![]() Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методика фотометричного визначення заліза
Залізо (ІІІ) утворює з сульфосаліциловою кислотою в залежності від рН середовища ряд забарвлених комплексів. При рН 1,8÷2,5 утворюється червоно-фіолетовий катіонний комплекс, що характеризується смугою поглинання з λmax= 510 нм і εmax= 1,8·103 . При збільшенні рН до 4÷8 розчин набуває червоно-буре забарвлення, яку приписують аніонному біс-комплексу. В лужному середовищі (9 < рН < 11,5) утворюється комплекс жовтого кольору зі смугою поглинання з λmax= 416 нм і εmax= 5,8·103. При рН > 12 даний комплекс руйнується і в осад випадає гідроксид заліза. Раніше вважали, що утворений в лужному середовищі комплекс являється трисульфосаліцилатом Fe (ІІІ), проте сучасні дослідження показали дещо іншу природу даного комплексу. Припускають, що його утворення пов’язане не з приєднанням третьої молекули реагенту, а з депротонуванням біс-комплексу. В результаті зміцнення зв’язку між атомом заліза і фенольним киснем відбувається зсув смуги поглинання біс-комплексу в короткохвильову область спектру. В практиці молекулярного абсорбційного аналізу використовують лише комплекси, утворені в кислому та лужному середовищах. Моносульфосаліцилатний комплекс використовують для визначення заліза (ІІІ) в присутності заліза (ІІ), магнію, марганцю, міді, алюмінію, рідкоземельних елементів. Флориди заважають визначенню Fe (ІІІ). В лужному середовищі в результаті легкого окиснення Fe (II) до Fe (ІІІ) за допомогою сульфосаліцилової кислоти можна визначити суму дво- та тривалентного заліза. Фторид-йони не заважають визначенню заліза у вигляді сульфосаліцилових комплексів у лужному середовищі. Матеріали та обладнання Стандартний розчин заліза, 0,1 мг/см3; Сульфосаліцилова кислота, 10%-вий розчин; Сульфатна кислота, 1М розчин; Аміак, 10%-вий розчин; Мірні колби, піпетки, мірний циліндр; Аналітичні терези; Спектрофотометр КФК-2.
Порядок виконання аналізу
Визначення суми заліза (ІІ) та заліза (ІІІ) в лужному середовищі. Для побудови градуювального графіка в п’ять мірних колб місткістю 50 см3 перенести 20 см3 дистильованої води, стандартний розчин заліза з вмістом (мг): 0,1; 0,2; 0,5; 0,7; 0,10 відповідно, 10 см3 розчину сульфозаліцилової кислоти та 10 см3 розчину аміаку. Вміст колби довести до мітки і фотометрувати відносно дистильованої води. За отриманими даними побудувати градуювальний графік для визначення концентрації заліза (ІІІ) в досліджуваному розчині. Провести аналогічні операції з аліквотою розчину невідомої концентрації, виміряти його оптичну густину.
Проведення аналізу
Для того, щоб побудувати градуювальний графік, в сім мірних колб місткістю 50 см3 переносимо 20 см3 дистильованої води, стандартний розчин заліза з вмістом (мг): 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5; 0,6; 0,7 відповідно, в кожну із колб доливаємо 10 см3 розчину сульфосаліцилової кислоти та для створення лужних умов 10 см3 розчину аміаку. Вміст колби доводимо до мітки і фотометруємо відносно дистильованої води. Отримані результати заносимо до таблиці
Таблиця 3.1 – Результати вимірювань
Будуємо графік за вимірюваними величинами: Максимальна довжина хвилі – Вихідний розчин розводимо в 10 разів. Відбираємо аліквоту
Таблиця 3.2 – Результати вимірювань
Знаходимо вміст заліза у досліджуваному розчині за градуювальним графіком, а потім підставляємо у формулу для розрахунку вмісту Fe (ІІІ) у досліджуваному розчині:
Оскільки 0,35 мг було в 1 см3, а колба була на 100 см3, то в колбі 0,35∙100=35 мг/100 см3 або 350 мг/дм3. А вихідний розчин розбавили в 10 разів, тому Свих=3,5 г/дм3 Висновки до розділу 3:
В даному розділі було проведено дослід. А саме фотометричне визначення заліза у розчині. Була визначена оптична густина розчинів. Освоєно методику проведення даного аналізу, а також набуто практичні навички застосування фотометрії для аналізу хімічних речовин. Вміст заліза складає 35 г/дм3. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2018-05-29; просмотров: 334. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |