Недопустимість подвійного інкримінування

*non bis in idem

*аналогія не застосовується

Стабільність

*перш, ніж кваліфікувати потрібно зважити на всі обставини.

16. Конкуренція кримінально-правових норм: поняття і види.

Конкуренція кримінально-правових норм – це стан, зумовлений наявністю в ККУ принаймні 2 кримінально-правових норм, які претендують на застосування.

Ознаки:

- є мінімум 2 норми, які претендують на застосування

- вчинено діяння, яке підпадає під ознаки кількох норм

- норми одночасно претендують на застосування

Види:

*конкуренція загальної і спеціальної норми

*конкуренція кількох спеціальних норм

*конкуренція частини і цілого

Відмінність від поняття «суміжних СЗ» - Кожен із суміжних СЗ має ознаку, яка відсутня в іншому. При конкуренції тільки одна з норм наділена ознаками, що відсутні в іншій.

17. Конкуренція частини і цілого.

Одна норма(норма-ціле) охоплює вчинене загалом, а інша(інші)(норма-частина) охоплює лише частину вчинених діянь.

Наприклад, ст..121 умисне тяжке тілесне ушкодження(частина) і ч.4 ст.187 розбій, спрямований на заволодіння майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень(ціле).

В таких випадках застосовуємо ціле.

Співвідносяться за змістом.

Якщо норма-частина є більш небезпечною порівняно з нормою-цілим, кваліфікацію слід здійснювати за сукупністю норм про частину і ціле. 

18. Конкуренція загальної і спеціальної норм.

Одна із норм(загальна) охоплює визначене коло діянь, а інша(спеціальна) – різновид цього кола.

Наприклад, ст..115 умисне вбивство(загальна) і ст..117 умисне вбивство матір’ю новонародженої дитини(спеціальна). Як спеціальний суб’єкт.

Або ст.348 посягання на життя працівника правоохоронного органу(спеціальна) і п. 8 ч. 2 ст. 115 умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею службового чи громадського обов’язку(загальна).

Співвідносяться за об’ємом: загальна - ширша, спеціальна – вужча.

Застосовується спеціальна норма.   

19. Конкуренція кількох спеціальних норм. Різновиди конкуренції кількох спеціальних норм.

Існують хоча б дві спеціальні норми, виділені із загальної, які не співвідносяться ні за об’ємом, ні за змістом.  

Різновиди:

1)Конкуренція кваліфікованого та особливо кваліфікованого СЗ

Наприклад, ч.1 ст.186 грабіж:

-ч.2 ст.186 грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я особи або погрозою насильства(кваліфікований).

-ч.3 ст.186грабіж, поєднаний з проникненням в житло, інше приміщення чи сховище, що завдав значної шкоди потерпілому(особливо кваліфікований).

Кваліфікуємо за особливо кваліфікованим СЗ. 

2)Конкуренція привілейованого і особливо привілейованого СЗ

Наприклад, ст..115 умисне вбивство:

-ст.116 умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання(привілейований)

-ст.118 умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця(особливо привілейований). Менша санкція.

Кваліфікуємо за особливо привілейованим.

3)Конкуренція кваліфікованого і привілейованого СЗ

Наприклад, ст..117 умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини(привілейований) і п.6 ч.2 ст.115 умисне вбивство з корисливих мотивів(кваліфікований).

Кваліфікуємо за привілейованим СЗ.

20. Навести приклади кожного виду конкуренції кримінально-правових норм (на прикладі статей розділів «Злочини проти основ національної безпеки», «Злочини проти життя та здоров'я особи»).

*«Злочини проти основ національної безпеки»

1)Конкуренція кількох спеціальних норм

- кваліфікованого і особливо кваліфікованого

ч.1 ст.110 умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого КУ, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дії(простий):

*ч.2 ст.110 якщо ці дії вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі(кваліфікований).

*ч.3 ст.110 якщо ці дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків(особливо кваліфікований). (+)

- привілейованого і особливо привілейованого і

- кваліфікованого і привілейованого немає.

2)Конкуренція загального і спеціального СЗ

Загальний – ст.111 державна зрада.

Спеціальний – ст..110 посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.(+)

3)Конкуренція частини і цілого

*«Злочини проти життя та здоров'я особи»

1)Конкуренція кількох спеціальних норм

- кваліфікованого і особливо кваліфікованого

ч.1 ст.120 доведення до самогубства(основний):

*ч.2 ст.120 діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб(кваліфікований)

*ч.3 ст.120 якщо це діяння було вчинене щодо неповнолітнього(особливо кваліфікований)(+)

- привілейованого і особливо привілейованого

*ст..116 умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання(привілейований)

*ст..118 умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оброни або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (особливо привілейований)(+)

- кваліфікованого і привілейованого

*п.11 ч.2 ст.115 умисне вбивство, вчинене на замовлення(кваліфікований)

 *ст..116 умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання(привілейований)(+)

2)Конкуренція загального і спеціального

ч.1 ст.115 умисне вбивство(загальний)

ст..117 умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини(спеціальний)(+)

3)Конкуренція частини і цілого

*ст..121 умисне тяжке тілесне ушкодження(частина)

*ч.4 ст.187 розбій, спрямований на заволодіння майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень(ціле)(+)

21. У якому співвідношенні між собою перебувають норми „Вбивство через необережність" і „Незаконне проведення аборту, що спричинило смерть потерпілої"?

Конкуренція частини і цілого. Ст..134 – ціле, ст..119 – частина. Кваліфікуємо за ст..134.

22. Як вирішуються колізії між положеннями Загальної та Особливої частин КК України. Відповідь обґрунтуйте.

(Зі статті В. Навроцького)

Відомо, що положення, які викладені в статтях Загальної і Особливої частини КК не застосовуються самостійно, у відриві від інших. Тому суперечність між ними ставить питання про необхідність визначення, якою ж нормою – Загальної чи Особливої частини КК – слід керуватися в конкретному випадку, якій із них віддати перевагу.

Можна навести ряд конкретних прикладів різного підходу законодавця до вирішення одних і тих же питань у статтях Загальної та Особливої частин КК. Обмежимося двома.

Приклади колізії між ЗЧ і ОЧ КК України:

1. ч.4 ст.28 ЗЧ КК України – наявність злочинної організації обумовлена «метою безпосереднього вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації. Тобто така організація відсутня, якщо кілька осіб зорганізувалися для вчинення одного злочину, незалежно від наявності інших ознак (стійкість, ієрархічні зв’язки тощо).

ст.255 ОЧ КК України – створення злочинної організації «з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину».

Аналогічно щодо бандитизму (ст. 257 КК) передбачено, що він має місце при «організації озброєної банди з метою нападу», «участі у нападі», – знову ж таки, про напад сказано в однині.

Відповідно немає одностайності у вирішення питання: чи можна застосовувати ст.255 та ст.257 КК України, якщо встановлена мета вчинення учасниками відповідних об’єднань лише одного злочину.

2. ч. 2 ст. 59 КК України – «конфіскація майна встановлюється лише за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини».

У статтях же Особливої частини так звана спеціальна конфіскація (знарядь і засобів вчинення злочину, предметів злочину, предметів, здобутих у результаті злочинного посягання) передбачається і щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими (в санкціях 26 статей чи частин статей), а конфіскація майна передбачена щодо злочинів, які можуть вчинятися як з корисливих, так і з інших мотивів (у 35 випадках, включаючи і ті, де злочини не належать до тяжких чи особливо тяжких). Унаслідок цього в ході правозастосування виникає питання: чи може наставати відповідальність за статтею, санкція якої передбачає конфіскацію майна, при відсутності корисливих мотивів. Наприклад, чи настає відповідальність за ч. 3 ст. 364 КК, якщо зловживання владою працівником правоохоронного органу вчинене не з корисливих мотивів, а в інших особистих інтересах чи інтересах третіх осіб.

Інколи стверджують, що відповідні норми перебувають у співвідношенні загальної та спеціальної(тобто при такій колізії застосовуємо положення ОЧ КК України, яке нібито конкретизує положення ЗЧ КК України), але погодитися з таким підходом НЕ можна, оскільки:

· співвідношення загальної і спеціальної норм аж ніяк не тотожне співвідношенню загального і особливого. Перше характеризує співвідношення норм за об’ємом та відмінність у колі випадків, які охоплюються кожною із ним, друге – виражає взаємозв’язок окремих сторін одного і того ж явища, взаємодоповнення ознак, які стосуються єдиної норми;

· концепція про співвідношення загальної і спеціальної норм може бути застосована лише щодо правових норм, які в цілому виражені в статтях як Загальної, так і Особливої частини КК;

· положення Особливої частини КК щодо положень Загальної частини цього закону перебувають у відносинах субординації, вони не можуть виходити за межі того, що визначено Загальною частиною КК. Це випливає, перш за все, з розуміння Загальної частини як того, що "винесене за дужки" з усіх норм кримінального закону, що спільне, однакове для відповідних норм Особливої частини;

· виділення певного законодавчого матеріалу в Загальну частину має більш глибокий зміст – задекларувати і закріпити найбільш принципові положення, встановити чіткі рамки, в яких мають вирішуватися часткові питання. Загальна частина КК виступає запорукою того, що не будуть порушуватися обмеження, вироблені в ході багатовікового розвитку права, будуть дотримані гарантії прав особи, щодо якої застосовується кримінальний закон, реалізуються принципи конкретного нормативно-правового акта.

