Вирішення спірних питань в користь особи

Дайте визначення особливої частини кримінального права як частини галузі права, як структурної частини кримінального закону, як навчальної дисципліни, як частини кримінально-правової науки.

ОЧ КПУ як частина галузі права –

це сукупність виданих ВРУ і розташованих у суворій послідовності норм, які визначають види злочинів та покарання, що застосовуються судом до осіб, винних у їх скоєнні.

це сукупність кримінально-правових норм, що визначають коло і ознаки суспільно небезпечних діянь (дії або бездіяльності), що є злочинами, а також конкретні покарання за їх вчинення.

це частина галузі кримінального права безпосереднє призначення якої є чітко визначати коло суспільно небезпечних діянь (дії або бездіяльності), що завдають істотної шкоди об’єктам кримінально-правової охорони як злочинів і встановлювати за їх вчинення конкретні види і розміри покарання. 

ОЧ КПУ як структурна частина кримінального закону –

це частина КК України, яка включає кримінально-правові норми, що конкретно визначають, які суспільно небезпечні діяння (дії або бездіяльності) вважаються злочинними, визначають склади злочинів, а також вид і розмір покарання за їх вчинення.

ОЧ КПУ як навчальна дисципліна –

це сукупність розташованого відповідно до структури ОЧ КК України навчального матеріалу, в якому розглядаються теоретичні положення, що розкривають зміст кримінально-правових норм і дозволяють студентам засвоїти суму знань, необхідних для обґрунтованої кримінально-правової оцінки вчиненого діяння.

ОЧ КПУ як частина кримінально-правової науки –

це певна система поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо особливої частини кримінального закону, практики її застосування та перспектив розвитку.

Значення ОЧ КПУ:

1. вичерпна сукупність складів злочинів і покарання за їх вчинення

2. вивчає підстави кримінальної відповідальності (КВ)

3. оцінка кримінально караного діяння законодавцем

4. простеження різниці між злочинними і незлочинними діяннями

5. проведено диференціацію відповідальності

*В Особливій частині КК наводиться вичерпний перелік злочинів, які заборонені кримінальним законом під загрозою покарання. Іншими словами, тільки діяння, передбачене відповідною статтею Особливої частини КК, може вважатися злочином. Найважливіший принцип будь-якого цивілізованого права, зокрема кримінального права України: немає злочину без вказівки щодо цього в законі (nullum crimen sine lege) — повністю втілюється в Особливій частині КК. Діяння, прямо в ній не передбачене, ні за яких умов не може тягти за собою покарання. Застосування кримінального закону за аналогією тут цілком виключається. Тому суд, розглядаючи справу, має точно керуватися приписами кримінального закону, що підлягають застосуванню в цьому конкретному випадку, і не може поширювати їх на діяння, що не охоплюється диспозицією відповідної статті Особливої частини КК. Суд зобов'язаний керуватися тільки прямими вказівками того закону, який передбачає відповідальність за цей злочин. Він не має права заповнювати, на свій розсуд, дійсно існуючі чи такі, що здаються існуючими, прогалини. Заповнення таких прогалин, тобто криміналізація діяння (віднесення його до кола злочинів), — виключна прерогатива законодавця. У частині 4 ст. З зазначено, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. Значення Особливої частини полягає насамперед в тому, що вона встановлює законодавчі межі криміналізації суспільне небезпечних діянь, забезпечуючи тим самим реальні підстави додержання законності та прав людини. Крім того, в Особливій частині законодавець диференціює кримінальну відповідальність за конкретні злочини з урахуванням їх тяжкості, тобто характеру і ступеня суспільної небезпеки. Це створює ефективні можливості для здійснення цілеспрямованої кримінальної політики і проведення її в суворих рамках закону. Оголошуючи відповідні діяння злочинними і караними, законодавець тим самим має на меті сформувати у людей непримиренне ставлення до злочинних проявів, усвідомлення необхідності боротьби з такого роду вчинками. Загально превентивна функція норм Особливої частини полягає також у тому, щоб під загрозою покарання примусити нестійких членів суспільства утриматися від вчинення злочинів і, тим самим, сприяти їх попередженню.

2. Співвідношення Загальної та Особливої частини кримінального права (вказати чинники, які зумовлюють єдність загальної та особливої частини кримінального права, а які відмінність).

