Дайте хар-ку МВВіднос як предмету регулювання МВП.

МВП зародилося на основі міжнар публічного і міжнар приватного права. Його сучасний розвиток пов'язаний з розширенням і поглибленням МЕСпівр.

Міжнародне валютне право має свій предмет правового регулювання — міжнародні валютні відносини. Вони виникають з приводу валютних цінностей, що обертаються у сфері міжнар співр-ва держав або інших суб'єктів. До валютних коштів відносяться іноземна валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви тощо), в іноземній валюті цінні папери (акції, облігації, купони, бони), золото та інші цінності. Валютні відносини, як відомо, регулюються і міжнар приватним правом, коли вони виникають за участю недержавних юр осіб, громадян.Для регулювання міжнар валютн відносин використовуються міжнародно-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах (напр, Ямайські угоди 1978 р. про перехід країн—членів Міжнародного валютного фонду до багатовалютної системи).

8.Дайте хар-ку між нар договору як джерела МЕП.

Під міжнар договором, як правило, розуміють добровільну угоду між двома або кількома рівноправними державами чи МО щодо їхніх взаємних прав і обов’язків у політ, ек, культурних та інших відносинах. Між нар ек договір – це різновид міжнар договорів. ММЕД— це добровільно укладені між державами рівноправні угоди ек характеру, в, яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Такого роду норми та принципи можуть міститися не лише в міжнар ек договорах, а і в загальнополітичних міжнардоговорах, які одночасно слід розглядати і як джерела МП в цілому. Україна як самостійний суб'єкт МЕВ вже уклала договори про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу з багатьма країнами світу, в яких, поряд з загальнополітичними принципами, містилися норми, що закріплювали загальні положення про економічне співр-во. Залежно від кількості учасників договірних відносин міжнар договори можуть бути двостори і багатостор. В одних договорах закріплюються норми загального, універсального порядку, розраховані на тривале їх використання. До цієї групи належать торгові договори, угоди про товарооборот і платежі та деякі інші. До другої групи договорів відносяться такі, в яких обумовлені конкретні зобов'язання (напр, сприяти будівництву конкретних об'єктів). Звичайно, такі договори вичерпують свою юридичну силу, як правило, одноразовим застосуванням. Серед між нар договорів особливе місце посідають багатосторонні конвенції, що містять кодифіковані норми. Практика міжнаро ек співр-ва виробила певні види договорів, які застосовуються останнім часом, а саме: торгові договори, угоди про товарооборот, угоди про економічне і технічне співр-во, кредитні угоди.

9.Дайте хар-ку МЕО як суб’єкта МЕП.

Характерною рисою сучасного світового співтовариства є глобалізація МЕВ, а також взаємозалежність їх учасників. Унаслідок цього необхідною умовою реалізації ек потенціалу будь-якої держави є її участь у діяльності світового господарства. Важливим елементом зазначеної системи є МО, через які здійснюється міжнар співр-во в усіх напрямах. Нині у світі нараховується понад 4 тис, МО, з яких понад 300 — міжурядові. МЕО є різновидом МО і інституційними механізмами координації та регулювання співр-ва практично в усіх галузях МЕВ. Один з ефективних шляхів побудови багатостор ек співр-ва — створення МЕО, покликаних сприяти укладенню багатосторонніх договорів, формуванню міжнармеханізмів з нагляду і контролю за їх виконанням, розробленню та встановленню норм, спрямованих на правове регулювання МЕВ. Система норм і принципів, які визначають правовий статус МО, їх органів-є правом міжна родних організацій. Ця система права складається із двох підсистем, так званого первинного і вторинного права. Установчі договори МО (здебільшого це статути) є правовим фундаментом їхньої діяльності і становлять сутність первинного права. Щодо вторинного права, то його системою є правові норми, які віддзеркалюють зміст правових актів, що приймаються МО та їхніми структурами в межах компетенції, закріпленої в міжнар договорах. Іншими словами, вторинне право є„«внутрішнім» правом, адже воно більше спрямоване на врегулювання відносин внут-рішньоорганізаційного характеру, що виникають у процесі діяльності певної організації.Усе викладене вище дає можливість зробити висновок, що під МЕО слід розуміти такі організації, які створені на основі міжнар договорів і проводять свою діяльність, спрямовану на організацію і здійснення міжнар ек співр-ва. Правоздатність, якою наділені МЕО, дає їм змогу укладати угоди як з окремими державами, так і з МО в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах. МЕО користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності.

10.Держава як основний суб’єкт МЕП.

Під суб'єктом права взагалі розуміють особи (фізичні і юридичні), які відповідно до закону наділені здатністю мати суб'єктивні права та юрид обов'язки, що дає їм можливість брати участь у відповідних правовідносинах. Головним суб'єктом МЕП є держава. Держава - політ форма організації суспільства, яка виражає обумовлену ек ладом політ владу пануючого класу або всього народу.

Держави можуть бути різними за своїми соц-ек с.мами, політ режимом, формою правління та формою держ устрою. Але незалежно від цього кожна з них на основі свого суверенітету має право бути суб'єктом міжн-прав відносин і, зокрема, МЕВ.

До ознак будь-якої держави слід віднести такі: 1) публічна влада; 2) держ суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) держ апарат; 5) податкова система; 6) право.

Правосуб’єктністьдержави: - міжн правоздатність- здатність мати права і обов’язки з МП, бути суб’єктом правовідносин; - міжн дієздатність - здатність незалежно здійснювати свої суверенні права і нести обов’язки з МП.

Д як суб'єкт МП здійснює безпосередні зносини з іншими Д, укладає з ними договори, обмінюється дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами, бере участь у діяльності МОрг в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, ек , екологічній, інформаційній, технічній, культурній і спортивній сферах .Незалежно від того, хто є конкретним учасником міжнародних економічних відносин, які межі їх компетенції, які виникають при цьому права або зобов'язання,— в усіх випадках єдиним суб'єктом цих відносин виступає держава. Саме вона як суб' єкт міжнародних відносин і відповідно МЕП наділена всім обсягом правоздатності. Вона, а не хто інший, несе відповідальність за виконання зобов'язань, які випливають з між нар договорів і угод. Винятком з цього правила є відносини, в яких юр особою постає не держава, а якийсь інший орган, що виступає від свого імені. У таких випадках він і несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Розглядаючи правовий статус держави як суб МЕП важливо звернути увагу на таку категорію як правосуд’єктн держави, яка має 2 прояви: міжн правоздатн і міжн дієздатн держави. Є ще деліктоздатність. Україна як держава є самостійним суб'єктом у здійсненні та регулюванні зовнішньоек відносин. Вона укладає необхідні міжнар-правові договори та угоди, бере участь у діяльності МЕО. Використовуючи свої права у МЕВ, вона намагається належним чином виконувати взяті на себе відповідно до договорів та угод зобов'язання.