З викладеного випливає, що Загальна частина КК має пріоритет над Особливою частиною. Це стосується як питань законотворчості, так і правозастосування. Інакше кажучи, законодавець зобов’язаний так формулювати статті Особливої частини КК, щоб вони не виходили за межі, не входили у суперечність зі статтями Загальної частини; особа ж, уповноважена на застосування кримінально-правових норм, мусить при виявленні колізії між частинами одного і того ж закону вирішувати певні питання так, як цього вимагає Загальна частина КК.

Питання про подолання колізій між окремими статтями чинного КК у ході застосування його норм має вирішуватися таким чином:

· при колізії між нормами Загальної та Особливої частин – на користь норм Загальної частини;

· при колізії в межах самої Особливої частини КК має застосовуватися норма, яка найбільш "сприятлива" для особи, що перебуває під слідством чи судом.

При колізії З і О част перевага надається положенням З ч з огляду на те, що 1) положення З ч містить заг умови притягнення до КВ, встан межі для О ч, за рамки яких О ч виходити не може і 2) в положеннях З ч викладені більш пільгові норми для обвинуваченого, засудженого, а тому відп до КУ їй має надаватися перевага

23. Назвати злочини проти основ національної безпеки та проти життя та здоров'я особи.

Злочини проти основ національної безпеки:

1)Злочини проти зовнішньої безпеки

- державна зрада(ст..111)

- шпигунство(ст..114)

2)Злочини проти внутрішньої безпеки

- посягання на територіальну цілісність і недоторканність України(ст..110)

- диверсія(ст..113)

3)Злочини проти політичної безпеки

- насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади(ст..109)

- посягання на життя державного чи громадського діяча(ст..112)

 Злочини проти життя та здоров'я особи:

1)Злочини проти життя:

*умисні і необережні вбивства(ст..115-119)

- просте умисне вбивство(ч.1 ст..115)

- умисне вбивство при обтяжуючих обставинах(кваліфіковані)(ч.2 ст.115)

- умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах(привілейовані)(ст..116-118)

- вбивство через необережність( ст..119)

*доведення до самогубства(ст..120)

*(додатково) злочини, у яких шкода потерпілому переростає у наслідок у вигляді смерті

2)Злочини проти здоров’я:

*тілесні ушкодження

- умисне тілесне ушкодження(ст..121)

- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження(ст..122)

- умисне тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання(ст..123)

- умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця(ст..124)

- умисне легке тілесне ушкодження(ст..125)

- необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження(ст..128)

*злочини, що полягають у завданні фізичних страждань

- побої і мордування(ст..126)

- катування(ст..127)

3) Злочини проти безпеки особи

1.пов’язані з впливом на психіку

- погроза вбивством(ст..129)

- розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби(ст..132)

- незаконне розголошення лікарської таємниці(ст..145)

2.пов’язані з поширенням певних хвороб

- зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби(ст..130)

- неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби(ст..131)

- зараження венеричною хворобою(ст..133)

3.пов’язані з неналежною поведінкою під час небезпеки, пов’язаною з іншою особою

- залишення в небезпеці(ст..135)

- ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані(ст..136)

- неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей(ст..137)

- ненадання допомоги хворому медичним працівником(ст..139)

- неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником(ст..140)

4.медичні злочини

- незаконне проведення аборту(ст..134)

- незаконна лікувальна діяльність(ст..138)

- порушення прав пацієнта(ст..141)

- незаконне проведення дослідів над людиною(ст..142)

- порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини(ст..143)

- насильницьке донорство(ст..144)

24. Назвати випадки, коли у кримінально-правовій кваліфікації враховується санкція кримінально-правової норми.

При конкуренції частини і цілого, якщо норма-частина є більш небезпечним посяганням порівняно з нормою-цілим (визначаємо це за санкцією), кваліфікувати слід за сукупністю цих норм.

25. Назвати основний безпосередній об'єкт державної зради.

Національна безпека у сфері державної безпеки, інформаційній, економічній, науково-технічній і воєнній сферах.

26. Назвати ознаки основних складів злочинів, передбачених ст.ст. 111, 112, 113,114 КК України.

Ст..111 державна зрада

Об’єкт: національна безпека України у сфері державної безпеки, інформаційній, економічній, науково-технологічній та воєнній сферах. Суверенітет, територіальна цілісність, територіальна недоторканність, обороноздатність.

Об’єктивна сторона:

1)Перехід на бік ворога в умовах збройного стану чи конфлікту.

2)Шпигунство(лише громадянами України)

3)Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Суб’єкт: громадянин України, який досяг 16р. віку.

Суб’єктивна сторона: прямий умисел. Додаткові: мета і мотив(користь, помста).

Ст..112 посягання на життя державного чи громадського діяча

Об’єкт: основний безпосередній – національна безпека у політичній сфері. Обов’язковий додатковий – життя особи.

Специфічна ознака – потерпілий.

Об’єктивна сторона: посягання на життя(вбивство або замах) або бездіяльність.

Суб’єкт: осудна особа 14р. віку.

Суб’єктивна сторона: прямий умисел. Мотив(не допустити або припинити державну чи громадську діяльність певної особи, змінити її характер, помста.  

 Ст..113 диверсія

Об’єкт: основний безпосередній – національна безпека в економічній, екологічній і воєнній сферах. Обов’язковий додатковий – життя і здоров’я особи, власність, довкілля.

Об’єктивна сторона: суспільно небезпечні дії, спрямовані на:

- масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди здоров’ю

- зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення

- радіоактивне забруднення

- масове отруєння

- поширення епідемій, епізоотій, епіфітотій.

Суб’єкт: осудна особа 14р. віку.

Суб’єктивна сторона: прямий умисел і спеціальна мета(послаблення держави, тобто послабити економічний, науково-технічний чи військовий потенціал держави).

Ст..114 шпигунство

Об’єкт: безпосередній об’єкт – національна безпека України в інформаційній, політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах. Предмет – відомості, що становлять державну таємницю.

Об’єктивна сторона:

- передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю

- збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю

 Суб’єкт: іноземець або особа без громадянства.

 Суб’єктивна сторона: прямий умисел. Мета(передати відомості).

27. Назвати ознаки державної таємниці як предмета окремих злочинів проти основ національної безпеки.

Державна таємниця є предметом шпигунства.

Державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки
та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди
національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Існує Звід відомостей, що становлять державну таємницю(наказ СБУ). Віднесення певного носія інформації до такої категорії залежить від наявності на ньому «грифу секретності». Вноситься на 5, 10, 30 років.

Види інформації, що належать до сфери державної таємниці:

- у сфері оборони(стратегічні плани, питання озброєння, військове управління)

- у сфері економіки, науки і техніки(транспорт, державні замовлення, виробництво, наукові дослідження).

- у сфері зовнішніх відносин(співробітництво з іноземними державами, делегації, експорт та імпорт озброєння)

- у сфері державної безпеки та охорони правопорядку(органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, захист секретної інформації).

28. Назвати розмежувальну ознаку державної зради у формі шпигунства та шпигунства, передбаченого ст. 114 КК України.

Однією з форм державної зради є шпигунство.

Розмежувальною ознакою є громадянство. Тільки іноземець або особа без громадянства можуть бути суб’єктом злочину шпигунства. Якщо шпигунство вчинюється громадянином України, то його слід кваліфікувати як державну зраду.  

29. Назвати види тілесних ушкоджень, за заподіяння яких не настає кримінальна відповідальність.

· Необережні легкі тілесні ушкодження

· Тілесні ушкодження заподіянні в межах необхідної оборони

· Тілесні ушкодження заподіянні в межах заходів необхідних для затримання злочинця

· ?????інші обставини, що виключають злочинність діяння (ст. 37, 39, 40-43 КК України)???

30. Як відмежовується умисне вбивство двох і більше осіб (п. 1 ч.2 ст. 115 КК України) від умисного вбивства, вчиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство (п. 13 ч.2 ст. 115 КК України)?

Умисне позбавлення життя двох або більше осіб кваліфікується за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК за умови, що їх убивство охоплювалось єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК. Наприклад, коли маємо умисне вбивство двох або більше осіб (обов’язково об’єднаних єдиним умислом) з корисливих мотивів, то кваліфікуватиметься за сукупністю – за п.1 та за п.6 ч.2 ст.115 ККУ. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК не має.

