В області ліктьового згину різана рана з кровотечею. У вас крім одного бинта нічого немає. Ви прийняли рішення використати свій ремінь. Як і де?

1. руку розігнути, валик з бинта на рану, затиснути ременем.
2. *валик у ліктьовий згин, руку зігнути, стягнути зверху ременем.
3. рану перев’язати бинтом, зігнену руку стягнути в ліктьовому згині.
4. чомусь відмінили використовувати ремінь, тільки пов'язку на рану.
5. ремінь затиснути вище рани, після накладеної бинтової пов'язки.

У постраждалого різана рана в області долоні правої руки довжиною 8 см. кровотеча. Ви маєте все. Який засіб зупинки кровотечі буде ефективним, надійним, без ускладнень?        

1. накласти джгут на н/з передпліччя, пов'язка.
2. накласти джгут на в/з передпліччя.
3. *туге бинтування рани.
4. накласти закрутку, пов'язка.
5. проста пов'язка.

У постраждалого рана в області шиї, зупинка дихання, кровообігу. При огляді в порожнині рота крові немає. Який алгоритм дії?  

1. накласти пов'язку на шию, ШВЛ, масаж серця.
2. накласти шийний комірець, ШВЛ, масаж серця.
3. накласти пов'язку, шийний комірець, реанімація.
4. ввести кровозупинні препарати, ШВЛ, реанімація.
5. *ШВЛ, масаж серця, пов'язка.

При ушкоджені голови в скроневій ділянці для тимчасової зупинки кровотечі краще провести пальцьове притиснення:   

1. сонної артерії.
2. підщелепної артерії.
3. *скроневої артерії.
4. потиличної артерії.
5. вушної артерії.

210. Місцем пальцьового притиснення підщелепної артерії є:          

1. підборіддя.
2. кут нижньої щелепи.
3. *середина нижньої щелепи.
4. на 2/3 щелепи від підборіддя.
5. на 1/3 від кута щелепи.

Кровотечу за походженням не виділяють: 

1. артеріальну.
2. венозну.
3. паренхіматозну.
4. капілярну.
5. *змішану.

При ушкодженні сонної артерії джгут накладають:        

1. *нижче рани.
2. вище рани.
3.  на рану.
4. не накладають.
5. накладають закрутку.

Перев’язувальний пакет індивідуальний у своєму складі не має:        

1. шпильки.

2. рухомої подушечки.

3. нерухомої подушечки.

4. бинта.

5. *серветок.

В зимовий чи літній період, коли час транспортування постраждалого складає більше 1-2 годин (відповідно) потрібно джгут перенакласти, щоб уникнути ускладнень, та дати можливість кровопостачанню кінцівки через колатераллі, відновленню кровообігу в дрібних судинах кінцівки. Як перевірити, що кровопостачання відновлено?

1. кінцівка почервоніла, якщо її стиснути.
2. кінцівка поблідніла, якщо її взяти в долонь.
3. кінцівка посиніла, якщо відпустити джгут.
4. *стиснути нігтьову фалангу і відпустити, зміна кольору нігтя.
5. поміряти температуру шкіри.

При довгому перебуванні кінцівки під джгутом, крім парезів, паралічів, атрофії м'язів, можливе:           

1. виникнення травматичного шоку.
2. виникнення алергічного шоку.
3. *виникнення турнікетного шоку.
4. виникнення геморагічного шоку.
5. виникнення больового шоку.

Для зупинки кровотечі із сонної артерії за методом Мікуліча потрібно мати все необхідне. Що із підібраного зайве?  

1. підручний матеріал (доска, палка).

2. валик.

3. бинт.

4. джгут.

5. *настійка йоду.

217. Шок часто виникає при великій кровотечі і його називають гіповолемічним. Для визначення шокового індексу підраховують пульс та визначають артеріальний тиск. ШІ=Р і АТ. В нормі він складає:           

1. 1,0-1,5.

2. 1,6-2,0.

3. *0,50-0,65.

4. 0,25-0,35.

5. 0,1-0,2.

Постраждалий біля 7 годин знаходився під битонною плитою. Стиснення відбулось в області верхньої третини обох гомілок. В контакт вступає, не реагує на біль. Ви визначили голкою, що на укол не реагує, торкнулись до ніг – не відчуває. Ваша перша допомога:      

1. швидко розтерти кінцівки до появи тепла.
2. прикласти тепло до ніг.
3. *накласти джгут вище перетиснення.
4. ввести серцево-судинні препарати, холод
5. імобілізація кінцівки

219. При отруєні через шлунково-кишковий тракт речовинами важких металів рекомендується давати:           

1. яєчний білок, компот.
2. тільки олію та крохмаль.
3. *яєчний білок, молоко.
4. молоко, кисіль.
5. тваринний жир, рослинну олію.

У разі синдрому тривалого стиснення при наявності розчавлених тканин проводять:        

1. розтирання кінцівки.

2. іммобілізацію кінцівки.

3. *накладання джгута, іммобілізація кінцівки.

4. розтирання кінцівки, іммобілізація кінцівки.

5. іммобілізація кінцівки, накладання закрутки.

Активоване вугілля при отруєнні через шлунково-кишковий тракт потерпілому дають:   

1. до промивання шлунку – 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого.
2. *зразу після промивання шлунку - 1 таблетку на 10 кг маси потерпілого.
3. на наступний день 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого.
4. через 3 години після промивання шлунку - 3 таблетки на 10 кг маси потерпілого.
5. не потрібно застосовувати

222. При відкритому переломі верхньої третини плеча з артеріальною кровотечею після накладеного джгута в алгоритмі надання допомоги не проводять:

1. знеболення.
2. накладання асептичної пов'язки.
3. іммобілізації шиною Крамера.
4. підвішування кінцівки через здорове плече.
5. *транспортування лежачи.

При ушкоджені кінцівки і кровотечі з підколінної ямки кращим варіантом допомоги є:   

1. джгут вище рани.
2. джгут нижче рани.
3. *максимальне згинання кінцівки в суглобі.
4. максимальне розгинання кінцівки.
5. закрутка на рану.

Із підручного матеріалу при зупинці артеріальної кровотечі із рани в області гомілки найкращий ефект дасть накладання:  

1. джгута із мотузки.
2. *поясного ременя.
3. закрутки із носової хусточки.
4. джгута із резинової трубки.
5. давлячої пов'язки із сорочки.

Рана має характерні ознаки. Яка ознака не відноситься до рани?      

1. порушення цілісності слизової оболонки, шкіри.
2. зіяння рани.
3. кровотеча.
4. наявність дна рани.
5. *фізіологічне згинання кінцівки.

Закрутка або джгут для зупинки кровотечі накладається у випадку: 

1. *артеріальної кровотечі.

2. венозної кровотечі.

3. венозної та артеріальної кровотечі.

4. внутрішньої кровотечі.

5. внутрішньої, венозної та артеріальної кровотеч.

227. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року є документом щодо:

1. визначення надзвичайного стану

2. *утворення ДСМК

3. утворення ЦО

4. взаємодії з іншими медичними службами

5. створення резерву медичного майна

До складу загону спеціалізованої медичної допомоги №1 входить:     

1. 7 бригад

2. 10 бригад

3. 15 бригад

4. *18 бригад

5. 22 бригад

Мобільний шпиталь має запас медичного майна із розрахунку на:    

1. 5т.

2. 10т.

3. 15т.

4. *30т.

5. 40т.

Основою взаємодії штабу ДСМК з іншими службами буде:      

1. *витяг з плану взаємодії;

2. акт розслідування;

3. витяг з протоколу зборів колективу;

4. протокол засідання координаційної комісії;

5. все вище перераховане.

Медичні формування – це:   

1. *це особовий склад, який атестований для надання допомоги в НС і внесений до реєстру

2. це співробітники реанімаційного відділення

3. це особовий склад, що пройшов інтернатуру по основам ДСМК

4. це військові шпиталі

5. це озброєний підрозділ медичних працівників

Спеціалізовані медичні бригади другої черги нараховують:     

1. 5 бригад

2. 17 бригад

3. 20 бригад

4. *23 бригад

5. 30 бригад

Основні заходи ДСМК включають наступні групи:     

1. науково-теоретичні, загальні, координаційні

2. організаційні, спеціальні, хірургічні

3. *матеріально-технічні, науково-теоретичні, загально-організаційні

4. психіатричні, хірургічні, терапевтичні

5. загально-терапевтичні, науково-теоретичні, неврологічні

234. Спеціалізовані бригади постійної готовності відносяться до:

1. *ДСМК

2. МНС

3. обласних лікарень

4. районних лікарень

5. міських лікарень

Медичний мобільний загін швидкого реагування за 1 добу приймає:         

1. 150 потерпілих

2. 200 потерпілих

3. 300 потерпілих

4. *400 потерпілих

5. 500 потерпілих

Медичний мобільний загін швидкого реагування може працювати в автономному режимі протягом:        

1. 1 доби

2. *3 діб

3. 8 діб

4. 5 діб

5. 2 діб

Одним із завдань медицини катастроф є надання допомоги при НС:          

1. за індивідуальну плату

2. за розпорядженням керівництва

3. за особистою ініціативою

4. за рішенням суду

5. *безоплатно