Ініціювання та призначення референдуму. Порядок формування ініціативних груп.

Всеукр.реф. признач. Верховною Радою України, місц. реф.- відповідними місц.Радами народних депутатів.ВРУ також призначає всеукр. референдум:1) з питань затвердження або скасування КУ, а також з питань дострок. припин. повноваж.ВРУ, ПУ — якщо цього вимагають не менш як три мільйони громадян України, які мають право брати участь у референдумі;2) з питань затвердження або скасування Конституції та інших законодавчих актів України, які відповідно до цього Закону можуть виноситись на всеукраїнський референдум, за винятком питань дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та Президента України, — якщо цього вимагає на менш як половина народних депутатів України. Місцева Рада народних депутатів також призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, що становлять не менш як половину від загального складу Ради народних депутатів, або на вимогу, підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.Право вимоги народними депутатами реалізується шляхом поіменного голосування на пленарному засіданні відповідної Ради народних депутатів або шляхом збирання підписів народних депутатів. Збирання підписів організують і здійснюють ініціативні групи референдуму, Iніціативна група всеукраїнського референдуму утворюється на зборах громадян України, в яких беруть участь не менш як 200 осіб, які мають право на участь у референдумі.Iніціативна група обласного, міського (міст республіканського і обласного підпорядкування), районного, районного в місті референдуму утворюється на зборах за участю не менш як 200 громадян України, а міського (міст районного підпорядкування), селищного і сільського референдуму — на зборах за участю не менш як 50 громадян України, які мають право на участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.Не пізніш як за 10днів до проведення зборів з питання всеукраїнського референдуму їх ініціатори повинні письмово повідомити про час, місце і мету зборів голову районної, міської (міст республіканського та обласного підпорядкування) Ради народних депутатів, на території якої проводитимуться збори, а зборів з питань місцевого референдуму — голову місцевої Ради народних депутатів, у межах території якої пропонується провести місцевий референдум.Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників зборів, складається їх список із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, місця проживання. На зборах обираються їх голова і секретар.У разі схвалення більшістю учасників зборів пропозиції про проведення референдуму та затвердження формулювання питання, що пропонується на нього винести, обирається ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян.Iніціативна група всеукраїнського референдуму складається не менш як з 20 громадян України, які мають право брати участь у референдумі. Iніціативна група місцевого референдуму складається не менш як з 10 громадян України, які мають право брати участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

65. Референдний процес в Україні. В об’єктивному сенсі референдний процес — це інститут (підгалузь) референдного права та субінститут конституційного права. Виходячи із зазначеного, референд­ний процес — це інститут конституційного права, що об’єднує конституційно-правові та інші галузеві норми права, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з ініціюванням, організацією й прове­денням всеукраїнського та місцевих референдумів, а також реалізаці­єю їх рішень на практиці.Референдному процесу, в його об’єктивному значенні, властиві такі юридичні ознаки: 1.предметом референдного процесу є суспільні відносини, пов’язані з ініціюванням, організацією і проведенням всеу­країнського та місцевих референдумів, а також із реалізацією їх рішень; 2. йому властиві ті ж методи правового регулювання, що й кон­ституційному процесу в цілому;3. референдний процес об’єднує у своєму складі переважно процесуальні норми та інститути конституційного права й ін­ших галузей права, що регулюють правовідносини, пов’язані з реалізацією громадянами України права на участь у рефе­рендумі. У суб’єктивному значенні – р. п. сукупність низки нормативно визначених послідовних дій, спрямо­ваних на реалізацію права громадян на участь у референдумі. Ці дії (ініціювання, організація та проведення референдумів і реалізація їх рішень) визначаються як стадії референдного процесу. тобто, у суб’єктивному значенні референдний процес — це сукупність норма­тивно визначених стадій реалізації права громадян на участь у рефе­рендумах. 1. цілеспрямований і послідовний характер діяльності суб’єктів референдного процесу; 2.системний характер стадій референдного процесу; 3. об’єктивізація референдного процесу в нормах чинного зако­нодавства; 4. інваріаційний характер референдного процесу залежно від виду референдуму; 5. свобода вибору громадян України щодо участі у референд­ному процесі на будь-якій його стадії та свобода прийняття рішення щодо питань, які виносяться на всеукраїнський та місцеві референдуми.