Суб’єкти виборчого права в Україні. 

78.Види виборчих комісій на виборах в Україні.Вибори організовуються і проводяться : організовують і проводять:1) Центральна виборча комісія – повноваження поширюються на всю територію;2) територіальні виборчі комісії- повноваж.пошир. на територію відповідного територіального виборчого округу;3) дільничні виборчі комісії- на територію відповідної виборчої дільниці. Виборчі комісії є спеціальними колегіальними державними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів Президента України та забезпечувати повне й однакове дотримання законодавства України щодо виборів Президента України.ВРУ призначає на посаду та припиняє повноваження членів Комісії за поданням Президента України. До складу Комісії входять 15 членів Комісії. Кандидатури осіб на посади членів Комісії попередньо обговорюються в депутатських фракціях і групах, а їх призначення проводиться за наявності висновків відповідного профільного комітету Верховної Ради України. Із числа членів Комісії в порядку, передбаченому цим Законом, обираються Голова Комісії, два заступники Голови Комісії та секретар Комісії, що повинні мати вищу юридичну освіту. Комісія працює на постійній основі. Член Комісії є державним службовцем. Строк повноважень члена Комісії - 7 років. Територіальна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за вісімдесят днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше десяти осіб.Дільнична виборча комісія утворюється відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як за тридцять п'ять днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії.Дільнична виборча комісія утворюється у складі не менше дванадцяти осіб. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує п'ятдесяти осіб, дільнична виборча комісія може утворюватися у складі голови, секретаря та двох - чотирьох членів комісії.

79.Статус Центральної виборчої комісії. Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України. 2. Комісія очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму. Комісія здійснює контроль за діяльністю та консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, та комісій з місцевих референдумів. 3. Комісія є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням.

80.Виборчий процес в Україні. Виборча кампанія в Україні має дві стадії:1.підготовка виборів (здійснення заходів щодо ство­рення необхідних умов для реалізації виборцями свого волевиявлення під час голосування);2.проведення виборів (проведення голосування гро­мадянами та встановлення результатів виборів відповідними виборчими комісіями).Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, становлять: Центральна виборча комісія; окружні виборчі комісії; дільничні вибор­чі комісії. Підготовка до виборів: 1) висування до списків кандидатів у депутати Верховної Ради. Право висувати кандидатів у народні депутати України надається широкому колу суб'­єктів, а саме:окремим політичним партіям;виборчим блокам партій,) самовисування 2) утворення одномандатних виборчих округів, вибор­ чих дільниць.Виборчий округ — територія, від якої до Верховної Ради обирається один депутат. Створюється 225 округів, тобто стільки, скільки обирається депутатів за мажоритар­ною системою. Виборча дільниця — первинна територіаль­на одиниця на виборах.Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21-річного віку, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Народним депутатом не може бути обраний громадянин, що має судимість за вчинення умисного зло­чину, не погашену і не зняту в установленому законом порядку.Передвиборча агітація розпочинається за 50 днів до виборів і закінчується о 24 годині останньої п'ятниці пе­ред днем виборів. Друга стадія виборчої кампанії — проведення виборів .проведення голосування, що здійснюється в день виборів з 8 до 20 години. Виборець на виборчій дільниці пред'являє члену виборчої комісії документ, який під­тверджує належність його до громадянства України: пас­порт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, по­свідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, вій­ськовий квиток для військовослужбовців строкової служ­би. Одержавши виборчий бюлетень, громадянин заходить в кабіну, де й заповнює його, віддаючи свій голос за певного кандидата та за певний список кандидатів;. Вста­новлення результатів виборів у багатомандатному окрузі (рішення приймає Центральна виборча комісія) та одно­мандатному окрузі (рішення приймає окружна виборча комісія).

81. Види виборчих дільниць на виборах в Україні.

Виборчі округи

1. Для виборів депутатів сільської, селищної ради відповідна територіальна виборча комісія не пізніше ніж за 80 днів до дня проведення місцевих виборів утворює виборчі округи з приблизно однаковою кількістю виборців у кожному виборчому окрузі (одномандатні округи). Кількість виборчих округів дорівнює чисельності загального складу відповідної ради, визначеному згідно із частиною четвертою статті 16 цього Закону. Орієнтовна середня чисельність виборців у виборчих округах в межах відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища визначається територіальною виборчою комісією на підставі списків виборців, складених відповідно до вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України" . У разі проведення позачергових, повторних, проміжних чи перших місцевих виборів орієнтовна середня чисельність виборців у виборчих округах в межах відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища визначається на підставі даних відповідного органу виконавчої влади з питань статистики. Відхилення орієнтовної середньої чисельності виборців у виборчих округах в межах адміністративно-територіальної одиниці повинне дорівнювати не більш як п'ять відсотків. (Частина перша статті 17 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005)

2. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів районних рад поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами сіл, селищ, міст районного значення, що входять до складу району. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймається.

3. Багатомандатний виборчий округ для виборів депутатів міських, районних у містах рад має межі, що збігаються з межами відповідного міста або району у місті. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів міських рад у містах з районним поділом поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів у місті. Якщо до складу міста входить інше місто, село, селище, то воно є виборчим округом з виборів депутатів міської ради міста, до складу якого воно входить. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймаються. (Частина третя статті 17 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005)

4. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів обласних рад поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів та міст обласного значення. Рішення про утворення таких округів не приймається.

5. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів та міст республіканського значення. Рішення про утворення таких округів не приймається. (Частина п'ята статті 17 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005 )

6. Для виборів сільського, селищного, міського голови відповідний одномандатний виборчий округ має межі, що збігаються з межами відповідної адміністративно-територіальної одиниці згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Одномандатний виборчий округ по виборах міського голови у містах з районним поділом поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів у місті. Якщо до складу міста входить інше місто, село, селище, то воно є виборчим округом з виборів міського голови міста, до складу якого воно входить. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймаються. (Частина шоста статті 17 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005)

7. Повідомлення про виборчі округи із зазначенням їх номерів, меж, центрів, орієнтовної кількості виборців у кожному виборчому окрузі оприлюднюються відповідною територіальною виборчою комісією у місцевих друкованих засобах масової інформації або, у разі неможливості, - в інший спосіб не пізніш як за 75 днів до дня виборів. (Частина сьома статті 17 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005)

Виборчі дільниці

1. Для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів виборців утворюються виборчі дільниці.

2. Для підготовки і проведення голосування та підрахунку голосів у випадку чергових, а також інших місцевих виборів, які проводяться одночасно з виборами народних депутатів України, використовуються звичайні, а також спеціальні виборчі дільниці, що утворені у стаціонарних лікувальних закладах для проведення виборів народних депутатів України. (Частина друга статті 18 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005)

3. У разі проведення повторних, позачергових, проміжних чи перших місцевих виборів, які проводяться не одночасно з виборами народних депутатів України, звичайні та спеціальні (у стаціонарних лікувальних закладах) виборчі дільниці на території села, селища, міста утворюються відповідно сільською, селищною, міською територіальними виборчими комісіями за поданням виконавчого комітету сільської, селищної, міської (міст, де немає районних рад), районної у місті ради, а у разі відсутності таких органів - за пропозицією відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради або посадової особи, яка відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови. (Частина третя статті 18 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005)4. Територіальна виборча комісія своїм рішенням визначає межі кожної виборчої дільниці та місцезнаходження дільничної виборчої комісії, встановлює єдину нумерацію виборчих дільниць у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У разі проведення кількох видів місцевих виборів рішення про єдину нумерацію виборчих дільниць приймається територіальною виборчою комісією найбільшої за розміром адміністративно-територіальної одиниці. (Частина четверта статті 18 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005 5. Військовослужбовці, які належать до відповідної територіальної громади, голосують на виборчих дільницях), розташованих за межами військових частин (формувань). 6. Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від двадцяти до двох тисяч п'ятисот осіб. Виборчі дільниці поділяються на: 1) малі - з кількістю виборців до 500 осіб; 2) середні - з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб; 3) великі - з кількістю виборців понад 1500 осіб. Якщо на відповідній території налічується менше або більше від зазначених меж чисельності виборців і їх (або їх надлишок) неможливо віднести до іншої виборчої дільниці або неможливо утворити додаткову виборчу дільницю в цьому окрузі, виборча дільниця може бути утворена з меншою або більшою від відповідних граничних значень чисельністю виборців. (Частина шоста статті 18 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005 )7. Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за 50 днів до дня виборів.8. Виборчі дільниці є спільними для виборів депутатів та сільських, селищних, міських голів.9. Рішення відповідної територіальної виборчої комісії про утворення виборчих дільниць із зазначенням їх номерів, меж, місцезнаходження відповідних дільничних виборчих комісій оприлюднюється у засобах масової інформації або в інший визначений комісією спосіб впродовж п'яти днів з дня прийняття цього рішення, але не пізніш як за 45 днів до виборів. (Частина дев'ята статті 18 в редакції Закону N 3253-IV від 21.12.2005)

