ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Серед складових елементів навчального процесу особливе місце займає виконання курсової роботи. Курсова робота – це різновид студентської індивідуальної науково-дослідної роботи, яка передбачена нормативними документами, навчальними планами і є обов’язковою формою навчально-виховного процесу. Курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час вивчення дисципліни, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161 курсова робота є одним з видів індивідуальних завдань, які виконуються студентами в терміни передбачені навчальним планом. Виконання курсових робіт є формою організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, а тому заміна такої форми іншими видами роботи (науковими роботами, рефератами, іншими творчими роботами) не допускається.

Оволодіння статистичними методами збору, обробки масової інформації, її аналізу та виявлення закономірностей розвитку, структури, взаємозв’язків складних, багатогранних суспільних явищ є одним з головних та фундаментальних напрямів підготовки висококваліфікованих економістів, фінансистів, менеджерів.

Відповідно до навчальних планів 6.030508-Д-10 та 6.030508-З-10 студенти виконують курсову роботу з статистики. Дана курсова робота є самостійною роботою студента, метою якої є не лише закріплення теоретичних знань із статистики, а і набуття та засвоєння практичних навичок статистичного дослідження, розвиток навиків ведення самостійної наукової роботи, оволодіння основними методами наукового дослідження, формулювання конкретних висновків та практичних рекомендацій за темою курсової роботи.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких практичних завдань, як:

- формулювання цілей та задач статистичного дослідження та визначення його ролі у вирішенні задач управління;

- теоретичне дослідження проблеми, що вивчається, та порівняльний аналіз підходів до її розв’язання;

- розробка системи статистичних показників, що необхідні для описування об’єкту вивчення та проведення його дослідження;

- збирання та опрацювання статистичної інформації, розробка статистичних формулярів (за необхідністю);

- зведення та групування статистичних матеріалів, виявлення взаємозв’язків між окремими явищами та процесами, визначення структури явища, що вивчається;

- вибір, обґрунтування та застосування системи методів статистичного дослідження щодо вирішення конкретних задач комплексного економіко-статистичного аналізу;

- формулювання висновків та рекомендацій, що ґрунтуються на результатах статистичного дослідження.

Підготовка та написання курсової роботи передбачає вихід за рамки підручників та навчальних посібників, вимагає глибокого дослідження певної проблеми, що базується на збиранні, обробці та аналізі статистичної інформації, ознайомленні з широким колом додаткової монографічної, періодичної, статистичної, навчально-методичної літератури та ін. При виконанні курсової роботи студентам рекомендується використання літератури, перелік якої наведено в методичних рекомендаціях, інструкції, стандарти, нормативно-правові акти, періодичні публікації, інформацію із статистичних збірників та бюлетенів, мережі Internet, статистичних звітів підприємств, матеріалів бухгалтерського обліку.

Результати конкретного курсового дослідження виносяться на прилюдний захист перед комісією. Такий підхід забезпечує не лише добре володіння підготовленим матеріалом, а й виробляє вміння відстоювати свої переконання, наукові погляди. Під час захисту курсової роботи студенти вчаться стисло й доступно викладати основні результати свого дослідження, виробляти в собі навички публічного виступу й ведення наукової полеміки. Такі здобутки допомагають при самостійній підготовці доповідей, рефератів й публічних виступів, формують необхідні якості для участі в творчих дискусіях.

Знання та навики здобуті при виконанні курсової роботи можуть бути використані студентами в подальшій науково-дослідній роботі, при виконанні дипломної роботи та в практичній діяльності.

У процесі підготовки та написанні курсової роботи виділяють такі етапи:

- вибір, обґрунтування та затвердження теми дослідження (протягом двох тижнів з початку семестру чи після проведення установки щодо курсової роботи);

- складання студентом плану курсової роботи та погодження його із науковим керівником (протягом трьох тижнів з початку семестру чи після проведення установки щодо курсової роботи);

- підбір та вивчення спеціальної літератури;

- формування студентом інформаційної бази для виконання курсової роботи;

- виконання та написання і оформлення курсової роботи;

- подання курсової роботи на кафедру для перевірки та рецензування (не пізніше, ніж за два тижні до дати захисту курсової роботи);

- за потреби доопрацювання курсової роботи відповідно до рекомендацій та зауважень рецензента;

- захист курсової роботи перед комісією.

В процесі підготовки та написання курсової роботи студент може отримувати консультації у наукового керівника відповідно до графіку проведення консультацій працівників кафедри.

ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

При виборі теми студенту доречно врахувати доступність статистичної інформації, свої науково-дослідні вподобання та можливість поглиблення теми в подальших студентських дослідженнях. При необхідності, для правильного вибору теми, консультативну допомогу студентові надає потенційний науковий керівник курсової роботи.

Вибір теми курсової роботи студентами здійснюється до кінця четвертого тижня семестру, в якому заплановано виконання курсової роботи, або з дня проведення установки щодо написання курсової роботи. Студент обирає тему курсового дослідження самостійно з переліку, запропонованого кафедрою. Даний перелік тем курсових робіт розробляється кафедрою згідно вимог кваліфікаційної характеристики фахівців та затверджується рішенням засідання кафедри на кожний навчальний рік.

Рекомендована тематика курсових робіт наведена в додатку А.

При виборі теми курсової роботи, студент має право з урахуванням актуальності та перспективності запропонувати власну тему в межах програми дисципліни щодо якої заплановано написання курсової роботи. Для цього студенту необхідно подати на кафедру письмову заяву та обґрунтування доцільності розробки теми, орієнтовний план роботи. У разі потреби можна змінювати тему курсової роботи з дозволу завідувача кафедри за письмовою заявою студента та погодження з науковим керівником, проте не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну виконання курсової роботи.

З метою затвердження обраних тем курсових робіт студентів староста групи подає на кафедру список студентів із обраним переліком тем, які вони мають виконувати. Не дозволяється виконання кількома студентами однієї академічної групи однакових тем курсових досліджень.

Назва теми курсового дослідження, її зміна чи коригування, план роботи, строки виконання окремих етапів та підготовки окремих розділів студент повинен узгоджувати з призначеним рішенням кафедри науковим керівником.

З метою контролю дотримання студентом строків виконання етапів курсової роботи та її структури, використовується бланк завдання (додаток Б). Даний бланк містить прізвище студента, назву теми, план роботи, дату видачі завдання та строк здачі студентом закінченої роботи на кафедру. Завдання на курсову роботу підписується студентом та науковим керівником і обов’язково здається на кафедру разом з курсовою роботою.

Курсові роботи, які виконані без узгодження тем та планів з науковим керівником, або подані на кафедру пізніше встановленого терміну, не рецензуються і до захисту не допускаються.

ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Для проведення ґрунтовного наукового аналізу з теми дослідження складається план, який дає змогу виділити основні структурні розділи роботи. В тексті роботи він фіксується як зміст роботи.

Загальними вимогами до складання плану курсової роботи є наявність кількох розділів. Формуючи план роботи, студент показує вміння визначати головне, найбільш істотне у проблемі, а також послідовність викладення. Перелік питань, які розглядаються, структурується за принципом від загального до конкретного. Тобто пункти плану теми дослідження, як вузлові складові обраної проблеми, мають бути єдиною системою, в якій кожне наступне питання розвиває і доповнює попереднє. Пункти плану повинні бути чітко і ясно сформульовані. Назва розділів та підрозділів плану є частинами загальної теми курсової роботи, тому вони мають бути більш вузькими і не можуть дублювати назву курсової роботи. Головним при складанні плану роботи є дотримання меж дослідження визначених темою роботи.

Можливі два варіанти складання плану курсової роботи. Перший варіант – це простий план, що містить лише основні структурні частини роботи: зміст, вступ, основна частина (3-5 розділів), висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки. Другий варіант передбачає складання розгорнутого плану, який має підрозділи у розділах основної частини. Визначення того чи іншого варіанту плану залежить від теми, мети курсової роботи, стилю викладення результатів дослідження студентом та ін. З метою оптимізації роботи рекомендується складати розгорнутий план дослідження.

Частими помилками при складанні плану є те, що студенти формують план у якому тільки один розділ охоплює тему роботи, а інші виходять за її межі.

План курсової роботи повинен включати такі основні частини:

· Титульна сторінка

· Бланк завдання

· Зміст

· Вступ

· Основна частина:

- теоретична частина;

- аналітична частина.

· Висновки та пропозиції

· Список використаних джерел

· Додатки

План курсової роботи відображається у бланку завданні і обов’язково узгоджується з науковим керівником до початку роботи над текстом.

Зразки планів курсових робіт наведено в додатку В.

Якщо в процесі виконання курсової роботи виникає необхідність змінити чи уточнити план, це може бути здійснено після аргументування таких змін студентом та узгодженням з науковим керівником.

В деяких випадках складати план курсової роботи доречно після підбору та вивчення літературних джерел та формування масиву статистичної інформації, шляхом погодження такого порядку виконання із науковим керівником.