Гармонізація зак-ва Укр з МП як важлива умова ефективності МЕСпівр нашої держави з іншими країнами.

Визначте поняття, види основних джерел МЕП, охар-те їх особливості.

Можливість регулювання МЕВ досягається через застосування принципів та норм МЕП, які не є чимось абстрактним, вільно розташованим у просторі. Вони закріплюються у певних джерелах. При цьому оскільки МЕП є однією із галузей МП, остільки основні джерела МП є одночасно і джерелами МЕП. Крім того, система джерел МЕП включає і специфічні джерела, які закріплюють норми і принципи суто МЕП. Це — рішення МЕО, конкретні договірні угоди щодо МЕСпівр (напр, торгов договір), міжнародні звичаї, судові прецеденти, на яких базуються рішення Міжнар арбітражу та Міжнар суду. Система джерел МЕП включає міжнародні договори і, зокрема, міжнародні економічні договори, а також міжнародно-правові звичаї, рішення (акти) міжнародних організацій, міжнародні кодекси поведінки. Отже, під джереламиМЕП слід розуміти систему МД (угод), рішень МО тощо, в яких знаходять своє юридичне закріплення норми і принципи МЕП. МЕДогє найбільш типовою та поширеною формою регулювання зв'язків між суб'єктами МЕВ. Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулювання, який може найкращим чином забезпечити досягнення поставлених сторонами економічних цілей і водночас гарантувати дотримання принципу поваги суверенітету та невтручання однієї держави у внутрішні справи іншої. МЕД — це добровільно укладені між державами рівноправні угоди ек характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють МЕВ. Не менш важливим джерелом МЕП вважається міжнародно-правовий звичай. Саме в ньому можуть бути закріплені неписані, як самі собою зрозумілі правила організації і здійснення МЕВ. Вони використовуються з мовчазної згоди сторін (мовчазний договір) і, як правило, не мають свого формального (письмового) закріплення в жодному договорі або угоді. Предметом дискусій, які ведуться в межах МЕП, є також і деякі питання, пов'язані з його джерелами. Одним із них є питання про те, чи є джерелом МЕП рішення МО. Оскільки вони, як правові акти, містять у собі відповідні правила та принципи здійснення МЕВ, розраховані на неодноразове їх використання і здебільшого не мають конкретного адресата, їх можна і треба розглядати як джерела МЕП. До таких актів належать резолюції ГА ООН, а також її МО. Своєрідними джерелами МЕП є міжнародні кодекси поведінки. У цих міжнародно-правових документах систематизовані правила поведінки відповідних суб'єктів МЕВ (лінійних конференцій, ТНК) або у відповідному напрямі ек діяльності (передання технологій — Кодекс поведінки у галузі технологій; контроль за обмеженням ділової практики — Кодекс узгоджених на багатосторонній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою).

Визначте поняття принципів МЕП, атакож дайте хар-ку їх системи і функції.

Принцип-керівна ідея, основоположна засада.Між нар ек діяльність базується нап-пах, які виражаються насамперед у нормах МП,а потім розвиваються інабувають відповідного специфічного змісту в МЕП. Саме ці п-пи,знаходячи своє закріплення у міжнародно-правових актах, і визначають закономірності правового регулювання міжнар відносин і МЕВ, відображають з урахуванням практики тенденції і потреби їх оптимального і прогресивного розвитку. Аналіз змісту системи п-пів МЕП дає можливість виділити дві їх групи: 1) основні (загальні) п-пи МЕП;2) спеціальні п-пи МЕП.До основних (загальних) п-пів МЕП слід віднести п-пи міжнародного права. І це зрозуміло, якщо врахувати, що МЕП є галуззю МП, тому і п-пи МП є загальними п-пами і для МЕП. Осн: 1) п-п мирного співіснування;2) п-п суверенної рівності держав;3) п-п співробітництва держав;4) принцип невтручання;5) п-п сумлінного виконання міжнародних зобов'язань;6) п-п взаємної вигоди; 7) принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканості і політичної незалежності будь-якої держави; 8) принцип рівноправ’я та самовизначення народу; 9) принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами. Група спеціальнихп-пів МЕП включає:1) п-п розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами;2) п-п юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав;3) п-п свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків;4) п-п невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю;5) п-п найбільшого сприяння;6) п-п національного режиму. П-пи МЕП є основою формування п-пів ЗЕД багатьох держав.

Гармонізація зак-ва Укр з МП як важлива умова ефективності МЕСпівр нашої держави з іншими країнами.

Гармонізація нац зак-ва будь-якої країни з МП, зокрема економічним, передбачає узгодження їх змісту. Розглядаючи питання гармонізації зак-ва Укр з МЕП, передусім необхідно мати на увазі, що воно є частиною МП, а це обумовлює потребу аналізу загальних проблем, пов'язаних із названою гармонізацією. Загальні підходи, властиві гармонізації права будь-якої країни з міжнародним, характерні і для гармонізації міжнар ек та інших галузей міжнаро права.

Сьогодні у світі практично не існує держав, які б, здійснюючи свою внутрішню та зовнішню політику, не співробітничали з іншими державами безпосередньо або через відповідні МО. Це, у свою чергу, вимагає від кожної з них виваженості порівняння своїх дій з діями інших держав, а коли потрібно, то й узгодження їх прийняттям спільних оптимальних рішень. Саме такий підхід до організації відносин з іншими державами юридично визначений Конст Укр, Декларацією про державний суверенітет Укр, ЗУ «Про між нар договори Укр» 2004р. та іншими нормативно-правовими актами. Однією з них, до того ж досить важливою, є проблема гармонізації зак-ва України з МП. Зрозуміло, що від ступеня відповідності національного законодавства будь-якої держави правовим міжнародним стандартам багато в чому залежить ефективність її міжнародного співр-ва з іншими державами та МО. Навіть вступ до окремих МО залежить поряд з іншим від того, наскільки та чи інша країна готова сприйняти інтеграційне законодавство цієї МО.

Досліджуючи питання гармонізації національного законодавства з МП, головне — методологічно правильно визначити механізм їх розв'язання. Оптимальним варіантом, має бути приведення норм конституції будь-якої країни до між нар стандартів. Наступним, на нашу думку, досить вагомим методологічним принципом гармонізації зак-ва нашої держави з МП є положення ст. 9 КонстУкр, де записано:«Чинні міжнар договори, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, є частиною національного зак-ва Укр». Таким чином, через втілення в законодавстві Укр норм і принципів МП наша держава практично гармонізує свою правову систему не лише з міжнародно-правовою системою, а й з національними правовими системами держав світу. У процесі гармонізації національного зак-ва з МП не можна не враховувати ту обставину, що система останнього поділяється на публічне та приватне право, властиві їм галузі, правові інститути та норми. Тому виникає необхідність здійснення ґрунтовних досліджень зазначеної проблеми як на рівні національної, так і на рівні міжнародної правової науки. Досить непростим є питання практичної реалізації норм і принципів МП, які стали частиною національних правових систем. Усі знають, що практично в усіх державах реалізація норм матеріального права будь-якої галузі забезпечується, як правило, розвитком відповідних процесуальних галузей, їх норм. Якщо вести мову про міжнародне право, то його норми та принципи не завжди реалізуються через відповідні процесуальні норми. Отже, наявність процесуального механізму реалізації міжнарпринципів і норм слід також ураховувати під час розв'язання загальних проблем гармонізації зак-ва з міжнародно-правовою системою. Безумовно, з'ясування і практичне вирішення проблем гармонізації закон-ва Укр з МП є одним із важливих завдань не лише ВРУ, а й інших державних органів, їх посадових осіб, наукових установ, учених.