82. Проведення передвиборної агітації на виборах в Україні Строки проведення передвиборної агітації1. Кандидат на пост Президента України може розпочинати проведення передвиборної агітації наступного дня після його реєстрації Центральною виборчою комісією.2. Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів.3. Агітація перед повторним голосуванням розпочинається з дня, наступного після призначення повторного голосування, і закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем повторного голосування.4. Передвиборна агітація у період виборчого процесу поза строками, встановленими у цій статті, забороняється. Стаття 58. Форми і засоби передвиборної агітації1. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законам України.2. Громадяни України мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів на пост Президента України, політичні, ділові та особисті якості кандидатів, вести агітацію за або проти кандидатів.3. До передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій) про дії кандидатів на пост Президента України, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) або законами України.4. Передвиборна агітація здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, для цілей, визначених цим Законом, та коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України.5. Передвиборна агітація за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, здійснюється з додержанням принципу рівних умов надання кандидатам на пост Президента України однакових друкованих площ у друкованих засобах масової інформації та ефірного часу на радіо і телебаченні.6. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за зверненням відповідної територіальної виборчої комісії надають приміщення, придатні для проведення публічних заходів передвиборної агітації, які організовує територіальна виборча комісія. При цьому територіальна виборча комісія зобов'язана забезпечити рівні можливості для всіх кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих Центральною виборчою комісією. Оплата за використання наданих приміщень здійснюється у порядку, встановленому у частині другій статті 39 цього Закону.7. Кандидат на пост Президента України, зареєстрований Центральною виборчою комісією, має право на договірній основі за рахунок коштів виборчого фонду орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, мітингів, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації.8. Кандидат на пост Президента України або його довірена особа повідомляє про час і місце проведення публічних заходів передвиборної агітації відповідну територіальну виборчу комісію.9. У разі якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності було надано для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації за одного кандидата на пост Президента України, власник (володар, користувач) цього будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих же умовах іншому кандидату на пост Президента України. Зазначена вимога не стосується

83. Структура виборчого бюлетеня Важливим компонентом виборчої системи є структура виборчого бюлетеню. Бюлетені, що видаються виборцям, можуть бути по структурі простими, а можуть і навпаки - досить складними. Вибори бувають одноступеневі (президентські) і багатоступеневі (включають в себе і вибори до президента, членів парламенту, місцевих органів влади). В останньому випадку виборцю може бути надане право вибирати одну із декількох партій і тим самим проголосувати за всіх її кандидатів, але буває так, що на кожному рівні потрібно робити окремий вибір. З вище сказаного, можна зробити висновок, що поняття “виборчий бюлетень” є в певній мірі тотожнім з поняттям “голосування”, тому поняття виборчого бюлетеню краще замінити поняттям “голосування”, оскільки воно, не змінивши змісту, значно полегшить виклад даної проблеми. Тому замість поняття “ординальним бюлетень” і “категоричний бюлетень” будемо використовувати поняття ординального і категоричне голосування.Голосування називається категоричним, якщо виборець має право обирати лише одну партію або 1-го кандидата з числа всіх, хто в нашому випадку претендує на депутатський мандат. Голосування називається ординальним в тому випадку, если виборець може ранжувати партії чи кандидатів. При такому порядку виборець має можливість показати, що хоча кандидат В - його перший вибір, та при його поразці він віддає перевагу кандидату С, а не А. З вище сказаного можна зробити висновок, що категоричний бюлетень ставить виборця перед дилемою: якщо він проголосує за кандидата В, що користується його особистою довірою, але можливо непопулярного, то переможцем може виявитися кандидат А, але ж це - найгірший варіант. Щоб уникнути цього, виборець може проголосувати за більш популярного кандидата С. Іншого раціонального виходу, що уникнути найбільш небажаних результатів голосування, може просто не бути. Але може статися і так, що кандидат, який користується найбільшою підтримкою виборців, отримає не достаточно голосів тільки через масову недооцінку його популярності. З цієї точки зору, ординальне голосування ефективніше з позиції виявлення реальних уподобань виборців, ніж категоричне. Окрім чистих видів голосувань, існують і змішані. Багато виборчих систем дають можливість голосувати більш ніж за 1-го претендента, не вводячи ординального голосування. Наявність у виборців більш ніж 1-го голосу робить вибір більш змістовним. Таку можливість дають системи з так званим кумулятивним голосуванням. За такої системи виборці мають певну кількість голосів, скажімо, стільки ж, скільки і мандатів в окрузі. Така система, до речі, використовується на виборах до органів місцевого самоврядування в Баварії. За такої системи виборці мають три голоси. Вони їх можуть віддати одному кандидату або розподілити між декількома. Даний вид голосування є придатним для невеликих виборчих округів, в котрих виборці добре знають всіх кандидатів, а їх політична належність для их великого значення не має. Окрім чистих видів голосування, існує і змішане. Багато виборчих систем дають можливість проголосувати більш ніж за 1-го кандидата, не вводячи ординального голосування. Наявність у виборців більш ніж 1-го голосу робить вибір багатшим. Таким чином, розглянувши наведені методи голосування, можна зробити висновок, що якщо законодавець хоче розширити можливість вибору для виборців, забезпечити об'єктивніше виявлення їх уподобань, він може надати їм більш ніж один глас, відкинувши категоричне голосування, і ординальне, змішане або ж кумулятивне.

 84. Гарантії здійснення виборчого права Однією з гарантій реального здійснення вільного волевиявлення установлена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства, причому в кожному з базових виборчих законів містяться загальні статті, якими запроваджується інститут відповідальності за порушення виборчого законодавства, а свою юридичну регламентацію цей інститут отримує відповідно в чинному адміністративному, кримінальному, кримінально-процесуальному, цивільно-процесуальному законодавстві. Адміністративну відповідальність за певні порушення законодавства про вибори Президента і народних депутатів. Цією статтею встановлюється, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, опублікування або поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президенти чи депутати, а також агітація за або проти кандидата в день виборів тягнуть накладання штрафу від трьох до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати. Кримінальні правопорушення, пов’язані з порушенням виборчого законодавства, належать до злочинів, які посягають на суспільні відносини, пов’язані з формами, завданнями, змістом діяльності держави і посягають на політичні права громадян: права брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування .Кримінально-правовим захистом забезпечується насамперед здійснення виборчих прав. Ст. 127 Кримінального кодексу України передбачає, що перешкоджання шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином права обирати або бути обраним Президентом чи народним депутатом, вести передвиборну агітацію карається позбавленням волі на строк до п’яти років або виправними роботами на строк до двох років, чи штрафом до десяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати. Ще один вид злочину – порушення таємниці голосування членом виборчої комісії або іншою службовою особою, передбачений ст. 129 Кримінального кодексу, карається позбавленням волі на строк від одного до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від семи до п’ятнадцяти офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.