Які препарати необхідно прийняти з АІ-2, долаючи територію, заражену радіоактивними речовинами?

1. антибіотики і знеболюючі

2. *радіозахисні та протиблювотні препарати

3. протиблювотні та протибольові препарати

4. радіозахисні препарати та антидоти

5. всі зазначені засоби

123. Хімічно-небезпечний об’єкт (ХНО) - це:

1. підприємство на якому виготовляють, використовують, зберігають та транспортують хімічні сполуки для певного виду промисловості;

2. *підприємство на якому використовують, виготовляють, зберігають і транспортують надзвичайно токсичні, високотоксичні, сильно токсичні хімічні сполуки;

3. підприємство на якому виготовляють, використовують, зберігають чи транспортують сполуки для хімічної промисловості;

4. підприємство на якому виготовляють, зберігають, використовують чи транспортують хімічні сполуки, пари яких негативно впливають на рослини;

5. підприємство на якому виготовляють, використовують, зберігають чи транспортують хімічні речовини сполуки яких можуть негативно вплинути на людину;

124. В осередку хімічного ураження виділяють зони:

1. зона розливу СДОР, зона ураження, нейтральна зона;
2. зона аварії, нейтральна зона, зона зараження;
3. зона дії хімічної речовини, зона ураження, нейтральна зона;
4. *зона розливу СДОР, зона ураження, зона зараження;
5. зона розливу СДОР, зона викиду газів, зона викиду парів;

125. Де розташовані ампули з реактивом для визначення СДОР:

1. насос;

2. патрон;

3. грілка;

4. рукоятка насоса;

5. *індикаторні трубки;

126. До швидкодіючих СДОР відносять:

1. фосген, кислоти, метилу бромид;

2. *синильну кислоту, аміак, хлор, ФОС;

3. хлор, бензин, сульфатна кислота, фосген;

4. тетраетил свинець, оксид вуглецю, хлор;

5. хлорпікрин, сірководень, фосген.

127. У разі аварій у сховищах бензину, бензолу, аміаку необхідно перебувати:

1. на верхніх поверхах будинків;

2. на середніх поверхах будинків;

3. *на нижніх поверхах будинків;

4. на будь-якому поверсі;

5. в підвальному приміщенні.

128. За ступенем важкості (по кількості уражених) аварії на ХНО поділяються:

1. *без ураження людей, одиничні, малі, середні, великі, гігантські;

2. без ураження людей, малі, середні, великі, максимальні, гігантські;

3. з ураженням людей, малі, середні, великі, важкі, максимальні;

4. з ураженням людей, без ураження людей, малі, великі, гігантські, континентальні;

5. без ураження людей, з ураженням людей, з ураженням людей і тварин, з ураженням людей, тварин і рослин, з ураженням атмосфери, з ураженням гідросфери;

129. В осередку виділяють три зони, концентрація яких призводить до людських смертей, яка їх кількість в кожній зоні:

1. зона розливу СДОР - 70 ЛС; зона ураження -50 ЛС; зона зараження – 30 ЛС;

2. зона розливу СДОР - 50 ЛС; зона ураження - 15 ЛС; зона зараження – 5 ЛС;

3. зона розливу СДОР - 30 ЛС; зона ураження - 20 ЛС; зона зараження - 10ЛС;

4. зона розливу СДОР - 100 ЛС; зона ураження - 90 ЛС; зона зараження - 50ЛС;

5. *зона розливу СДОР - 100 ЛС; зона ураження —50 - 100ЛС; зона зараження -50ЛС;

130. При ураженні синильною кислотою в антидотній терапії використовують:

1. атропін 1,0 мл; новокаїн 5 мл; промивання шлунку, очисна клізма, приймання всередину активованого вугілля;

2. *амілнітріт 0,5 мл; антиціан 1,0 мл; тіосульфат натрію 50,0 мл; хромосмон 50,0 мл; унітіол 5,0 мл;

3. введення камфори 2,0 мл; строфантіну 0,5 мл; промедолу 1,0 мл; глюкози 5,0 мл; новокаїн 5,0 мл;

4. кордіамін 2,0 мл, атропін 1,0 мл; новокаїн 5,0 мл, глюкоза 5,0 мл; тіосульфат натрію 50,0 мл;

5. амілнітріт 0,5 мл; активоване вугілля 5,0 мл; строфантін 0,5 мл; дроперідол 2,0 мл; фентаніл 5,0 мл

131. До стійких СДОР належать:

1. *хлорпікрин, сульфатну кислоту, тетраетил свинець;

2. хлорпікпін, оксид вуглецю, синильну кислоту;

3. сульфатну кислоту, синильну кислоту, аміак;

4. гранозан, анілін, хлор;

5. ФОС, аміак, хлорпікрин.

132. У разі аварій у сховищах хлору, сірководню, тетраетил свинцю необхідно перебувати:

1. *на верхніх поверхах будинків;

2. на середніх поверхах будинків;

3. на нижніх поверхах будинків;

4. на будь яких поверхах;

5. в підвальних приміщеннях.

133. Хімічні підприємства за ступенем токсичності, які випускають сильнодіючі отруйні речовини ( СДОР) поділяють:

1. *надзвичайно токсичні, високо токсичні, сильно токсичні;

2. максимально токсичні, середньо токсичні, слабо токсичні;

3. катастрофічні, смертельні, напівсмертельні;

4. високотоксичні, середньо токсичні, слабо токсичні;

5. надзвичайно токсичні, сильно токсичні, середньо токсичні;

134. При роботі з токсичними речовинами в повітрі нормою або хімічною безпекою СДОР повинно бути:

1. для надзвичайно токсичних речовин (НТР) 10 мг/м³; для високотоксичних  речовин (ВТР) 20 мг/м³; для сильно токсичних речовин (СТР) 30 мг/м³;

2. НТР - 0,1 мг/м³; ВТР - до 0,2 мг/м³; СТР - до 0,5 мг/м³;

3. НТР-1мг/м³;ВТР-до2 мг/м³; СТР - до 10 мг/м³;

4. *НТР - 0,1 мг/м³; ВТР - до 1 мг/м³; СТР - до 8 мг/м³;

5. НТР - 0,5 мг/м³; ВТР - до 1 мг/м³; СТР - до 10 мг/м³;

135. Які визначають ступені небезпеки ХНО по кількості хлору:

1. І ступінь - до 250 т; II ступінь - до 300 т; III ступінь - до 500 т;

2. І ступінь - до 50 т; II ступінь - до 100 т; III ступінь - до 200 т;

3. *І ступінь - 250 т; II ступінь - 50-250 т; III ступінь - 10-50 т;

4. І ступінь - 50 т; II ступінь - 250 т; III ступінь >250 т;

5. І ступінь -100 т; II ступінь - 150 т; III ступінь - 200 т;

136. Осередок ураження стійкими швидкодіючими СДОР виникає в разі ураження:

1. фосгеном, хлоридною кислотою, бензолом;

2. *деякими ФОС, аніліном, фурфуролом;

3. синильною кислотою, метилу бромідом, бензолом;

4. аміаком, хлором, сірководнем;

5. оксидом вуглецю, ФОС, сірководнем.

137. Виходити із зони зараження СДОР необхідно:

1. *убік, перпендикулярно напрямку вітру, за можливості на підвищену та добре провітрювану ділянку місцевості;

2. проти вітру на добре провітрювану ділянку місцевості;

3. перпендикулярно напрямку вітру, бажано використовувати кювети, ями, яри;

4. по ходу зараженого повітря;

5. під кутом до зони зараження.

138. При ураженні фосфороуронічними речовинами (хлорофос, карбофос) в антидотній терапії використовують:

1. амілнітрат 0,5 мл; хромосмон 50 мл; унітіол 5 мл; симптоматичні засоби;

2. цистамін 0,2мл; атропін 1 мл; унітіол 5 мл; симптоматичні засоби;

3. новокаїн 2-3 мл; амілнітрат 0,8 мл; унітіол , симптоматичні засоби;

4. *атропін 1 мл; діпіроксим 2 мл; будаксим 1 мл; симптоматичні засоби;

5. атропін 1 мл; хромосмон 50 мл; унітіол 8 мл; симптоматичні засоби;

139. Аварія на ХНО - це:

