Тексти зі спеціальності «Теплові                електричні станції» (ТЕС)

Донецький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до перекладу фахових текстів

з російської мови на українську

   /спеціальності фізико-металургійного  факультету /

Донецьк  2011

ББК Ш 141 – 9

УДК 378. 001. 85 – 057. 632 (007)

Методичні вказівки до перекладу фахових текстів з російської мови на українську / спеціальності  фізико-металургійного факультету /. Автори: ст. викладач Гречаниченко Л.В., ст. викладач Матулевська Н.П., ст. викладач Мітасова Е.Ф. Донецьк, ДонНТУ, 2011р. –

Методичні вказівки призначено для студентів, які вивчають спецкурс “Українська мова за професійним спрямуванням”, що передбачає уміння перекладати фахові тексти з російської мови на українську і вживати спеціальну лексику під час професійного спілкування і укладання ділових документів. Вони містять інформацію про складні випадки перекладу наукових текстів, рекомендації щодо специфіки вживання деяких лексичних конструкцій, фахові мікротексти і словнички до них.

Дані матеріали можуть бути використані як в аудиторній, так і в самостійній роботі студентів. 

Укладачі: Л.В. Гречаниченко   ст. викладач

                Н.П. Матулевська        ст. викладач

                Е.Ф. Мітасова                   ст. викладач      

Відповід. за випуск: Т.О. Мачай      доцент

Рецензенти:                   Л.В. Шавлак,   доцент

                 Н.Г. Онацька   ст. викладач

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

На засіданні кафедри

української та російської мов                                       

Протокол

© Донецький національний технічний університет, 2011р.                                                               

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТІВ

В основі вивчення особливостей наукового стилю української літера-турної мови у вищих навчальних закладах (ВНЗ) лежить робота з навчального перекладу науково-технічних текстів з російської мови на українську. Навчальний переклад – це серйозна школа для набуття певної лінгвістичної компетенції з метою використання в подальшій самостійній трудовій діяльності.

     Розпочинаючи роботу з перекладу треба пам’ятати, що кожна мова має свої засоби, особливості, закономірності, традиції, закони. Завданням перекладача є передання певної інформації з однієї мови на іншу з мінімальними втратами. Перекладач повинен враховувати таку основну вимогу: коли перекладається текст з однієї мови на іншу, перш за все використовується прямий відповідник (лексична, граматична форма); і тільки якщо прямого відповідника немає, тоді слід добирати синонімічні або описові словосполу-чення, конструкції.

     Фонетико-морфологічна основа українського правопису обумовлює використання і фонетичного, і морфологічного принципів. Реалізацію цих принципів забезпечують різні особливості, процеси, закони української мови, в тому числі закон милозвучності, згідно з яким звуки в словах, словосполученнях і реченнях об’єднуються таким чином, щоб їх було легко і зручно вимовляти й сприймати на слух. Наприклад, українська мова уникає невмотивованого збігу голосних, а також важкого для вимови збігу приголосних. Для усунення збігів голосних і приголосних в українській мові існують спеціальні фонетичні засоби. Найбільш уживаним засобом є позиційне чергування у – в та і – й.

а) У вживається:

     - на початку речення перед приголосними: В процессе разработки шахтного поля … / У процесі розробки шахтного поля …;

- після розділових знаків перед приголосними: …укажем на радикаль-ное отличие корпоративных сетей от офисных, выражающееся, прежде всего, в количественных характеристиках … /…вкажемо на радикальне відрізнення корпоративних мереж від офісних, яке виражається, перш за все, у кількісних характеристиках …;

     - між приголосними: нелинейность в квадрате / нелінійність у квад-раті;   

     - перед в, ф і перед сполученнями літер хв, льв (незалежно від по-переднього звука).  

     В  уживається:

- між двома голосними: … соединить основной и вспомогательный стволы в одну вентиляционную систему… / з’єднати основний та допоміж-

ний стволи в одну вентиляційну систему;

     - перед голосним незалежно від попереднього: находясь в описанной последовательности / знаходячись в описаній послідовності;

- перед приголосним, якщо попередній – голосний: … транспортиров-ка угля в шахте … / … транспортування вугілля в шахті …

     б) Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й.

     І   вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

- між приголосними: Договірна ціна – це ціна, яка встановлюється за домовленістю між виробником і споживачем продукції; 

- після паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним: У подальшому буде йтися про розробку вугільного пласта, який залягає під певним постійним кутом, і  з певним напрямком лінії простягання;

     - на початку речення: І мов перестали пахнути квіти, потьмарилися зорі (К. Гордієнко).

     Й вживається, щоб уникнути збігу голосних:

- між голосними: Для інструмента зі швидкорізальної сталі виконується … відпуск … з витримкою по 1 годині й охолодженням до кімнатної температури;

- після голосного перед приголосним: Після термічної обробки вимірюють твердість зразків за НРА, виготовляють мікрошліфи й вивчають структуру металу.

Простий непохідний єднальний сполучник та є синонімічним сполучнику і, вживається у відповідних позиціях, після голосного перед приголосним, між двома і  (кінцевим і початковим).  

     І  з й не чергуються: у заголовках; при зіставленні понять (Батьки і діти); перед я, ю, є, ї, й .

     Зауважимо: якщо необхідно вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, то перевагу віддають збігові приголосних, а збіг голосних усувається.

     Слід пам¢ятати і про деякі інші особливості української мови. Серед найбільш поширених є помилки у написанні приголосних у кінці префіксів. Кінцеві дзвінкі приголосні в префіксах роз-, без-, від-, од-, над-, під- перед глухими завжди зберігаються: розчин, розписка, безпорадний, відповідати, підпис. Перед к, ф, п, т, х пишеться префікс с: сформувати, схарактеризувати, скидати. В усіх інших випадках уживається префікс з –  незалежно від вимови: зчистити, зсунути, зшити.

     Працюючи з текстом слід ретельно добирати кожне слово, правильно уживаючи прямі відповідники. Порівняйте: В течение времени эксплуатации шахты … / Протягом експлуатації шахти …. Обычно для “усреднённого” офиса … / Зазвичай для середнього офісу …. В отличие от определённой характеристики … / На відміну від певної характеристики … .

     Інколи виникає запитання щодо вживання слів звичайно і зазвичай. Останнім часом фахівці рекомендують в значенні “як завжди, як заведено”  використовувати слово зазвичай:Обычно для “усреднённого” офиса доста-точно однопроцессорного сервера /  Зазвичай для “середнього” офісу достатньо однопроцесорного сервера.   

     У науковому стилі російської мови часто уживаються конструкції із застарілими прислівниками типу столь, весьма. Під час перекладу таких речень на українську мову слід добирати нейтральні відповідники. Порів-няймо: Однако результаты измерения времени выполнения показали, что реально влияние не столь велико… / Проте результати вимірювання часу виконання показали, що реально вплив не такий великий … . Або: Технология FDDI для офиса является весьма дорогим удовольствием … / Технологія FDDI для офису є дуже дорогим задоволенням.      

     Виникають труднощі і під час перекладу конструкцій з дієсловом является, яке є дуже уживаним у науковому стилі російської мови. Проблема полягає в тому, що в українській мові це дієслово уживається тільки в художньому стилі, переважно в поетичних творах. Згадаймо І. Франка: “Чому являєшся мені у сні ?”. У науковому стилі уживаються форми виявляється, є; але обирати відповідну слід, враховуючи значення контексту. Наприклад, якщо перекладається конструкція Что  является Чем, то відповідно буде Що  є Чим або Чим є Що. Якщо ж російське дієслово являться уживається із значенням обнаруживать, проявлять, воно перекладається за допомогою дієслова виявляється, порівняймо: Основным компонентом … является дисковая система … / Основним компонентом … є дискова система. Оценка господина А.С. Маркулы явилась зловеще правильной, когда персональные компьютеры IBM стремительно вышли на первое место в данной отрасли, забрав при этом значительную часть объёма рынка и продаж компании “Apple” / Оцінка пана А.С. Маркули виявилася зловісно правильною, коли персональні комп¢ютери IBM стрімко вийшли на перше місце у даній галузі, забравши при цьому значну частину обсягу ринку і продажів компанії “Apple”.   

     Як свідчить досвід, складним виявляється і переклад поширеної у науковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням в качестве кого-то (чего-то). Наприклад, у словосполученні … в качестве сетевой операционной системы … її слід перекласти таким чином: … як мережева операційна система …. В інших випадках можливі інші варіанти перекладу. Порівняймо: Но чтобы служить в качестве денег, предмет должен пройти лишь одно, на мой взгляд, испытание … / Але щоб служити грошима, предмет повинен пройти лише одне, на мій погляд, випробування …. 

     Така властивість мови, як багатозначність, теж висуває низку складно-щів. Перш за все, прагнення до точнішого вибору лексичного відповідника спонукає уважніше розглянути більш широкий контекст, ніж словосполучення або речення, щоб вирішити, яке саме значення передається. Наприклад, російське слово общий, якщо  воно передає значення “те, що належить

всім, декільком”, перекладається словом спільний, порівняймо: общее иму-щество – спільне майно. У випадку, якщо воно передає значення універ-сальний, то перекладається словом загальний, порівняймо: … при их проектировании возникает много общих проблем … / при їх проектуванні виникає багато загальних проблем.

     Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. У цьому зв¢язку слід розрізняти назви дій (процесів) і назви наслідків дії (процесу).

     В українській мові на позначення дій (процесів) частіше, ніж у російській мові, уживаються дієслова. Порівняймо: … требует изучения (вимагає, потребує вивчати). Але в науковому стилі рекомендується уживати віддієслівні іменники. Віддієслівні іменники, що означають недоконану дію, утворюють від дієслів недоконаного виду заміненням -ати, -яти, -ути, -ити, -іти на -ення, -ання, -іння, -иття, -іття, -уття: змінювати – змінювання. 

     Віддієслівні іменники, що означають доконану дію, – від дієслів доконаного виду тим самим способом: змінити – змінення.

     Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, утворюються переважно від дієслів недоконаного виду, що означають багаторазову дію:

     а) безсуфіксальним способом: обмінювати – обмін; гнути, згинати – згин;    

     б) за допомогою додавання -а, -ина, -ок: міняти, змінювати – зміна; колоти, розколювати – розколина; лити, виливати – виливок;

     в) за допомогою додавання -овання, якщо дієслово має форму, яка закінчується на -овувати: групувати, угруповувати – угруповання; стат-кувати, устатковувати – устатковання.

     Значний спектр проблем під час перекладу текстів наукового стилю викликає дієприкметник, який є дуже уживаним в науковому стилі російської мови (і у поодинокому варіанті, і у складі дієприкметникових зворотів). В українській мові більше поширеними є дієприкметники минулого часу, а дієприкметники теперішнього часу (особливо недоконаного виду) зустрічаю-ться рідко. Перед тим, як розповісти про особливості перекладу дієприк-метників та дієприкметникових зворотів, нагадаємо про особливості утворення дієприкметників в українській мові.

* Активні дієприкметники теперішнього часу, які утворюються від дієслів І і ІІ дієвідміни дуже обмежені у творенні й використанні. У сучасній мові лишилися тільки ті дієприкметники, які втратили дієслівні ознаки й перешли до класу прикметників. При цьому слід мати на увазі, що активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються прикметниками: господствующий – панівний, разрушающий – руйнівний, металлорежущий – металорізний, нержавеющий – нержавний.  Натомість більше поширені у сучасній українській мові віддієслівні прикметники на -льний:  знижувальний, ослаблювальний.

** Слід писати і говорити завідувач, а не завідуючий; командувач, а не командуючий. Але виконуючий обов¢язки, оскільки вислів уживається у функції іменника. 

Пасивні дієприкметники на -мий здебільшого заступаються дієприкметниками на -ний:  управляемый – керований, производимый – вироблюваний; познаваемый – пізнаваний тощо.

Проте, спочатку треба з¢ясувати, яке значення ці дієприкметники передають: саме дієприкметникове, прикметникове або іменникове, а потім уже добирати відповідники.

     Як зазначають фахівці, рекомендується для подавання понять, позначуваних у російській мові дієприкметниками, в українській мові вживати такі засоби:

     - перебування у стані дії позначати дієприкметником та описовими конструкціями;      

     - властивості об¢єктів і суб¢єктів дії – прикметниками;

- назви об¢єктів і суб¢єктів дії – іменниками.

