Як здійснюється вибір постачальника продукції.

Переміщення матеріального потоку починається з отримання замовлень від клієнта. Одна із функцій логістики — обробка замовлень, що сприяє просуванню продукції до місця виробництва, тобто потреби виробничої лінії переводяться в потреби замовлення. Агент із закупівлі добирає постачальників, що задовольняють фірму за такими параметрами: ціни, швидкість доставки, якість продукції, гарантії . Виз-ся ступінь надійності постачальника=(потреби, що були задоволені/заг об’єм потреб)*100%.

При виборі постачальника слід мати на увазі, що перш за все потрібно скласти специфікацію на постачальника, тобто визначити, якими можуть бути витрати при закупівлі, якість товару, що постачається, порядок постачань, обсяги виробництва постачальника, місце його знаходження. По-друге, виходячи з вимог до постачальника, варто вилучити тих, хто не задовольняє одному чи кільком вказаним критеріям, врешті, щоб у переліку залишилася обмежена кількість постачальників.

Необхідно, щоб рівень оцінки постачальників відповідав важливості рішення. При цьому використовують відомості про їх діяльність з ділової преси, а також з бесід з підлеглими, з котрими вдається поспілкуватися, з контактів з клієнтами, котрих постачальники забезпечують. Важливо обрати найбільш суттєвий показник для оцінювання. Це може бути ціна, якість, витрати на доставку тощо.

Вибір постачальника може здійснюватись через конкурсні торги чи письмові переговори між постачальниками та споживачами. Поширеною формою пошуку потенційних постачальників є конкурсні торги (тендери). Вони проводяться у разі, коли передбачається налагодження довгострокових зв’язків між постачальником та споживачем, і вигідні обом сторонам угоди. Постачальник одержує чітку уяву про умови роботи зі споживачем.

Іншими критеріями, що впливають на вибір постачальника, є його знаходження на далекій відстані від споживача, термін виконання замовлень, наявність у постачальника резервних потужностей, його кредитоспроможність, фінансовий стан тощо.

Характеристика основних елементів логістики (складів, транспортних засобів)

Склади поділяються на:

- Характер виконуваних функцій: Сортувально-розподільчі, транзитно-перева­лочні, накопичувальні.

- Товарна спеціалізація: Універсальні, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані, комбіновані, неспеціалізовані, зміша­ного зберігання

- Технічна будова, яка визначає режим зберігання товарів: Загальнотоварні, спеціальні

- Розмір корисної складської площі (складського об’єму), місткості: Малі — до 5 тис. м² (30 тис. м³), до 1 тис. т; середні — від 5 до 10 тис. м² (від 30 до 60 тис. м³), від 1 до 6 тис. т;великі— понад 10 тис. м² (понад 60 тис. м³), понад 6 тис. т

- Рівень механізації вантажо-переробки: Немеханізовані, механізовані, комплексно-механізовані, автоматичні

- Поверхова висота приміщень: Одноповерхові (низьковисотні, середньовисотні, висотні)

- Транспортні умови: Прирейкові, портові, при пристанях, неприрейкові (внутрішньоміські)

- Конструктивні особливості: Закриті, напівзакриті, відкриті

- Температурний режим: Утеплені, неутеплені, опалювані, неопалювані, склади-холодильники

- Форма користування: Індивідуального користування, спільного користування, загального користування

- Форма власності: Державні, колективні, приватні, спільні

Для розробки оптимальних логістичних транспортних систем необхідно розглянути їх окремі елементи. Матеріально-технічна база транспорту включає транспортні засоби (вагони, локомотиви, флот, автомобілі), технічні устрої та спорудження (станції, депо, вантажні двори, порти тощо), а також ремонтні підприємства, шляхове господарство, засоби автоматики, телемеханіки та зв’язку.

До матеріально-технічної бази залізничного транспорту відносять шляхи і шляхове господарство, вагони і вагонне господарство, станції, вантажні двори, товарні контори, вантажне і вагове господарство. До рухомого складу залізничного транспорту належать локомотиви й вагони. На залізницях України використовують два види тяги: тепловозну й електровозну.

 Технічна база сучасного автомобільного транспорту є сукупністю засобів та шляхів сполучення, технічних простоїв і будівель. Засобами сполучення є автомобілі, автомобілі-тягачі, напівпричепи, причепи транспортного призначення, що перевозять вантажі й пасажирів. Засоби сполучення називаються рухомим складом автомобільного транспорту. Вони поділяються на транспортні, призначені для перевезення вантажів, і спеціальні — для виконання різних нетранспортних робіт завдяки встановленому на них обладнанню. На автомобільному транспорті загального користування використовують переважно транспортні засоби загального призначення з кузовом типу «бортова платформа», що називається бортовим (бортовий автомобіль, бортовий причіп), та спеціального — автомобілі, причепи, напівпричепи та причепи-розпуски транспортного призначення, кузови, що спеціально пристосовані для перевезення одного або кількох однорідних вантажів.

Тара — особливий вид промислових виробів, призначений для укладання і упаковки різних матеріальних ресурсів.
У тарі матеріали пред’являються до перевезень транспортним організаціям та зберігаються у ній при транспортуванні і збереженні на складах.