1. *це викид у навколишнє середовище токсичних речовин вверх встановленої норми кількостях спроможних викликати ураження людей, тварин, рослин;

2. це викид у навколишнє середовище речовин у таких кількостях, які спроможні викликати захворювання у людей, тварин;

3. це викид у навколишнє середовище стільки речовин, які при постійному потраплянні в органи дихання, ШКТ можуть викликати їх захворювання;

4. це викид у навколишнє середовище речовин, які при постійному потраплянні в організм можуть накопичуватись в органах і викликати їх зміни;

5. це викид у навколишнє середовище речовин які можуть утворювати хімічні сполуки і негативно впливати на людей, тварин, рослин;

140. Для визначення СДОР у повітрі на місцевості, використовують прилади хімічної розвідки, зокрема військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) основними частинами якого є:

1. *насос, насадка, фільтри, індикаторні трубки, грілка, патрон;

2. насос, насадка, головка, рукоятка, ампули, вимірювальний прилад;

3. вимірювальний прилад, ампули, трубки, патрони, грілка, насадка;

4. насос, головка, грибок, рукоятка, вимірювальний прилад, колби;

5. колби, флакони, лопатка, індикатори, грілка, насос;

141. Під токсичністю СДОР розуміють:

1. *здатність СДОР у мінімальній кількості спричиняти патологічні зміни в організмі людини, що призводять до захворювання, втрати працездатності чи загибелі;

2. кількість отруйної речовини, що призводять до загибелі уражених;

3. найменша кількість СДОР в одиниці об’єму зараженого повітря, що може дати відчутний фізіологічний ефект;

4. здатність СДОР у максимальній кількості спричинювати патологічні зміни в організмі людини;

5. найбільша кількість СДОР в одиниці об’єму зараженого повітря, що може дати відчутний фізіологічний ефект.

142. При аварії з викидом аміака підручні засоби змочують:

1. *5% розчином лимонної кислоти;

2. 2% розчином питної соди;

3. дистильованою водою;

4. перманганатом калію;

5. перекисом водню.

143. Осередок хімічного ураження це -:

1. територія у межах якої сталась аварія і отруйні речовини призвели до тимчасових незручностей людей;

2. територія з населенням, тваринами, об'єктами народного господарства, в межах якої відбувається викид газів, диму, які призвели до виклику певних служб;

3. територія в межах якої відбувся розлив речовин, які призвели до порушення руху транспорту, переміщення людей;

4. *територія з населенням, технічними засобами, НГО, в межах якої відбувся розлив, викид газів, парів, аерозолів отруйних речовин, що призвело до масового ураження людей, тварин, рослин;

5. територія з населенням , НГО, технічними засобами, в межах якої відбувся розлив, викид газів, парів, аерозолів, що призвело до порушення технологічного процесу, руху транспорту, переміщення людей;

144. При аварії на ХНО заходами першої медичної допомоги є:

1. *захист органів дихання ватно-марлевою пов'язкою, протигазом, винесення потерпілого з осередку, дача антидотів, видалення отруйних речовин зі шкіри, слизових оболонок;

2. введення розчинів глюкози у вену, промивання шлунку водою, промивання очей альбуцидом, захист органів дихання, захист очей;

3. промивання очей, промивання шлунку, дача антидотів, введення розчинів у вену, винесення з осередку;

4. виведення з осередку, очищення шлунку, промивання очей, введення новокаїну (глюкоза), захист органів дихання;

5. виведення з осередку, інгаляції содою, промивання очей, промивання шлунку;

145. Для чого потрібна грілка у приладі ВПХР при визначенні СДОР:

1. для підігріву рук працівника;

2. підігріву їжі;

3. підігріву води;

4. *індикаторних трубок;

5. підігріву патрону.

146. Осередок ураження стійкими повільнодіючими СДОР виникає при ураженні:

1.сульфатною кислотою;

2.*аніліном;

3.хлором;

4.аміаком;

5.оксидом вуглецю.

147. При аварії з викидом хлору підручні засоби змочують:

1. 5% розчином лимонної кислоти;

2. *2% розчином питної соди;

3. дистильованою водою;

4. перманганатом калію;

5. перекисом водню.