Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Правове регул міжнар річк перевезень.
Міжнародними вважаються річки(Дунай, Рейн, Амазонка), що протікають територією двох або більше держав та використання яких є предметом міжнародно-правових взаємовідносин відповідних держав. Річки використовують не лише для судноплавства, а й для рибальства, зрошення тощо. Міжнародними річками є Дунай, Рейн, Амазонка, Нігер, Конго та ін. Відповідно до умов міжнародних договорів міжнародні річки відкриті для вільного судноплавства. Для міжнародного судноплавства використовують, наприклад, окремі озера в Африці та Великі озера в Північній Америці. Правовий режим Дунаю визначений Белградською конвенцією про режим судноплавства цією річкою (1948 р.). Для контролю за дотриманням умов Белградської конвенції створено спеціальну Дунайську комісію. Стосовно Дунаю укладено низку угод, що визначають загальні умови перевезення вантажів, буксирування суден, тарифи тощо. Всі судна, які плавають по Дунаю, повинні дотриму-ватися митних санітарних та інших правил, котрі встановл.ся відповідними придунайськими державами. Але водночас ці правила не повинні перешкоджати вільному судноплавству. Судна мають право користуватися портами, здійснювати вантажно-розвантажувальні роботи, посадку і висадку пасажирів, при необхідності поповнювати запаси пального тощо. Портові збори з суден стягуються придунайськими державами без будь-якої дискримінації. У межах міжн співробітницт-ва щодо використання ріки Дунай укладені різного роду угоди, що визначають заг умови перевезення вантажів, буксирування суден, єдині тарифи ( Братиславська угода 1955, Бухарестська угода 1961 р.). Велику роль у питаннях правового регулювання морських перевезень відіграє Міжн морська організація — міжн міжурядова спеціалізована установа ООН, що функціонує з 1959 р. До неї входять понад 130 держав світу. Вона створена з метою організації співробітництва й обміну інфо між урядами з технічних питань, які стосуються судноплавства, пов'язаного з мт; сприяння безпеці на морі; відміні дискримінаційних дій і обмежень щодо судноплавства, пов'язаного з МТ, тощо. Саме з ініціативи цієї організації було розроблено і підписано ряд конвенцій, кількасот рекомендацій, які є важливими Джерелами міжн мор права. Прав регулюв питань вступу і членства в СОТ. СОТ-це нова МО, заснована на ГАТТ на базі домовленостей досягнутих під час Уругвайського раунду- це об’єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юр норм міжн торгівлі. Членами є 135 д. На відміну від ГАТТ має статус юр особи На відміну від більшості МО до системи ГАТТ—СОТ приєднуються, а не вступають. Це зумовлено тим, що кожна країна приєднується, власне, до системи угод, тобто бере на себе обов'язки їх виконувати, а організація, зі свого боку, перевіряє здатність держави їх виконувати. Угода СОТ не входить до структури ГАТТ (1947р.). Тому країни можуть стати(або залишитися) договірними сторонами ГАТТ, не приєднуючись до СОТ. З іншого боку, країни не можуть стати членами СОТ, поки вони не приєднаються до ГАТТ. Країни можуть також клопотатися перед підготовчим комітетом СОТ про поєднання процесу їхнього приєднання до ГАТТ з процесом приєдн до СОТ. Швидкість приєдн країни до СОТ залежить від рівня відповідності нац зак-ва стандартам СОТ. Приєднання відбувається поетапно у такій послідовності: держава або незалежна митна територія, яка бажає вступити до СОТ, подає заявку на ім'я Генерального директора з висловленням свого наміру вступити до СОТ відповідно до положень Марракеської угоди про заснування СОТ. Дана заявка поширюється серед усіх Членів СОТ. Наступним кроком є розгляд прохання, проведення консультацій з країнами—членами ГАТТ, проведення серії засідань робочої комісії ГАТТ, подання меморандуму про зовнішньоекономічний режим країни, проведення багатосторонніх переговорів, розробка протоколу про приєднання, прийняття країни в СОТ. Протокол про приєднан ня набирає чинності після того, як Генеральна рада (або Конференція міністрів) схвалять доповідь робочої групи і приймуть рішення Генеральної ради (рішення міністрів) більшістю в дві третини. Приєднуючись до СОТ, країна повинна гармонізувати нац зак-во згідно правових документів СОТ, котрими є: 1.Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Стосується торгівлі товарами. 2. Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС). Стосується торгівлі послугами. 3. Угода про торговельні аспекти прав на інтелектуальну власність (ТРІПС). Це ланка, що пов'язує інтелектуальну власність з торгівлею. Результати Уругвайського раунду зафіксовані в наведених далі доках: А. Маракеська угода про заснування СОТ Б. Багатосторонні угоди: 1. У сфері торгівлі товарами — Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ) 2. Торгівля послугами - ГАТС. 3. Права інтелектуальної власності (ІПР). В. Кількасторонні торговельні угоди: • Угода про торгівлю цивільними літаками; • Угода про державні замовлення; • Міжн молочна угода; • Міжн угода з м'яса. Головна мета ГАТТ - створити у світі ліберальну і відкриту торговельну с.му, яка дасть змогу підприємствам країн-членів здійснювати торговельну діял.ть на засадах добросовісної конкуренції. Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) спрямована на пристосування правил, що використовуються, до торгівлі товарами та послугами. Мета цієї Угоди полягає в лібералізації світової торгівлі послугами. Угода ТРІПС передбачає єдині мін. стандарти щодо правової охорони різних об'єктів інтел. власності та їх охорони, посилення режиму нагляду за дотриманням нац законодавства з інтелектуальної власності.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-30; просмотров: 204. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |