П.2 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка за відомо для винного перебувала у стані вагітності»

Під убивством малолітньої дитини (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК) розуміється умисне позбавлення життя особи, якій не виповнилося 14 років. Ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати. Умисне вбивство жінки, яка перебувала у стані вагітності, за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікується за умови, що винний завідомо знав про такий стан потерпілої.

Вбивство дитини, яку винний помилково вважав малолітньою, або вбивство жінки, яку винний помилково вважав вагітною, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.15 і п.2 ч.2 ст.115 КК України та, залежно від обставин справи, за відповідною частиною (пунктом ч.2) ст.115 КК України.

п.3 ч.3 ст.115 КК України «Умисне вбивство заручника або викраденої людини»

Відповідальність за умисне вбивство заручника (п.3 ч.2 ст.115 КК) настає за умови, що потерпілий був заручником (тобто особою, яка була захоплена чи трималася з метою спонукати її родичів, державну або іншу установу, підприємство чи організацію, фізичну або службову особу до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала. Дії кваліфікуються як умисне вбивство заручника незалежно від того, чи була винна особа причетною до вчинення злочину, передбаченого ст.147 КК. Разом з тим мотив вбивства повинен мати зв'язок із даним злочином (це можуть бути бажання спонукати зазначених у ст.147 КК осіб, установу, підприємство, організацію до вчинення чи утримання від вчинення певних дій, помста за невиконання висунутих вимог, прагнення приховати захоплення чи тримання заручника або інший злочин, вчинений під час їх здійснення, тощо). У разі вчинення винним захоплення заручника + його умисного вбивства = ч.2 ст.147 КК України; п.3 ч.2 ст.115 КК України – так є за ППВСУ №2 від 07.02.2003, хоча це не є правильно, бо в такому випадку маємо подвійне інкримінування.

П.4 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство вчинене з особливою жорстокістю»

Умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому:

· особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо),

· психічних чи моральних страждань (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо),

а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.

Знищення або розчленування трупа з метою приховання цього злочину НЕ кваліфікується за п.4 ч.2 ст.115 КК України.

Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), або матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), або при перевищенні меж необхідної оборони чи в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК), кваліфікується тільки за цими статтями КК, навіть якщо воно й мало ознаки особливої жорстокості.

П.5 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство вчинене способом небезпечним для життя багатьох осіб»

Як учинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК), умисне вбивство кваліфікується за умови, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей і така небезпека має бути реальною.

Про наявність п.5 ч.2 ст.115 КК України свідчать:

· засоби,

· обстановка вчинення злочину,

· наявність на місці злочину хоча б однієї сторонньої особи.

Якщо винний помилково вважав, що робить це таким способом, в той час як той фактично небезпечним не був, вчинене належить кваліфікувати як замах на вчинення злочину, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 КК, а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК та відповідними статтями КК України, що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.

П.6 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство з корисливих мотивів»

За п. 6 ч. 2 ст. 115 КК кваліфікуємо, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав:

· одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо),

· одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо),

· або досягти іншої матеріальної вигоди(поділ викраденого майна між злочинцями, бажання тимчасово покористуватись чужим майном, бажання тимчасово не повертати борг абоз метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях: для трансплантації, незаконної торгівлі тощо).

Момент виникнення такого мотиву: до моменту вчинення вбивства.

Не кваліфікуємо як умисні вбивства вчинені з корисливим мотивом:

· вбивство з метою повернути власне майно з незаконного користування,

· вбивство через несплату винному боргу,

· вбивство в процесі сварки з приводу майна,

· з метою помсти за заподіяну матеріальну шкоду.

Не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312, ч. 3 ст.313, ч. 3 ст. 289 КК). Якщо умисел на заволодіння майном виник у винного після вбивства, вчиненого з інших мотивів, кваліфікація його дій за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК виключається.