Наприклад:

1) Дієприкметники на -щий 

- составляющий - складальний (призначеність виконувати активну дію)

                              складівний (здатний виконувати активну дію)

                              що складає ( в активній дії)

          складач (активний суб¢єкт дії)

          складовий  (-а)

Порівняймо:

- Среднемесячный темп роста наличных денег составлял 9 %, в то время как безналичная составляющая увеличилась в среднем на 10 % в месяц / Середньомісячний темп росту готівки складав 9 %, у той час як безготівкова складова збільшилась у середньому на 10 % на місяць.

- Корпоративные сети могут насчитывать тысячи компьютеров, сотни серверов, включать мэйнфреймы, связывать регионы на разных континентах, а составляющие их локальные сети размещаться в нескольких зданиях / Корпоративні мережі можуть нараховувати тисячі комп¢ютерів, сотні серверів, містити мейнфрейми, зв¢язувати регіони на різних континентах, а локальні мережі, що їх складають, розміщатися у декількох будівлях.      

2) Дієприкметник на -щийся        

- выключающийся – що виключається

3) Дієприкметник на -мый

- сдвигаемый – зсувний , що зсувається

4) Назви об¢єктів і суб¢єктів дії

- командующий – командувач

- фактор, влияющий (на что) – фактор впливу

Окремо зазначимо особливості перекладу російських конструкцій із дієприкметником следующий. 

Дієприкметник слідуючий неможливий в українській мові навіть теоретично, оскільки немає дієслів, від яких він міг би утворитися. Отже, перекладається:

а) словом наступний (у часовому й просторовому значенні), порівняймо: Следующий вариант стандарта 10 BaseT с пропускной способностью 10 Mbps использует в качестве среды передачи неэкранированную витую пару категории 3 / Наступний варіант стандарту 10 BaseT з пропускною здатністю 10 Mbps використовує як середовище передачі неекранову виту пару категорії 3.

     б) Словом такий  (перед переліком або поясненням).

Переклад речень, в яких уживаються дієприкметникові звороти, здійснюється відповідним чином. Якщо дієприкметниковий зворот утворено за допомогою активних дієприкметників теперішнього часу, він здебільшого перекладається за допомогою складнопідрядного речення, порівняймо: Примером может служить двигатель, питающийся от преобразователя и приводящий в движение механизм / Прикладом може служити двигун, який (що) живиться від перетворювача й надає руху механізму;

- минулого часу: Минцберг, обобщивший более ранние исследования и проведший фундаментальное исследование по изучению труда пяти руко-водителей высшего звена, отмечает / Мінцберг, який узагальнив більш ранні дослідження й зробив фундаментальне дослідження з вивчення праці п¢яти керівників вищої ланки, зазначає. Проте існує і така можливість, що використовується віддієслівний іменник. Порівняймо: Факторы, влияющие на организацию финансов предприятий … / Фактори впливу на організацію фінансів підприємств ….

    Якщо у реченні ужиті дієприкметникові звороти, утворені на основі пасивних дієприкметників, у перекладі можливі такі варіанти:

   1) а) За допомогою дієприкметникових зворотів: При проектировании систем управления, построенных на основе фаззи-логики, разрабатывают так называемый фаззи-проект /Під час проектування систем керування, побудованих на основі теорії фазі-логики, розробляють так званий фазі-проект.

б) Для описания конкретного интерфейса следует смотреть документацию используемого программного обеспечения / Для опису конкретного інтерфейса слід дивитись документацію використовуваного програмного забезпечення.

   2) За допомогою складнопідрядних речень: Однако в рамках технологии Ethernet существуют несколько спецификаций: разделяемая или ком-мутируемая сеть … / Але в межах технології Ethernet існують декілька специфікацій: мережа, яка (що) розділяється або комутується.

     У наукових текстах дуже часто уживаються складнопідрядні речення. Вони перекладаються традиційно, тобто за допомогою теж складнопідрядних речень, порівняймо: Уменьшение или полное устранение ошибки после завершения переходного процесса при управлении может быть достигнуто введением на вход Р дополнительного сигнала, который должен компенсировать сигнал ошибки / Зменшення або повне усунення помилки після завершення перехідного процесу при керуванні може бути досягнене введенням на вхід Р додаткового сигналу, який повинен компенсувати сигнал помилки. - Некая группа должна соответствовать нескольким обязательным требованиям, чтобы считаться организацией / Деяка група повинна відповідати декільком обов¢язковим вимогам, щоб вважатися організацією.

     Необхідно лише підкреслити, що в науковому стилі для передання російського сполучного слова который використовуються сполучники який і що.

     Під час перекладу прийменникових конструкцій слід звертати увагу на їх значення:

     1) Російським конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають конструкції з прийменниками:

     а) по (якщо вказується на простір, поверхню, межі): В практике гор-ного дела принято ориентировать линии падения и простирания пласта по сторонам света / У практиці гірничої справи прийнято орієнтувати лінії падіння і простягання пласта по сторонах світу;    

б) орудним відмінком без прийменника (якщо вказується напрямок): покомпенсационному каналу поступает сигнал / компенсаційним каналом надходить сигнал;

     в) за, на, з (у значенні згідно з чимось): по принципу построения / за принципом побудови; по запросу клиента / на запит клієнта; по интере-сующим их вопросам / з питань, що їх цікавлять; по другому адресу / на іншу адресу;

     г) за, з, із, через  (у значенні причини, наслідку, деякі інші випадки): по недоразумению / через непорозуміння; не однородны по составу / не однорідні за складом; по нормали к напластованию / за нормаллю до напластування; доступ по вызову / доступ за викликом.

     2) Російським конструкціям з прийменником при в українській мові відповідають конструкції з прийменниками:

а) при: … образец подвергают высокому отпуску при температуре 650 ± 10°С / зразок піддають високому відпуску при температурі 650 ± 10°С; (місцерозташування): Колледж при университете / Коледж при університеті; В лабораториях при некоторых заводах цементованные изделия подвергают поверхностной закалке с индукционным нагревом ТВЧ / У лабораторіях при деяких заводах цементовані вироби піддають поверхневому гартуванню з індукційним нагрівом ТВЧ.

     б) під час чого (значення часу): управление … изменяется при откло-нении / керування … змінюється при відхиленні (під час відхилення); при исполнении служебных обязанностей / під час виконання службових обов¢яз-ків;

     в) за умови, (значення умови): при условии – за умови (при умові); характер его в динамике при данном возмущении / характер його в динаміці при даному збуренні; В процессе продолжительной выдержки и при высокой температуре цементации изделия приобретают необходимые свойства / У процесі тривалого витримування і за високої температури цементації ви-роби отримують необхідні властивості; При повышении температуры подвижность шлаков увеличивается и разрушение огнеупоров возрастает / З підвищенням температури рухомість шлаків збільшується і руйнування вогнетривів зростає.

