Підкресліть ті зразки, що використовуються у офіційно-діловому спілкуванні.

Завдання 2.

За поданими фразами з'ясуйте, між ким і де може відбуватися спілкування.

Здрастуйте!                               Помовчи!

До зустрічі!                                 Помовчіть, будь ласка!

Можеш не приходити!               Салют!

Іди геть!                                    Забирайся звідси!

Завдання 4.

Установіть, з якою метою може викликати керівник підлеглого, використовуючи такі вислови. Що може думати підлеглий в період між фразою керівника і зустріччю?

Зайдіть до мене... Загляньте до кабінету... Прошу зайти...

Хотів би Вас побачити у себе... Чи не змогли б якось зайти до мого кабінету

Розставте ці речення у порядку зростання категоричності висловленої думки.

Завдання 5.

Розкажіть, як будете поводитися в таких ситуаціях:

1. Необхідно познайомитися в діловій ситуації:

а) з майбутнім колегою;

б) з начальником.

2. Хочете познайомитися з дівчиною (хлопцем).

Не забудьте про мовний етикет та його особливості.

Питання для самоконтролю

1. Що таке мовний етикет?

2. Чим відрізняється мовний етикет від інших видів загального етикету?

З.Які різновиди українського мовного етикету існують? Наведіть приклади кожного з них.

Слово «етикет» запозичене з французької мови і має два значення:

1. Зведення норм поведінки, порядок дій і правил при дворах монархів, титулованих осіб (двірцевий етикет), а також у дипломатичних колах.

2. Переносно - правила поведінки взагалі. Етикет відзначається стійкістю і консервативністю.

Мовний етикет є складовою частиною загального етикету і являє собою правила мовної поведінки, що встановлені серед носіїв мови у національному колективі, а також у невеликих соціальних групах залежно від соціального стану, віку, ситуації спілкування і та ін. Мовний етикет включає в себе і передбачає найрізноманітніші типові ситуації, в яких використовуються ті чи інші сталі мовні структури, шаблони - типові висловлювання, закріплені національно-культурними мовними традиціями в певному мовному колективі.

На вибір потрібної структури впливають такі фактори, як особисті стосунки між мовцями, обставини чи місце розмови, цільова настанова (повідомити, вплинути, здивувати). Основними серед названих факторів є міжособистісні стосунки. Так, під час звертання до незнайомого використовують нейтральні, неемоційні структури мовного етикету {добрий день, вітаю вас, до побачення); до близьких, навпаки, емоційні, фамільярні і дуже рідко нейтральні {здоровенькі чули, моє вітаннячко, моє шануваннячко, бувай). Як бачимо, творчість мовця виявляється не в придумуванні структур; а в їх доцільному виборі. Критерії вибору мовноетичних структур добре виявляються Навіть у виборі форми однини чи множини і ввічливому звертанні до співрозмовника. Порівняти, коли і за яких умов можна звертатися наВи і нати.

Класифікація одиниць мовного етикету здійснюється з урахуванням типових ситуацій спілкування, точніше типових відрізків, що складають певний акт спілкування. За цією ознакою виділяються такі групи(різновиди) мовного етикету:

1. Одиниці, що виражають привітання, вітання: доброго ранку, вітаю вас, добридень.

2. Одиниці, що виражають звертання та привернення уваги: будьте добрі, чоловіче добрий, скажіть, чи не....

3. Одиниці, що використовуються під час знайомства: мене звати, дозвольте відрекомендуватися), знайомтеся.

 Під час знайомства використовується та форма представлення, яка потім очікується під час звертання (ім'я, ім'я та ім'я по батькові, прізвище). Знайомство може відбутися безпосередньо (самопредставлення, самоназивання) і через посередника. В офіційному спілкуванні при знайомстві обов'язковими є компоненти: посада, професія, звання, ім'я і по батькові. Такий «набір» зумовлений саме офіційністю: ім'я - щоб під час звертання можна було назвати співрозмовника, інші компоненти - щоб співвіднести власні ознаки (посаду, професію, стан) і відповідно до цього будувати спілкування.

4. Запрошення: ласкаво просимо, приходьте, запрошую(ємо), зайдіть.

5. Побажання: дай боже, хай бог милує, хай щастить, творчих успіхів, доброго настрою, на добраніч.

6. Вислови, що мають допустове значення: будь ласка, як собі хочеш, якщо на те божа ласка, роби, як знаєш.

7. Вибачення: даруйте, вибачте, перепрошую, пробачте.