Норми Загальної та Особливої частин кримінального права як певні підсистеми Кримінального Кодексу України перебувають у тісній і нерозривній єдності. Перш за все, норми Особливої частини базуються на нормах Загальної частини. Тому неможливо розкрити дійсний зміст норм Особливої частини, не звертаючись до частини Загальної. Разом з тим, всі інститути Загальної частини в своїй основі узагальнюють ті ознаки, що властиві усім злочинам, передбаченим Особливою частиною. Неможливе також застосування окремих видів покарань за злочини, передбачені Особливою частиною, без урахування положень, закріплених у Загальній частині, щодо мети, видів, меж і порядку призначення всіх покарань. Сама ж система покарань, що визначена в Загальній частині, знаходить своє виявлення і практичне застосування тільки через призначення конкретних покарань за окремі злочини, передбачені Особливою частиною КК. Нерозривний зв'язок норм Загальної та Особливої частин КК полягає ще й у тому, що при кваліфікації діянь, вирішенні питань, пов'язаних зі звільненням від кримінальної відповідальності та покарання, застосовуються водночас норми обох частин. Так, при кваліфікації замаху на злочин застосуванню підлягають як норма Загальної частини, так і норма Особливої частини, у яких передбачено злочин, на який вчинювався замах. Наприклад, замах на умисне вбивство кваліфікується за ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 КК. Єдність Загальної та Особливої частин КК забезпечує внутрішню узгодженість інститутів та норм Кодексу і, в кінцевому результаті, ефективність їх застосування.

Спільні ознаки ЗЧ і ОЧ КПУ:

1. Містяться в КК України

2. Відображають політику держави

3. Спільні принципи

4. Однакові завдання

Відмінності між ЗЧ і ОЧ КПУ:

1. У змісті норм

2. В структурі норм

3. Дайте визначення терміну "криміналізація".

Криміналізація– це встановлення кримінальної відповідальності за діяння, які раніше не були кримінально караними шляхом доповнення КК України новими статтями або внесеннями змін до КК України. 

4. Дайте визначення терміну "декриміналізація".

Декриміналізація –цеусунення кримінальної відповідальності шляхом скасування кримінально-правової норми або внесення до неї змін.

5. Диференціація кримінальної відповідальності. Приклади диференціації кримінальної відповідальності.

Це стан, коли в ККУ відповідальність за однорідні посягання встановлена кількома статтями, які передбачають менше чи більше покарання.

Приклади: ч.1 і п.13 ч.2 ст.115 – умисне вбивство і умисне вбивство вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

              ч.4 і ч.5 ст.185 – крадіжка у великих розмірах і особливо великих розмірах(критерій – за розміром шкоди).

6. Назвіть критерії, на основі яких повинна будуватися Особлива частина кримінального закону, вкажіть які з них враховані у побудові Особливої частини КК України.

Критерії побудови ОЧ КК України:

1. Побудова структури ОЧ КК України повинна здійснюватись на підставі родового об’єкта:

· Переважно цей критерій побудови є дотриманий, крім наступних розділів КК України:

- Розділ 13. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

- Розділ 14. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

- Розділ 16. Злочини у сфері використання ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку

- Розділ 17. Злочини у сфері службової діяльності

- Розділ 19. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) (виділений за суб’єктами злочину, які передбачені у ч. 2 ст. 401 КК України)

2. Побудова норм в межах розділів ОЧ КК України повинна здійснюватись із дотриманням розташування посягань від найбільш небезпечних до найменш небезпечних:

· Цей критерій не дотриманий у побудові ОЧ КК України (наприклад, у розділі 6. Злочини проти власності злочини передбачені ст..ст. 185, 186, 187 КК України розташовані від найменш небезпечного до найбільш небезпечного: крадіжка-грабіж-розбій)

3. Посягання повинні розміщуватись від найбільш до найменш небезпечних

· Недотримано.

7. Назвіть елементи Особливої частини КК України.

ОЧ КК УКРАЇНИ

· РОЗДІЛИ – 20 (бо 7А не набрав чинності)

· СТАТТІ – з ст. 109 по ст. 447 КК України

· Примітки до статей

8. Види та структура норм Особливої частини КК України.

Види норм Особливої частини ККУ:

1) За формою викладу законодавчого матеріалу

-називні

-описові

-відсильні

-бланкетні

-змішані

2) За суспільною небезпекою складу злочину

-проста(основна)

-кваліфікована

-особливо кваліфікована

-привілейована             

3) За змістом норм

-забороняючі

-роз’яснюючі

-заохочувальні

-виключні      

Структура норм Особливої частини ККУ:

*диспозиція(частина норми, де визначене злочинне діяння).

*санкція(частина норми, яка визначає вид і розмір покарання за злочин, передбачений у диспозиції).

Винятки: ст..401 – поняття військового злочину, примітка до ст..364, де містить поняття службової особи.  

9. Дайте визначення понять та наведіть приклади «основного», «кваліфікованого», «особливо кваліфікованого» та «привілейованого» складів злочинів.

Основний склад злочину – містить в собі лише ознаки злочину і не передбачає ознак, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.