     г) Російським конструкціям з прийменником к (чему) відповідають українські конструкції з прийменником до (чого): устойчивый к электро-магнитным колебаниям / стійкий до електромагнітних коливань; другие будут располагаться ближе к данной плоскости / інші будуть розташовуватися ближче до даної плоскості.  

 Отже, перекладаючи науково-технічний текст з російської мови на українську, необхідно враховувати особливості як російської, так і української мови, і в кожному випадку використовувати найкращий лексичний або граматичний відповідник. Свідоме і послідовне дотримання норм у сфері правопису, синтаксичного оформлення мовної / мовленнєвої одиниці уможливлює повноцінне професійне спілкування, підвищує рівень і мовленнєвої, і загальної культури людини. 

Доцент Л.К. Лазарєва

Л і т е р а т у р а :

1. Бараш Л. Сеть для офиса. – Компьютерное обозрение. М. 1998, № 39, стр. 30-32; 35; № 40, стр. 28-30.  

2. Башарин А.В., Новиков В.А., Соколовский Г.Г. Управление электроприводами. – Ленинград, Энергоиздат, 1982. – 392 с.

3. Войналович О., Морганюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер, 1997. –256 с.  

4. Єрмоленко С.Я., Єрмоленко В.І., Ленець К.В., Пустовіт Л.О. Новий російсько-український словник-довідник. – К.: Довіра, 1996. –797 с. 

5. Мескон М., Альберг М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992. –102 с.

6. Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 1999. –240 с.

7. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / В.В. Гейченко, В.М. Завірюхіна, О.О. Зеленюк та ін. – К.: Наукова думка, 1998. – 892 с.   

8. Стрельников В.И. Технология очистных работ. Конспект лекций. – Донецк, 2001. –150 с.

9. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – К.: Наукова думка, 1996. – 240 с.  

Тексти із спеціальності

«Металургія чорних металів» (МЧМ)

Текст № 1

При расчете теплового баланса учитывается только начальное и конечное состояние системы, и не рассматриваются промежуточные превращения.

Существует три способа составления теплового баланса, отличающиеся содержанием некоторых статей прихода и расхода тепла.

Первый способ. Принимается, что при восстановлении окисел диссоциирует на элемент (или низший окисел) и кислород, а поглощающееся при этом тепло учитывается в расходе тепла; тепло, выделяющееся при последующем окислении восстановителя, учитывается в приходе тепла. Например, при восстановлении железа из закиси в расход тепла вносится тепло диссоциации FeO, составляющее 270,035 Мдж/моль, а в приход - тепло горения С в СО - 117,845 Мдж/моль, хотя в действительности в действительности реакция сопровождается поглощением тепла (–270,035+117.845= –152.190 Мдж/моль).

Слова і словосполучення:

¾ окисел-окис, у; оксид, -у

¾ восстановление – відновлювання

¾ восстановитель - відновлювач, -а, (техн) відновник, -а

¾ окисление - окислення

¾ приход тепла - надходження

¾ поглощение - поглинання

¾ учитывать / учесть – враховувати / врахувати

Текст№2

Расчетом теплового баланса определяется количество тепла, образующегося в печи в результате протекания тех или иных процессов, а также количество полезно используемого для процесса тепла и тепла, теряемого с колошниковой пылью и газом, охлаждающей водой и во внешнее пространство.

По второму способу учитывается только суммарный тепловой эффект реакции, записываемый в приход, если реакция экзотермична, и в расход, если реакция эндортермична. В рассматриваемом случае только в расход вносится 152,190 Мдж/моль тепла. Хотя баланс в обоих способах не нарушен, в первом случае он увеличен по сравнению с действительным на 117,845 Мдж в приходной и в расходной частях. Контролю баланса тепла в печи это не мешает, и анализ использования тепла может быть сделан правильно. В большинстве случаев балансы тепла составляются по первому методу.

Слова і словосполучення

¾ пыль - пил, у

¾ охлаждающий - охолоджувальний, -а,-е

¾ нарушить / нарушать – порушити / порушувати

¾ в результате - в наслідок

¾ терять / потерять- втрачати/ втратити

¾ действительный - справжній, -я, -е

¾ расходный- витратний, -а, -е

Текст№3

По третьему способу в статьях прихода учитывается тепло сгорания всего углерода в углекислоту, а в расходе - потенциальное тепло, унесенное газом, т.е. теплота сгорания колошникового газа и химическая энергия углерода, растворенного в чугуне. Этот способ еще больше, чем первый, увеличивает и приход, и расход тепла, включая в баланс фактически не выделившееся и не поглотившееся тепло.

Расчету теплового баланса должны предшествовать расчеты шихты, газа, дутья и материального баланса, на результатах, которых он базируется. Расчет теплового баланса выполняется на единицу чугуна.

Слова і словосполучення:

¾ сгорание - згоряння(і згорання)

¾ углерод - вуглець, ю

¾ предшествовать - передувати

¾ дутье - дуття

¾ потенциальный - потенціальний, -а, -е

¾ унести / уносить - техн. винести / виносити

Текст№4

Рассмотрим слагающие баланса, выполняемого по наиболее распространенному первому способу.

В приходной части учитывается тепло по следующим статьям:

1.Тепло образования окиси углерода при горении углерода на фурмах и при прямом восстановлении окислов и тепло образования углекислоты при непрямом восстановлении.

2. Тепло горения добавок к дутью (газообразных, жидких, твердых) с образованием окиси углерода и водорода, если добавки вдуваются в печь.

3. Тепло нагретого дутья.

4. Тепло образования шлака, если в шихту дается сырой флюс.

5. Тепло окисления водорода в Н₂О в реакциях косвенного восстановления.

Слова і словосполучення:

¾ слагающее – складники (складові частини)

¾ распостраненный - розповсюджений, -а, -е

¾ добавка - домішка, -и

¾ газообразный - газоподібний, -а, -е

¾ следующие статьи – такі (наступні) статті

Текст№5

Расход тепла слагается из следующих статей:

1. Тепло на диссоциацию окислов, восстанавливающихся до элементов или до окислов с меньшим содержанием кислорода. Если восстанавливаемые окислы входят в состав сложных соединений (например F₂ SiO₄), то учитывается тепло диссоциации этих соединений. В этой статье учитывается также тепло на перевод серы в шлак и диссоциацию сернистых и сернокислых соединений.

2. Тепло разложения карбонатов. При работе печи на полностью офлюсованном агломерате тепло по этой статье не расходуется.

3. Тепло на диссоциацию водяного пара, вносимого дутьем.

4. Тепло испарения влаги шихты.

5. Тепло, унесенное чугуном.

6. Тепло, унесенное шлаком.

7. Тепло, унесенное колошниковым газом и пылью.

8. Тепло, потерянное с охлаждающей водой.

9. Тепло, потерянное во внешнее пространство лучеиспусканием и конвекцией.

Слова і словосполучення

¾ содержание – 1. - матем. зміст,- у

¾                    2. - фізич. зміст,- у

¾                    3. - техн. (состав) склад – у   

¾  восстанавливаемый – відновлюваний, -а, -е

¾ - соединение – (хім.) сполука, -и

¾ - сера – сірка, -и

¾ - сернистый – сірчаний, -а, -е    

¾  разложение – розкладання, -дія: розкладу;

¾ лучеиспускание – випромінювання; випромінення

¾ испарение — техн. випарування – дія

¾                    хим. випар, -у - речовина

Текст № 6

Расчет количества колошникового газа и дутья можно выполнять как по фактическим данным работающей печи (непосредственное измерение их трудно осуществить), так и предварительно для проектируемой плавки.

В первом случае определяется лишь количество колошникового газа и дутья. Расчет количества газа основан на балансе углерода. Выход газа определяется как отношение количества углерода шихты, переходящего в газ, к количеству углерода, содержащегося в 1 м³ колошникового газа, которое рассчитывается по анализу газа. В зависимости от удельного расхода кокса и состава дутья выход колошникового газа изменяется в широких пределах, но при обычном атмосферном дутье изменяется мало и составляет на 1 кг кокса 3,8–4,0 м³.

¾ предварительно – попередньо, заздалегідь (чого к чому)

¾ отношение – відношення (чого до чого)

¾ содержаться – міститися (от чого?)

¾ в зависимости – залежно (від чого ?)

¾ удельный – (фіз.) питомий, -а, -е

¾ предел – межа, -і

¾ составлять – становити – скласти

Текст № 7

Расчет количества дутья может быть основан на балансе азота, кислорода и углерода или кислорода и азота. По балансу азота расход дутья определяется как отношение количества азота в газе, внесенного дутьем (т.е. Разности между общим количеством азота в газе и азота, внесенного коксом), к содержанию азота в дутье. Как и выход газа, расход дутья в зависимости от расхода кокса и состава дутья изменяется в широких пределах, но при обычном атмосферном дутье его расход на единицу кокса колеблется в узких пределах (2,9–3,0 м³/кг). Рассчитанные значения расхода дутья и выхода колошникового газа используются затем для определения количества углерода, окисляющегося в печи и сгорающего у фурм (С_ф).

Слова і словосполучення

¾ вносить – внести – вносити – внести

¾ колебаться – коливатися

¾ рассчитать значения – обрахувати – обраховувати значення, розрахувати – розраховувати

¾ затем – потім; далі; для того, щоб

¾ определить (по чему?) – визначити (за чим?)

Текст № 8

Для расчета количества и состава колошникового газа необходимо предварительно рассчитать шихту и иметь следующие исходные данные:

1. Состав летучих веществ кокса, добавок к дутью (если они даются).

2. Значения степени прямого восстановления железа и использования водорода, принимаемые в соответствии с условиями работы печи.

3. Определенные предварительным расчетом или принимаемые по опыту расход водородсодержащих добавок к дутью и содержание в дутье кислорода и влаги.

На основе этих данных рассчитывается расход дутья, выход и состав газа. Прежде всего, по балансу определяется количество углерода, окисляемого шихтой и дутьем и сгорающего у фурм (С_ф). Затем рассчитываются количества кислорода и дутья, необходимые для сжигания углерода кокса и природного газа. Количество каждой составляющей колошникового газа определяется по балансу с учетом превращений, происходящих при движении газа от горна до колошника печи.

Слова і словосполучення

¾ исходный – вихідний, -а, -і

¾ летучий –(хім.) леткий, -а, -е

¾ в соответствии с условиями – відповідно до умов

¾ сжигать – спалювати/ спалити

¾ с учетом – із врахуванням

¾ определять – определить – визначати – визначити

¾ водородосодержащий – вуглецевомісткий, -а, -е

Текст № 9

Материальный баланс доменной плавки можно рассчитать для работающей печи или для проектируемых условий. При составлении баланса для работающей печи пользуются результатами измерений и анализов, для чего по возможности более точно учитывается за определенный отрезок времени (обычно за несколько суток) расход всех материалов, загруженных в печь, и полученных продуктов плавки, на основе чего определяется расход каждого материала и выход шлака, колошникового газа и пыли на единицу чугуна. Выход колошникового газа и расход дутья определяются расчетом. В связи с тем, что трудно получить точные данные о составе и расходах материалов и выходе продуктов плавки (ошибки при взвешивании, потери, колебания химического состава и др.), никогда не удается составить баланс так, чтобы величины прихода и расхода совпадали. Всегда имеет место то или иное расхождение (невязка).

Слова і словосполучення

¾ измерение – 1. вимірювання – дія; 2. вимір, -у

¾  по возможности – за можливістю

¾ определенный – визначений, -а,-е; певний, -а,-е

¾ сутки – доба, -и

¾ загружать / загрузить – завантажувати / завантажити

¾ взвешивать / взвесить – зважувати / зважити

¾ невязка (матем.) – відхил, -у

Текст № 10

Иногда, кроме общего материального баланса, рассчитывается баланс по отдельным компонентам шихты, позволяющий определить, в каком количестве данный компонент поступает в печь с отдельными материалами и как распределяется между продуктами плавки.

При расчете материального баланса для проектируемых условий оказывается достаточно данных, полученных расчетами шихты, колошникового газа и дутья. Баланс должен сходиться с весьма малой невязкой. Увеличение ее является результатом неправильного анализа сырых материалов (сумма содержания компонентов не составляет 100%) или ошибок в подсчетах.

В приложении для примера приводится расчет материального баланса для проектируемой плавки.

¾ поступать / поступить – надходити/ надійти

¾ оказаться / оказываться – виявитися/ виявлятися

¾ сходиться / сойтись – збігатися/ збігтися

¾ весьма – дуже, вельми

¾ приложение – 1. додаток, -у; 2. прикладення – дія; 3. прикладання – наук. дія; 4. (матем.) – застосування

¾ сырой - 1. техн. (влажный) – вогкий, -а, -е; сирий, -а, -е. 2. (необрат.) – сировий

Текст №11

Давление газа в горне может увеличиваться до определенных значений перепада давлений газов в горне и на колошнике (DРг-к), превышение которого вызовет тугой сход и даже подвисание шихты. Долгое время падение статистического давления по высоте печи считали почти равномерным. В последние годы на основе многочисленных замеров статистического давления на нескольких горизонтах по высоте доменных печей, работающих в различных условиях, установлено, что падение давления газов по высоте печи, как правило, неравномерно, а равномерное изменение давления газа по высоте является лишь частным случаем. Давление газа по высоте определяется потерями напора, которые, изменяясь с изменением структуры столба материалов и параметров газового потока, практически не могут изменяться равномерно по высоте печи.

Слова і словосполучення

¾ сход - 1.(техн) сход, -у 2.(спуск) спуск, -у

¾ подвисание - підвисання

¾ многочисленный - багаточисленний, -а, -е

¾ частный случай - поодинокий (окремий) випадок, -ку

¾ поток- потік, -оку

¾ увеличить / увеличиться- збільшуватися / збільшитися

¾ превышение- перевищення, перевищування - незак. дія

Текст№12

Прежде всего, площади сечения печи и температура газов, а значит и их объем и скорость, определяющие при прочных равных условиях потери напора газа, по высоте печи и структура столба материалов. В нижней части печи столб шихты практически представлен кусками кокса, в промежутках, между которыми стекает различное количество продуктов плавки неодинаковой вязкости. Поэтому потеря напора в нижней части печи в значительной мере определяется количеством и вязкостью шлака. Падение давления в верхней части печи в основном определяется качеством шихтовых материалов, особенно по кусковатости, и режимом их загрузки на колошник-оно будет меньше при сортированной шихте и периферийном движении газов, чем при содержащей мелочь шихте и ограниченном движении газов у стен.

Слова і словосполучення

¾ прежде всего - перше за все

¾ сечение - 1.матем., фізич., (поверхностей, тел, фигур) 2.матем. (ліній) - перетин, -у

¾ напор - напір, - у, напирання - дія; натиск, -у (нажим)

¾ представлен (чем?) – представлено (чим?)

¾ вязкий - в¢язкий, -а, -е

¾ в значительной мере - значною мірою

¾ кусковатость - (тех) грудкуватість, -ості, кускуватість, -ості

¾ мелочь - (техн. дрібняк), -ку

Текст№13

На рис.125 показано изменение статистического давления газов по высоте двух доменных печей, работавших в различных условиях. Печь А работала на сортированном агломерате, с высоким выходом шлака на единицу кокса. Шихта доменной печи Б содержала до 75% рядового агломерата и около 25% сырой руды. Печь Б работала с низким нагревом дутья, высоким расходом кокса и более низким, чем у печи А, выходом шлака на единицу кокса.

Кривые рис.125 иллюстрируют приведенные выше положения о неравномерном изменении давления газов по высоте печи и влиянии условий работы печи на потерю напора по высоте. Условия работы печи А обеспечивали более высокую газопроницаемость столба шихты в верхней половине печи, чем в нижней, в результате чего перепад давлений DР_верх ( верхний перепад) между / горизонтом и колошником намного ниже, чем между горном и / горизонтом DР_нижн ( нижний перепад). На печи Б, наоборот, падение напора в нижней части печи в соответствии с условиями работы ниже, чем в верхней.

Слова і словосполучення

¾ сортированный - сортований, -а, -е

¾ нагрев - нагрівання - дія; (ступень)- нагрів, -у

¾ рядовой - звичайний, -а, -е

¾ приведенный - наведений, -а, -е

¾ наоборот - навпаки

¾ влиять / повлиять – впливати / вплинути

¾ сортирование- сортування

Текст№14

Величина общего перепада давлений DР_общ (между горном и колошником) характеризует сопротивление всего столба шихты проходу газов. Но общий перепад давлений не позволяет судить о том, на каком участке высоты печи оказывается максимальное сопротивление, понижение которого дает возможность вести печь более форсированно. Эта задача решается определением частных перепадов, т.е. потерь давления на отдельных участках печи по высоте. Так, на печи А максимальное сопротивление движению газа оказывается в нижней части печи, а на печи Б- в верхней. Поэтому для форсирования печи А надо принимать меры, понижающие нижний перепад, а печи Б- верхний.

Слова і словосполучення

¾ сопротивление - опір, -у; опирания - дія

¾ проход - (техн.) прохід, -у проходження - дія;

¾ участок - ділянка; (прямий) відрізок, -а

¾ решать / решить задачу - розв’язати / розв’язувати задачу

¾ оказываться / оказаться - виявлятися / виявитися

¾ принимать / принять меры - вживати / вжити заходів

¾ потеря - втрата, -и

Текст № 15

Знание же частных перепадов, т.е. Перепадов давлений на отдельных участках печи по высоте, позволяет определить место печи по высоте, в котором столб материалов стал хуже проницаем для газа и вызвал подвисание шихты. Повышение нижнего и понижение верхнего перепадов при возрастании общего выше критических значений свидетельствует о том, подвисание вызвано возрастанием сопротивления движению газов в нижней части печи. В этом случае принимаются меры, понижающие нижний перепад давления и устраняющие причину, вызвавшую его возрастание.

При повышении верхнего, понижении нижнего и возрастании общего перепадов давлений в печи, указывающих на возникновение верхнего подвисания шихты, принимаются меры, понижающие сопротивление столба материалов в верхней части печи.

Слова і совосполучення

¾ проницаемый – проникний, -а, -е.

¾ Проницаемость – проникність, -ості

¾ Возрастание (техн.) – зростання

¾ Свидетельствовать – свідчити

¾ Устранять/ устранить – усувати/ усунути

¾ Повышение – підвищення, підвищування – незак.

