В результаті розгляду теоретико - практичних питань студент повинен

 вміти:

- застосовувати правові аспекти підприємств;

- характеризувати класифікацію підприємств та їх видів;

- визначати напрями діяльності підприємств;

-  формулювати засади функціонування аграрного підприємництва.

План заняття:

1. Правові основи функціонування підприємств в Україні.

2. Організаційно – правові форми підприємств і їх класифікація.

3. Напрями діяльності підприємств.

4. Організаційно – правові форми об’єднань підприємств.

5. Державне регулювання діяльності підприємств.

6. Економічні засади функціонування форм підприємництва аграрних підприємств.

7. Завдання 1. За допомогою даних визначити галузеву структуру звітного року.

8. Завдання 2. Проаналізувати структуру промислового виробництва за економічним призначенням.

9. Завдання 3: Провести розрахунок коефіцієнтів випередження та визначити галузеву структуру.

10. Завдання 4: Визначити питомі витрати продукції певної галузі у виготовленні кінцевого продукту.

Терміни та поняття.

Господарський комплекс України, статут підприємства, колективний договір, класифікація підприємств за певними ознаками, господарські товариства, види діяльності підприємств, організаційно – правові форми підприємств.

Основні положення.

Основними правовими актами, які регулюють діяльність підприємств, є:

ü Господарський кодекс Україні від 16.01.2003 року,

ü  Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 року,

ü  статут підприємства,

ü Генеральна тарифна угода,

ü колективний договір,

ü класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 22.11.1994 року та інші правові документи, що регулюють окремі напрями діяльності підприємства.

Статут підприємства - це комплекс обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність. Статут затверджується власником майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу.

Трудовий колектив підприємства являє собою усіх громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Колективний договір - це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини.

В практиці господарювання кожне підприємство здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі за ознакою об'єднуються в окремі головні напрямки.

1. Визначальним напрямком діяльності кожного підприємства за умов ринкових відносин є вивчення ринку товарів, або ситуаційний аналіз.

2. Інноваційна діяльність охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, впровадження технічних, організаційних та інших нововведень, формування інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обсягу необхідних інвестицій тощо. Здійснюється на основі результатів вивчення ринку товарів.

3. Виробнича діяльність підприємства, її організація та оперативне регулювання в просторі й часі. До складу якої входять:

- обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту відповідно до потреб ринку;

- формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їхню оптимізацію відносно виробничих можливостей підприємства;

- збалансування виробничої потужності та програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозного періоду;

- забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами;

- розробка й дотримання узгоджених у часі оперативно-календарних графіків випуску продукції.

4. Комерційна діяльність відображає ефективність інноваційно-виробничих процесів, від масштабів та якості цього напрямку діяльності підприємства залежить фінансова результативність виробництва, яку характеризує величина одержуваного прибутку. Досягнення успіху комерційної діяльності здійснюється за рахунок дійової реклами і безпосередньої організації збуту продукції, розвитка системи товарних бірж, належне стимулювання покупців.

5. Післяпродажний сервіс багатьох видів товарів - машин та устаткування, автомобілів, комп'ютерної, розмножувальної, медичної, складної побутової техніки, інших виробів виробничо-технічного й споживчого призначення. Цей напрямок охоплює пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації (використання) куплених на ринку товарів, їхнє гарантійне технічне обслуговування протягом певного терміну, забезпечення необхідними запасними частинами і проведення ремонтів під час нормативного строку служби тощо.

6. Економічна діяльність підприємства – є інтегрованим напрямком. Вона включає: стратегічне та поточне планування, облік і звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічну та фінансову діяльність тощо. Цей напрямок є визначальним для оцінки й регулювання всіх елементів системи господарювання на підприємстві.

7. Соціальна діяльність - впливає на ефективність інших напрямків діяльності (інноваційної, виробничої, комерційної, економічної), результативність яких залежить від рівня професійної підготовки й всіх категорій працівників, мотиваційного механізму та інш.

Об'єднання підприємств характеризується певними ознаками:

- здійснюється на добровільній основі;

- здійснює будь які види діяльності;

- є юридичною особою;

- діє на основі засновницького договору, або статуту;

- підприємства зберігають свої права юридичної особи;

- має самостійний або зведений баланс, розрахунковий та інші рахунки, печатку з найменуванням;

- не відповідає по зобов’язанням підприємств;

- підприємства не відповідає по зобов’язанням об’єднання (якщо не передбачено статутом);

- підприємства мають право вийти із складу об’єднання.

Організаційно-економічними формами об'єднань можуть бути:

- Асоціація,

-  Корпорація

-  Консорціуми

-  Концерни

- Картелі

- Синдикати

- Трести

- Холдинги Фінансово-промислова група.

У ринкових умовах найширше впроваджуваними формами добровільних об'єднань підприємств є концерни, корпорації, фінансові групи.

Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є:

- державне замовлення, державне завдання;

- ліцензування, патентування і квотування;

- сертифікація й стандартизація;

- застосування нормативів та лімітів;

- регулювання цін і тарифів;

- надання інвестиційних, податкових та інших пільг;

- надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій і субсидій.

Питання для перевірки

1. Правові основи функціонування підприємств в Україні.

2. Класифікація підприємств в залежності від форм власності.

3. Поняття господарського товариства, права та обов’язки.

4. Види господарських товариств.

5. Напрямки діяльності підприємств.

6. Ознаки об’єднань підприємств.

7. Організаційно – економічні форми об’єднань.

8. Функції державне регулювання діяльності підприємств.

9. Методи державного економічного регулювання.

10. Фактори державного регулювання.

11. Економічні засади функціонування форм підприємництва аграрних підприємств:

- Селянських фермерських господарств;

- Акціонерних товариств;

- Товариств з обмеженою відповідальністю;

- Сільськогосподарських виробничих кооперативів.

Завдання для самостійної роботи студентів.

Підготувати доповідь на семінар, відповіді на тести та контрольні питання, а також реферати на теми:

1. Організаційні форми кооперації

2. Світовий досвід кооперації в сільському господарстві.

3. Особливості функціонування селянських фермерських господарств.

4. Державне регулювання підприємницької діяльності.

5. Розвиток організаційно – економічних форм об’єднань підприємств на Україні.

6. Розвиток фінансово – промислових груп на Україні.

7. Особливості функціонування холдингових компаній на Україні.

ЗАНЯТТЯ 3.

(2 год.)

Тема: Товарна і цінова політика.