-ч.1 ст.185 крадіжка

-ч.1 ст.115 умисне вбивство

-ч.1 ст.296 хуліганство

Кваліфікований склад злочину – склад злочину, який містить в собі поруч з основними ознаками одну чи кілька кваліфікуючих ознак, тобто такі, що обтяжують відповідальність і впливають на кваліфікацію.

-ч.2 ст.119 вбивство через необережність двох чи більше осіб

-ч.2 ст.121 умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб

-ч.2 ст.137 невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей, якщо це спричинило смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки.

Особливо кваліфікований склад злочину – склад злочину з особливо обтяжуючими обставинами(особливо кваліфікованими), тобто такими, що надають злочину особливої суспільної небезпеки і є більше обтяжуючими, ніж у кваліфікованого складу злочину.    

-ч.3 ст.176 порушення авторського права і суміжних прав, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або, якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі. 

-ч.3 ст.144 насильницьке донорство, вчинене щодо неповнолітнього за попередньою змовою групою осіб або з метою продажу.

-ч.3 ст.120 доведення до самогубства, якщо воно було вчинене до неповнолітнього.

Привілейований склад злочину – склад злочину з обставинами, що пом’якшують покарання, який характеризується обставинами, що значною мірою знижують суспільну небезпечність і караність даного виду злочину.

-ст.116 умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання

-ст.117 умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини

-ст..118 умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

10. Дайте визначення понять та наведіть приклади забороняючої, роз'яснюючої (дефінітивної) та заохочувальної норм Особливої частини КК України (навести по 5 прикладів відповідних норм).

Забороняючи норма– норма, яка містить покарання і вказує на необхідність утримання від вчинення певних дій.

-ч.1 ст.115 умисне вбивство

-ч.1 ст.184 незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров’я

-ч.1 ст.190 шахрайство

-ч.1 ст.296 хуліганство

-ч.1 ст.187 розбій

Роз’яснююча(дефінітивна) норма – норма, спрямована на закріплення юридичних понять(тлумачення змісту термінів).

-ст.401 поняття військового злочину 

- примітка 1 до ст..185 (крадіжка) дається визначення повторних злочинів

-ч.2 ст.385 не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законом.

- примітка 1 до ст..364(зловживання владою або службовим становищем) поняття службових осіб

- примітка до ст..386 поняття транспортних засобів

Заохочувальна норма – норма, що визначає, за яких умов особа звільняється від кримінальної відповідальності.

-ч.3 ст.263 звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин(незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

-ч.2 ст.114 звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка припинила передачу або збирання з метою передачі іноземній державі відомостей, що становлять державну таємницю(шпигунство) і добровільно повідомила орган державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього було відвернено шкоду.

-ч.3 ст.175 (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії.

-ч.3 ст.369 особа, яка дала хабар звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи. 

-ч.4 ст. 307 особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання.

11. Дайте визначення понять та наведіть приклади називної, описової, відсильної та бланкетної норм Особливої частини КК України.

Називна норма ОЧ ККУ – це норма ОЧ ККУ, яка визначає (називає) злочинне діяння не розкриваючи його ознак.

Наприклад,

- ст..369 ККУ Давання хабара;

- ст..178 ККУ Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків;

- ст..315 ККУ Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

- ст..335 ККУ Ухилення від призову на строкову службу;

- ст..336 ККУ Ухилення від призову за мобілізацією;

- ст..125 ККУ Умисне легке тілесне ушкодження;

Описова норма ОЧ ККУ – це норма ОЧ ККУ, яка називає (визначає) злочинне діяння і вказує на його найбільш характерні ознаки.

Наприклад,

- ст..111 ККУ Державна зрада;

- ст..113 ККУ Диверсія;

- ст..114 ККУ Шпигунство;

- ч.1 ст.185 ККУ Крадіжка;

- ч.1 ст.186 ККУ Грабіж;

- ч.1 ст.187 ККУ Розбій;

Відсильна норма ОЧ ККУ – це норма, для розуміння змісту якої потрібно звернутись до кримінально-правової норми або її окремого припису, які містяться в іншій статті ККУ або іншій частині статті, де йдеться про відповідний злочин або описано його ознаки.

Наприклад,

- ч.2 ст.122 ККУ;

- ч.3 ст.109 ККУ;

- ч.3 ст.110 ККУ;

- ч.3 ст.120 ККУ;

- ч.2 ст.127 ККУ;

- ч.2 ст.126 ККУ;

Бланкетна норма ОЧ ККУ – 1) норма, яка не називаючи або називаючи лише частину ознак,

відсилає для встановлення змісту ознак вчиненого діяння до інших нормативно-правових актів. 

