життя, коли працівник відволікається від роботи для виконання державних чи громадських обов’язків чи в інших визначених законом випадках.

Гарантійні виплати, на відміну від заробітної плати, виплачуються не за наслідки праці працівника, його трудовий вклад, а за час відсутності на роботі у передбачених законом випадках. Гарантійні доплати виплачуються з тією ж метою, що і гарантійні виплати, але є доплатою у визначених у законі випадках1. До гарантійних доплат слід віднести і випадки збереження середньої заробітної плати за працівниками, які навчаються без відриву від виробництва (ст.ст. 208, 209 КЗпП). Слід урахувати, що у випадках, передбачених законодавством, роботодавець надає працівникові гарантії та компенсації (ст. 121 КЗпП «Гарантії і компенсації при службових відрядженнях») чи тільки гарантії (ст. 124 КЗпП «Гарантії для донорів») або тільки компенсації (ст. 125 КЗпП «Компенсація за зношування інструментів, належних працівникам»), виплати гарантійних виплат і доплат та компенсацій.