¾ Понижение – (техн.) зниження

Текст № 16

В зависимости от соотношения констант скорости реакции и скорости диффузии процесс может лимитироваться скоростью реакции или скоростью диффузии. Как константа (К_n) скорости реакции, так и коэффициент (Д) диффузии увеличиваются с повышением температуры. Однако значение первой возрастает значительно быстрее, чем значение второго (рис. 99). Левее точки пересечения кривых 1 и 2 (кинетическая область) Д > К_n и скорость процесса ограничивается химической кинетикой процесса. Правее точки А К_n > Д и процесс лимитируется диффузией газа-восстановителя к реакционной поверхности и удалением в газовую среду продуктов восстановления (диффузионная область).

Слова і словосполучення

¾ соотношение – співвідношення

¾ пересечение – (техн.) перетинання, пересічення; матем. перетин, -у

¾ ограничивать – обмежувать / обмежити

¾ поверхность – поверхня, -і

¾ удаление – (фіз.) видаляння (усування) чого?, вилучення (з чого?)

¾ левее – ліворуч; зліва від (чого)

¾ правее – праворуч; справа від (чого)

¾ диффузионная область – дифузійна зона

Текст № 17

Поэтому увеличение размеров кусков руды и уменьшение скорости газового потока, затрудняя диффузию, переводят процесс в диффузионную область. В кинетической области в связи с низкой скоростью реакции процесс протекает по всей массе внутри слоя или куска. В диффузионной области скорость реакции по сравнению с коэффициентом диффузии возрастает настолько, что процесс протекает по мере подвода газа-восстановителя и отвода продуктов реакции, т. е. фронтально.

В реальных условиях доменной печи до температур 900-1000°С процесс лимитируется кинетическим звеном. Выше этих температур лимитирующим звеном становится диффузия, затрудняемая непрерывно утолщающимся слоем восстановленного железа и начинающимся спеканием, которое уменьшает пористость руды.

Слова і словосполучення

¾ кусок руды – шматок, -тка; (речовини) – грудка, -и

¾ внутри – всередині

¾ слой – шар, -у

¾ по сравнению с – порівняно з (чим)

¾ протекать / протечь – протікати/протекти

¾ звено – ланка, -и

¾ непрерывно – безперервно

¾ утолщаться/ утолститься – потовщуватися/ потовщитися

¾ спекание – спікання

¾ пористость – (фіз.) пористість (поруватість), -ост, (техн.) шпаристість (шпаруватість) – ості.

Текст №18

Таким образом, влияние пористости и размеров кусков на восстанавливаемость руд следует рассматривать совместно. Более пористая руда может быть в кусках больших размеров, размеры кусков плотной малопористой руды должны быть меньше. Кроме того, следует иметь в виду, что восстанавливаемость руд определяется не первоначальной величиной поверхности, а реакционной поверхностью, развивающейся к началу и в процессе развития восстановления. Удаление гидратов и разложение карбонатов увеличивает пористость руд и повышает их восстановимость (бурые железняки, сидериты). Закрытие части пор в результате оплавления руд, наоборот, сокращает реакционную поверхность и понижает восстановимость материала.

Слова і словосполучення

¾ совместно – спільно, разом

¾ плотный – цільний, -а, -е

¾ следует иметь в виду – слід мати на увазі

¾ первоначальный – початковий, -а, -е

¾ удалять / удалить – видаляти / видалити

¾ сокращать / сократить – скорочувати / скоротити

¾ восстановимость – відновлюваність, -ості

Текст № 19

Тепло нагретого дутья, заменяя часть тепла, выделяемого при горении углерода топлива у фурм, вызывает понижение расхода кокса на единицу чугуна. Причем тепло нагретого дутья позволяет заменить такое количество кокса, которое при сгорании выделило бы большее количество тепла, чем вынесено дутьем. Это связано с тем, что тепло нагретого дутья усваивается в печи полностью, так как не сопровождается образованием дополнительного количества газа, вносится непосредственно в горн и расходуется в нижней же части печи на восстановление элементов и перевод серы в шлак, на нагрев чугуна и шлака. Тепло нагретого дутья может быть потеряно ни с колошниковыми газами, ни с охлаждающей водой, ни в атмосферу.

Слова і словосполучення.

¾ связано - пов’язано

¾ усваивать / усвоить – засвоювати / засвоїти

¾ сопровождаться – супроводжуватися

¾ дополнительный – додатковий, -а, -е

¾ перевод – переведення – дія;

¾ топливо – паливо, -а

¾ расход – витрата, -и; витрачання – дія

Текст № 20

Тепло, выделившееся у фурм при сгорании углерода в окись углерода, полностью в печи не используется – часть тепла уносится через колошник, так как выделение его сопровождается образованием газа, покидающего печь с определенными температурой и теплосодержанием, теряется с охлаждающей водой и в атмосферу. Таким образом, полезно используется в печи только часть тепла, выделяющегося при сгорании углерода у фурм.

Поэтому, если тепловой к. п. д. печи К_т = 0,8, а горячим дутьем вносится 400 кдж тепла, то расход углерода на горение сократиться на такое количество, которое выделило бы тепла 400 : 0,8 = 500 кдж. При понижении нагрева дутья расход углерода увеличится аналогично.

Слова і словосполучення

¾ часть – частина, -а

¾ так как – тому що

¾ покидать / покинуть – залишати / залишити

¾ таким образом – таким чином, отже

¾ теплосодержание – тепловміст, -у

¾ использовать – використовувати / використати

¾ охлаждающий – охолоджувальний, -а, -е

Текст №21

Повышение нагрева дутья вызывает снижение расхода кокса, а значит и уменьшение количества газов на единицу чугуна. Меньшее количество газов, встречая то же, что и при холодном или менее нагретом дутье, количество материалов, передает им то же количество тепла, вследствии чего газы охладятся больше и покинут печь с более низкой температурой. Температура колошниковых газов с нагревом дутья уменьшится еще и потому, что при более высокой температуре в горне увеличивается теплопередача от газов к материалам в нижней части печи, в результате чего в шахту и на колошник газы приходят охлажденными в большей степени. Уменьшение выхода колошниковых газов и понижение их температуры обеспечивает понижение уноса тепла из печи, т.е. сокращение расхода тепла в печи.