8. Формули подяки: спасибі, дякую, дуже вдячний.

9. Вислови, що супроводжують прощання: щасти тобі, до побачення, прощавай(те), щасливо.

10. Комплімент - може стосуватися віку адресата, його зовнішнього вигляду, схвалення вчинків, виконаної роботи: яка ти сьогодні, та я не зробив би.

    Необхідно зазначити, що в українців, крім «позитивних» одиниць мовного етикету, жартівливих його форм, існують і мовноетичні формули, які виражають небажаність стосунків із якимось співрозмовником, припиняється спілкування: досить; геть з очей; дай мені спокій; ось ріг, а он поріг; двері самі зачинимо. Саме в офіційному спілкуванні необхідно дуже обережно використовувати такі звороти і віддавати перевагу зворотам нейтральної тональності.

Наголосимо, що відбір конкретної форми певного виду мовного етикету диктуватиметься умовами спілкування, а також особистісними якостями тих, хто спілкується.

У розмові можна спостерігати порушення норм мовного етикету. Досить часто такі хиби знаходимо в діалогах, на рівні міжперсональних стосунків, що зумовлено певними взаємозв'язаними причинами:

• у діалогах існують більші можливості вибору, в інших ситуаціях (наприклад, публічний виступ, інформаційна передача, письмові тексти) мовний етикет суворо регламентований, а значить і набір його структур обмежений;

• незнання мовного етикету. Згадайте, під час зустрічі ми часто ставимо запитання: «Як справи?». Українець відповідає: «Непогано», «Добре» і т. ін. Уявіть, що на таке запитання ваш співрозмовник починає розказувати про минулорічні події, свої хвороби, негаразди і т. ін.;

• недоцільність структури мовного етикету в певній ситуації, перенесення її з однієї ситуації в іншу, не властиву для неї;

• небажання виконувати, дотримуватися правил мовної поведінки - причини можуть бути найрізноманітніші;

• вплив «моди»;

• неврахування соціального досвіду співрозмовника; порівняйте репліки діалогу:

- Я хотів би подякувати за допомогу.

- Ну, так дякуйте ж!

- Що?!

Інколи невміле використання мовноетичних шаблонів, їх надлишковість створюють враження нещирості у стосунках. Знання національного мовного етикету і його вміле використання є ознакою мовної і загальної культури людини. Саме через уміле використання можна виразити (і необхідно виражати) шанобливе ставлення в певних ситуаціях спілкування. Як правило, використані мовноетичні шаблони «диктують», якою буде і загальна тональність спілкування: урочистою, іронічною, нейтральною, дружньо-фамільярною, вульгарною, офіційною і т. ін., і в свою чергу самі залежать від ситуації спілкування. Ось чому стає зрозумілим, що без достатнього знання національного мовного етикету, професійного етикету людина не може налагодити нормальних ділових стосунків, а значить, і виявити себе добрим фахівцем.

Самостійна робота №2

Тема :Словник професійних термінів.

Мета:  ознайомити з поняттям „лексикографія”, видами словників, зясувати призначення словників та їх роль у професійному мовленні, виробити практичні навики користування словниками.

Кількість годин: 8.

Завдання:

Дайте відповіді на питання:

1. Предмет і завдання лексикографії.

2. Історія української лексикографії.

3. Види словників. Словники комп’ютерної термінології.

Укладіть термінологічний словник з вашої фахової діяльності за зразком (20 лексем).

Автентифікáція — Процес перевірки достовірності наданої інформації. Встановлення вірогідності інформації.

Аутентифіка́ція (Authentication) — 1. Cистема перевірки прав користувача комп'ютерної мережі, призначена забезпечити безпеку роботи мережі. Контроль прав користувача ґрунтується на перевірці імені користувача під яким він зареєстрований в системі, його паролю, а також на обмеженнях облікового запису та обмеженнях в часі.

2. розмовне слово — Авторизація.

Інтерпретатор мови програмування (interpreter) — програма чи технічні засоби, необхідні для виконання інших програм, вид транслятора, який здійснює пооператорну (покомандну) обробку, перетворення у машинні коди та виконання програми або запиту (на відміну від компілятора, який транслює у машинні коди всю програму без її виконання).

Інтерпретатори можуть працювати як з вихідним кодом програми (англ. source code), написаним на мові програмування, так і з байт-кодом (інтерпретатори байт-коду).

Uninterruptable Power Supply (UPS) — джерело безперебійного живлення.