А п.13 ч.2 ст.115 ККУ застосовуємо тоді, коли попередній злочин/-ни (всі умисні вбивства: ст.ст.115, 112, 348, 379, 400, 443; ч.4 ст.404 + аналогічні статті КК 1960 року) зберігає/ють своє кримінально-правове значення. При цьому це НЕ можуть бути привілейовані склади (ст.ст.116-118 ККУ), або вбивства вчинені через необережність. Також немає значення стадія і вид співучасті у раніше вчиненому вбивстві.

31. Назвіть склади злочинів, у яких життя особи є основним, додатковим або факультативним безпосереднім об'єктом.

Основний безпосередній об’єкт:

*ст..115 умисне вбивство

*ст..116 умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання

*ст..117 умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини

*ст..118 умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оброни або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

*ст..119 вбивство через необережність

*ст..120 доведення до самогубства

*ст..130 зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

*ст..131 неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

*ст..135 залишення в небезпеці

*ст..136 ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані

*ст..137 неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей

*ст..138 незаконна лікувальна діяльність

*ст..139 ненадання допомоги хворому медичним працівником

*ст..140 неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником

*ст..141 порушення прав пацієнта

*ст..142 незаконне проведення дослідів над людиною

Додатковий:

*ст..112 посягання на життя державного чи громадського діяча

*ст.348 посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця

*ст.379 посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя

*ч.4 ст.404 опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків, якщо це пов’язано з умисним вбивством начальника або іншої особи, яка виконує обов’язки з військової служби

*ст..443 посягання на життя представника іноземної держави

*ст..400 посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги

*ст..442 геноцид

*ст..240 порушення правил охорони надр

*ст..242 порушення правил охорони вод

Безпосередній:   

*ст.146 незаконне позбавлення волі або викрадення людини

*ст.147 захоплення заручників

*ст.151 незаконне поміщення в психіатричний заклад

*ст.406 порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості

*ст.410 викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

*ст..441 умисне знищення або пошкодження військового майна

32. Назвіть склади злочинів, у яких ставлення винного до наслідків у вигляді смерті є умисним.

*ст..115 умисне вбивство

*ч.2 ст.121 умисне тяжке тілесне ушкодження

*ст..120 доведення до самогубства

*ст..348 посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця

*ст..379 посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя

*ч.4 ст.404 опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків, якщо це пов’язано з умисним вбивством начальника або іншої особи, яка виконує обов’язки з військової служби

*ст..443 посягання на життя представника іноземної держави

34.Назвіть ознаки загального поняття вбивства.

· умисне

· винність

· протиправність

· наслідок у вигляді смерті

35. Назвіть ознаки загального поняття тілесних ушкоджень.

· винність

· протиправність

· порушення анатомічної цілісності тканин та органів людини

· спрямованість проти іншої людини(виняток – шкода собі шляхом вживання наркотичних засобів або ухилення від призову на військову службу).

36. З якого моменту умисне вбивство вважається закінченим?

З моменту настання смерті головного мозку (з моменту початку незворотних змін у корі головного мозку).

37. Розкрийте зміст кваліфікуючих ознак умисного вбивства, передбачених п.п. 1-13 ч. 2 ст. 115 КК України з урахуванням положень Постанови ПВС України №2 від 07.02.2003 року.

п.1 ч.2 ст.115 КК України «Умисне вбивство двох або більше осіб»

Вчинене з прямим або непрямим умислом протиправне заподіяння смерті двом або більше особам охоплене єдиним умислом винного.

*Умисне позбавлення життя двох або більше осіб кваліфікується за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК за умови, що їх убивство охоплювалось ЄДИНИМ умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК. НЕ має значення розрив в часі для кваліфікації за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб.

Позбавлення життя однієї особи і замах на вбивство іншої не утворюють цієї кваліфікуючої ознаки і потребують кваліфікації за сукупністю злочинів – за ч.1 або відповідним пунктом ч.2 ст.115 та ст. 15 і п.1 ч.2 ст. 115 КК України. Якщо винний, бажаючи вбити декількох осіб, позбавив життя двох із них, а стосовно інших умисел не довів до кінця з незалежних від його волі причин, то вчинен кваліфікуватиметься так: п.1 ч.2 ст.115 КК України; ст.15 – п.1 ч.2 ст.115 КК України.