Слова і словосполучення

¾ вследствии - внаслідок

¾ охладиться / охлаждаться - охолодитися / охолоджуватися

¾ теплопередача - теплопередавання- дія; теплопередача, -і

¾ охлажденный - охолоджений, -а, -е

¾ обеспечить / обеспечивать – забезпечити/ забезпечувати

¾ унос – (техн) винесення

¾ в большой степени - у значній мірі

Текст№22

Уменьшение расхода кокса, вызываемое нагревом дутья, уменьшает выход шлака вследствии понижения прихода золы, расход флюса на ее ошлакование и приход в печь серы. В связи с этим уменьшается расход тепла, унесенного со шлаком, и тепла на разложение флюса и перевод серы в шлак. Кроме того, уменьшается количество дутья, содержащего водяные пары. Все эти изменения способствуют экономии тепла в печи.

Повышение нагрева дутья вызывает и увеличение расхода тепла в печи. При повышении нагрева дутья температуры в горне возрастают, что вызывает усиление восстановления в чугун кремния и марганца, идущего с большим поглощением тепла, а также повышение температуры чугуна и шлака, увеличивающее расход тепла в печи.

Слова і словосполучення

¾ зола – (техн.) зола

¾ пар - пара, и( мн.ч. пари, -ів )

¾ способствовать – сприяти

¾ усилять / усилить – посилювати / посилити

¾ ошлакование – обшлакування

¾ усилять – усилить – посилювати – посилити

¾ горн –горно, -а

Текст № 23

Для определения относительной єкономии тепла, выделяемого в печи сжиганием углерода кокса, М. А. Павлов предложил уравнение:

Где Е – экономия тепла, выделяемого в печи при сжигании кокса, отнесенная к общему расходу тепла на единицу чугуна; V_д – объем дутья на единицу чугуна, м³; С_д – теплоемкость дутья, кдж/(м³×град); t_д – температура дутья, °С (t_д – абсолютное значение температуры, если экономия исчисляется в сравнении с работой на холодном дутье, и число градусов, на которое возросла температура, если экономия исчисляется от повышения температуры); Q – алгебраическая сумма разностей всех статей расхода тепла на единицу чугуна при обычном (или менее нагретом) и нагретом дутье, кдж; W – общий расход тепла в печи на единицу чугуна, кдж.

Анализ уравнения (10.1) показывает, что значение Е изменяется не только с изменением количества тепла нагретого дутья, но и величины Q.

Слова і словосполучення.

¾ уравнение – (матем.) рівняння

¾ объем – (фіз.) об¢єм, -у; обся, -у

¾ исчислять / исчислить – обчислювати/ обчислити

¾ разность – (мат.) різниця, -і

¾ предлагать / предложить – запропоновувати/ запропонувати

¾ относительный – відносний, -а, -е

Текст № 24

Принято считать, что степень восстановления руд примерно обратно пропорциональна среднему линейному размеру куска. Так, увеличение размеров кусков малопористых руд от 10 до 30 мм вызывало понижение степени восстановления с 82-88 до 6-12% и пористых руд от 10 до 50 мм – соответственно с 82-8 до 54-56%. Однако восстановимость определяется не только размером куска, но и пористостью. Исследованиями установлено, что увеличение пористости руды с 10 до 30 и 66% вызывало увеличение относительной восстановимости водородом при 800^о С соответственно с 15,4 до 29,4 и 57,1 и уменьшение времени достижения 90-процентного восстановления соответственно с 65 до 34 и 17,5 мин.

Восстановимость руды в условиях доменной печи снижается при уменьшении размеров кусков ниже определенного предела, например, ниже 3-5 мм, хотя реакционная поверхность при этом и возрастает. Это обусловлено понижением газопроницаемости слоя мелкой руды, в результате чего движение газа в слое затрудняется, и обработка руды газом ухудшается. Это является одной из причин необходимости окускования рудной мелочи и концентратов обогащения.

Слова і словосполучення.

- примерно – приблизно

- обратно пропорциональный – (мат.) обернено пропорційний

- обуславливать/ обусловить – зумовлювати/ зумовити

- мелкий – дрібний, -а, -е

- ухудшаться/ ухудшить – погіршувати/ погіршити

- обогащение – збагачення

Текст № 25

Скорость восстановления железа из окислов, определяемая, количеством кислорода, отданного восстановителю в единицу времени, зависит от качества железорудных материалов, температуры, при которой происходит восстановление, скорости, состава газа-восстановителя и др. Влияние этих факторов на восстановимость железорудных материалов, установленное многочисленными исследованиями, объясняется на основе механизма и кинетических закономерностей восстановительного процесса.

Качество железорудных материалов характеризуется размером кусков, пористостью, минералогическим составом и некоторыми другими показателями, влияющими на скорость восстановления окислов железа в доменной печи.

Увеличение размеров кусков железорудного материала вызывает уменьшение поверхности соприкосновения окислов с газом-восстановителем, удлиняет путь движения газов к центру куска и увеличивает время, необходимое для достижения температур в центре куска, при которых возможно протекание восстановительных реакций.

Слова і словосполучення.

- происходить – відбуватися

- показатель – показник, -а

- железорудный – залізорудний, -а, -е

- соприкосновение – зіткнення

- удлинять / удлинить – подовжувати / подовжити

- фактор – чинник, -а; фактор, -у

- состав – техн. 1. ( совокупность частей) склад, -у

-                   2. (вещества) речовина, -и

-                   3. (смесь) суміш, -і

Текст № 26

При расчете теплового баланса действующей печи потери тепла с охлаждающей водой могут быть определены замерами расхода и нагрева охлаждающей воды. Потери тепла во внешнее пространство определяются по разности прихода тепла и расхода по всем предыдущим статьям. Если количество воды или ее нагрев учесть не удается, потери тепла с водой объединяются с потерями по статье 9 и определяются по разности прихода и расхода тепла. При расчетах баланса для проектируемой плавки статьи 8 и 9 объединяются.

По данным теплового баланса вычисляется одна из важнейших характеристик работы доменной печи – тепловой коэффициент полезного действия, равный отношению используемого тепла к выделившемуся, К_т = . Для определения К_т от суммы баланса, принятого за 100%, вычитаются потери тепла с колошниковым газом, пылью, с охлаждающей водой и потери во внешнее пространство.

Слова і словосполучення.

- пространство – простір, -у

- предыдущий – попередній, -я, -є

- учитывать / учесть – враховувати/ врахувати

- коэффициент полезного действия – коефіцієнт корисної дії

- определять / определить по чему – визначати/ визначити за чим

Текст №27

Активный- вес движущейся шихты подсчитывается по формуле

                                             Р_а= Р – (F₁+F₂+F₃),                       (4.1)