Подальше поглиблення вчення фізіократів. А.Р.Ж.Тюрго (1727-1781).

18.А.Сміт (1723-1790) – засновник економічної науки. Вчення про багатство нації та обставини, які його визначають. Структура праці “Дослідження про природу і причини багатства націй” (1776 р.)

Вчення Д.Рікардо (1772-1823) про земельну ренту, заробітну платню та прибуток.

Наукові здобутки Т. Мальтуса: закон народонаселення, розвиток вчення про ренту, перше прогнозування економічних криз.

Наукові здобутки Ж.Б.Сея (1776—1832). Теорія факторів виробництва. Закон ринку.

Дж. Ст. Мілль (1806–1873) – систематизатор та класифікатор вчення класичної школи. Подальше осмислення економічних категорій та шляхів реформування суспільства.

Зародження системи національної політичної економії в Німеччині ( Ф. Ліст.). Етапи розвитку та основні положення історичної школи.

Витоки маржиналізму. О. Курно (1801-1877 ), Й. Тюнен (1783-1850), Г. фон Госсен (1810-1859).

Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер (1840-1921), О. Бьом-Баверк (1851-1914), Ф.Візер (1851-1926).

Лондонська школа маржиналізму. В. Джевонс (1835-1882).

Лозанська школа. Теоретичні моделі Л. Вальраса (1834-1910) і В. Парето (1848-1923).

Американське відгалуження маржиналізму. Дж. Б. Кларк (1847–1938).

35.«Капітал» К. Маркса як наукове відображення руху капіталістичної системи. Теорія додаткової вартості.

Економічні здобутки М.І.Туган-Барановського (1865-1919) та продовження теорії циклів в працях М. Кондратьєва (1892-1938 р.р.).

Заснування кембриджської школи. «Принципи економікс» (1890) А. Маршалла (1842-1924 р.р). Нове визначення предмету економічної науки.

Розвиток А. Маршаллом (1842-1924 р.р) теорії попиту та пропозиції.

Зрівноважена модель А Маршалла (при зростаючої, незмінної, спадної віддачі). Механізм встановлення ринкової рівноваги.

Критика кейнсіанства. Наступ консерватизму. Ф. Хайєк, Л. Мізес.

Причини виникнення монетаризму у 70-х р.р. ХХ ст. М.Фрідмен (1912) - засновник чіказької школи.

Загальні положення та практичні рекомендації сучасного монетаризму.

Теорія економіки пропозиції. Крива Лаффера.

Теорії адаптивних та раціональних передбачень. Р. Лукас (1937-1995 р.р.).

Теорії економічного зростання та економічного розвитку. Римський клуб.

Теорія соціального ринкового господарства. Реформи Л. Ерхарда.

П. Самуельсон (1908-2006). Концепція «кейнсіансько-неокласичного синтезу».

Неоінституціоналізм. Методологічні особливості та загальні напрямки дослідження.

Теорія прав власності та трансакційні витрати. Теорема Р. Коуза.