2) це норма, для розуміння змісту якої потрібно звернутись до норм

іншого НПА іншої галузі права

3) це норма, яка не називаючи конкретних ознак злочину або називаючи тільки частину із них, відсилає для встановлення змісту ознак вчиненого злочину до інших нормативних актів, які не є законами про кримінальну відповідальність (інших законів, інструкцій, статутів, положень, стандартів, правил, вказівок тощо)

Наприклад,

- ст..271 ККУ Порушення вимог законодавства про охорону праці;

- ст..286 ККУ Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами;

- ст..160 ККУ Порушення законодавства про референдум;

- ст..172 ККУ Грубе порушення законодавства про працю;

- ст..240 ККУ Порушення правил охорони надр;

- ст..236 ККУ Порушення правил екологічної безпеки;

- ст..286 ККУ Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами;

12. Поняття кримінально-правової кваліфікації, її зміст та види.

Кримінально-правова кваліфікація –це встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між юридично значимими ознаками діяння і складом злочину передбаченим в ККУ.

Зміст кваліфікації:

1 етап – вибір норми, яка підлягає застосуванню:

- Визначення, що діяння є злочином;

- Обираємо всі норми, які можуть бути застосовані;

- Проводимо розмежування між нормами;

2 етап – встановлення відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками передбаченими складом злочину в ККУ:

- Обираємо юридично значимі докази;

- Зіставлення ознак злочину і вчиненого діяння;

- Встановлення відповідності;

Види кваліфікації:

· За стадією вчиненого злочину:

- Кваліфікація закінченого злочину;

- Кваліфікація незакінченого злочину;

· За кількістю осіб:

- Злочину вчиненого одноособово;

- Злочину вчиненого у співучасті;

· За кількістю діянь, які кваліфікуються:

- Одиничного злочину;

- Множинності злочинів;

· За суб’єктом кваліфікації:

- Офіційна (судом, прокуратурою, органами слідства і дізнання);

- Неофіційна;

· За результатом кваліфікації:

- Позитивна (встановлення факту вчинення злочину, встановлення ознак складу злочину);

- Негативна (встановлення відсутності ознак складу злочину);

· За часом здійснення кваліфікації:

- Перспективна;

- Ретроспективна;

· В залежності від встановлення особи, яка вчинила злочин:

- За фактом;

- Проти особи;

13. Вимоги до формули кримінально-правової кваліфікації.

Формула кримінально-правової кваліфікації – це вказівка на КП норми ОЧ ККУ (в деяких випадках і ЗЧ ККУ), якими передбачене діяння.

Вимоги до формули кваліфікації:

1. Вказуємо ЗУ на який посилаємось (напр., КК України станом на_____дата).

2. Посилаємось на пункт, частину статті і статтю (напр., п.6 ч.2 ст.115 КК України).

3. Якщо злочин вчинений у співучасті посилаємось на ст.27 КК України (напр., організатор ч.3 ст. 27 КК України).

4. Між статтями ЗЧ і ОЧ КК України ставимо дефіс (напр., ч.3 ст.27 – п.6 ч.2 ст.115 КК України).

5. Посилаємось на статті ЗЧ КК України при кваліфікації незакінченого злочину (напр., закінчений замах на умисне вбивство ч.2 ст.15 – ч.1 ст.115 КК України).

6. При кваліфікації незакінченого злочину вчиненого у співучасті (організатором/підбурювачем/пособником) спочатку вказуємо роль особи, далі через дефіс стадію злочину і через дефіс статтю ОЧ КК України (РОЛЬàСТАДІЯàДІЯННЯ)

7. Якщо особа вчинила кілька злочинів, то статті ОЧ КК України пишемо в порядку зростання через кому.

14. Підстави кваліфікації злочинів.

Підстави кримінально-правової кваліфікації:

· Юридична (статті ЗЧ і ОЧ КК України, де закріплено ознаки злочину);

· Фактична (фактично вчинене діяння);

15. Назвати принципи кримінально-правової кваліфікації.

Законність

*однакове застосування кодексу на всій території України

*пріоритет диспозиції над санкцією

*підстава кваліфікації – дані, отримані законним шляхом

Офіційність

*кваліфікація, здійснювана прокуратурою – від імені державних органів, кваліфікація вироком суду – від імені держави

*лише офіційна кваліфікація тягне правові наслідки

*обов’язковість кваліфікації(автоматично, без заяви). ВИНЯТКИ:

-умисне легке тілесне ушкодження

-побої і мордування

-самоправство

-згвалтування(і за, і без)

Об’єктивність 

*відсутність суб’єктивних поглядів

*використання об’єктивних підстав

Точність

*конкретність кримінально-правової оцінки

*диференціація відповідальності

Індивідуальність

*кожен злочин підлягає окремій кваліфікації

*діяння кожної особи підлягає окремій кваліфікації

Повнота

*оцінюються діяння всіх співучасників

*оцінюються всі злочини

Вирішення спірних питань в користь особи

*презумпція невинуватості