ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота розпочинається титульним аркушем, у якому зазначаються: офіційна назва навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; дисципліна з якої виконується курсова робота; тема курсової роботи; прізвище, ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання керівника курсової роботи; місто та рік написання роботи. Зразок титульної сторінки наведено в додатку Д.

Зміст курсової роботи повинен бути логічним, послідовним та зрозумілим. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. Зміст повинен містити назву та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів роботи.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її практична значимість, визначаються мета та завдання дослідження, зазначаються об’єкт, предмет та напрями дослідження, вказуються використані методи дослідження та обсяг і структура роботи.

Актуальність теми роботи, що обумовила її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми, її значення. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрям пошуку.

Найбільш важлива частина вступу – визначення мети та завдань дослідження. Мету дослідження визначають на основі актуальності обраної теми та з визначенням кінцевого результату роботи. Вона формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи. Оскільки мета – це поняття ширше, ніж завдання, тут часто вживаються означення комплексний, всебічний (комплексне дослідження, всебічне вивчення). Формулювання завдань не повинні повторювати іншими словами мету дослідження. Завдання потрібно не лише правильно й чітко сформулювати, а й поставити їх у певному порядку, так, щоб була зрозуміла програма дослідження.

Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

У предметі дослідження в концентрованому вигляді закладено напрям дослідження даної курсової роботи, найбільш важливі задачі, можливості їх вирішення відповідними пізнавальними засобами і статистичними методами. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж його об’єкт. Предмет дослідження конкретизується у меті та завданнях дослідження. Наприклад, по темі «Статистичний аналіз державного бюджету України» об’єктом дослідження є державний бюджет за календарний період, що досліджується; а предметом дослідження – система статистичних показників виконання державного бюджету. Визначення теми, об’єкта, предмета й мети дослідження являє, по суті, єдиний нерозривний процес.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дає змогу пересвідчитись в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Інформаційна база дослідження являє собою перелік всіх видів інформації, які використовувались при написанні курсової роботи (закони, підзаконні акти, наукові публікації, аналітичні матеріали, звітність підприємств тощо).

Остаточний варіант вступу доцільно писати після завершення основної частини роботи. Орієнтовний обсяг вступу – 2-3 сторінки.

Восновнійчастині викладається зміст дослідження: основні теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, об’єкту дослідження, з урахуванням мети та завдань курсової роботи; проводиться практичний аналіз інформаційного матеріалу; пропонуються можливі шляхи вирішення існуючих проблем, наводяться прогнозні оцінки. Основна частина роботи складається, як правило, з двох-трьох складових: теоретичної частини, аналітичної частини та, за потреби, рекомендаційної частини.

Теоретична частина виконується на основі вивчення літературних джерел. У цій частині викладаються основні теоретичні положення теми, розкриваються поняття, суть і значення економічних категорій і проблем, що досліджуються. Розглядають різні точки зору з питань, що досліджуються, існуючі в економічній літературі і по можливості дається їх критичний аналіз. У цій же частині необхідно дати обґрунтування і розкрити економічну природу системи показників для вивчення та аналізу предмету дослідження.

Теоретична сторона проблеми, наведеної в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом для розв’язання поставлених у роботі завдань. Рекомендований розмір теоретичної частини – 10-15 сторінок.

В аналітичній частині здійснюється статистичний аналізпредмету дослідження та виявляються закономірності розвитку, взаємозв’язків, структури та структурних зрушень. Статистичний аналіз повинен включати визначення різних чинників, що впливають на розвиток явища, яке досліджується, та аналіз їх впливу. Такий аналіз необхідно проводити з максимальним використанням комп’ютерних технологій. Ілюструвати аналітичну частину необхідно таблицями та рисунками. На основі такого глибокого та змістовного аналізу виявляються тенденції явища, що досліджується та чинники, що їх спричиняють.

В основній частині роботи необхідно здійснити відповідні групування, провести аналіз структури, структурних зрушень, динаміки явища, виявити вплив факторів на його розвиток, здійснити моделювання взаємозв’язків. В даній частині курсової роботи необхідно застосувати методи побудови та аналізу рядів динаміки та рядів розподілу, індексного методу, методів кореляційного аналізу для проведення практичного статистичного дослідження.

Орієнтовний розмір аналітичної частини – 10-15 сторінок.

Рекомендаційна частина включає узагальнення теоретичного матеріалу, проведеного статистичного аналізу, пропонуються шляхи вирішення питань, які досліджуються. При розробці рекомендацій на основі проведеного аналізу студент повинен виявити самостійність та ініціативу. У розділі визначаються обумовлені та аргументовані результатами дослідження висновки та пропозиції щодо вирішення ключових питань дослідження, формулюються можливі напрями реалізації висновків та пропозицій. У даній частині доречно здійснити та обґрунтувати прогноз розвитку показників, що характеризують предмет дослідження.  Обсяги другого і третього розділів можуть взаємно доповнюватись.

Орієнтовний обсяг рекомендаційної частини – 5-10 сторінок.

У висновках та пропозиціяхдо роботи викладаються короткі підсумки за результатами наукового дослідження та прикладного статистичного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і негативних сторін; перелік заходів, спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта дослідження; отримані якісні та кількісні показники; можливі варіанти реалізації запропонованих у курсовій роботі заходів. Висновки автора повинні носити обґрунтований характер, бути результатом самостійного дослідження. Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи.

Орієнтовний обсяг висновків та пропозицій – 2-3 сторінки.

Список використаних джерелповинен містити перелік книг, статей, методичних і офіційних матеріалів, використаних при виконанні роботи. Джерела потрібно розташовувати в певному порядку: спочатку наводяться законодавчі та нормативні акти, загальна та спеціальна література за алфавітом. Зведення про джерело необхідно давати відповідно до вимог ГОСТ 7.1-84.

Додатки містять форми звітності, інформаційний, іллюстраційний матеріали, занадто об’ємні матеріали, таблиці або текст допоміжного характеру.