Перевірка вірогідності й правильності імітаційних моделей.

Після кожного етапу імітаційного моделювання потрібно робити перевірку відповідності моделі цілям моделювання. В процесі перевірки, насамперед, потрібно дати відповідь на два основних питання:

· Чи правильно побудовано імітаційну модель;

· Чи правильною є побудована модель.

Перше запитання стосується верифікації – перевірки достовірності моделі, яка показує, що модель правильно й з достатньою точністю переведено від однієї форми в іншу.

Інше запитання стосується валідації – тобто обґрунтованості моделі, відповідності її задуму або доказу правильності моделі. Це можна зробити, порівнюючи поводження моделі з поводженням реальної системи.

Останнім часом використовується ще один термін – акредитація, тобто офіційне свідчення того, що імітаційна модель прийнятна для використання в межах деякої області.

Існує багато методів верифікації й валідації імітаційних моделей. У роботі одного із закордонних авторів – Болки – розглянуто більше 100 методів верифікації й валідації. З їхньою допомогою доводиться, що модель працює в межах використання із заданою точністю, сумісною з метою імітаційного моделювання.

Модель вважається досить точною, якщо її вихідні змінні відрізняються від вихідних даних системи що моделюється менше, ніж задані граничні значення. При цьому повинні використатися однакові послідовності випадкових чисел. Якщо для деякої вихідної змінної системи  знайдено  значень то за критерій оцінки точності моделі можна взяти величину

де -я вихідна змінна моделі.

Якщо відомі функції розподілу вихідних змінних системи й моделі  й то можна використати трохи кращий критерій точності:

Ще більш точним критерієм для перевірки вірогідності й правильності імітаційної моделі є :

Складності при оцінці точності моделі виникають тоді, коли системи що моделюється реально не існує, або вона є недоступною для проведення експериментів. У цьому випадку потрібно використати ті ж методи перевірки моделі на точність, але з використанням контрольних завдань, інформації експертів.

Порівнюючи два або більше варіанти імітаційної моделі, звичайно не цікавляться абсолютними показниками для кожного варіанта, а звертають увагу на порівняльні характеристики.

Наприклад, розглядаються два варіанти моделі мережі обробки інформації  й Основним критерієм вибору варіанта є час реакції мережі на запит користувача яке залежить від кількості включених терміналів На мал. 3.3 видно, що варіант  краще варіанта оскільки в даному діапазоні зміни навантаження  у варіанті  менше.

Мал. 3.3

Показники якості імітаційних моделей звичайно залежать від декількох параметрів. Для їхнього визначення потрібно будувати складну поверхню в багатомірному просторі.

Моделювання обчислювальних та операційних систем.