Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні види фотометричного методу аналізу




 

Для визначення концентрації аналізованої речовини найчастіше використовують наступні методи: 1) молярного коефіцієнта світлопоглинання; 2) градуювального графіка; 3) добавок; 4) диференціальної фотометрії; 5) фотометричного титрування.

Метод молярного коефіцієнта поглинання. При роботі за цим методом визначають оптичну густину декількох стандартних розчинів Аст, для кожного розчину розраховують  і отримані значення  усереднюють. Потім вимірюють оптичну густину аналізованого розчину Ах і розраховують концентрацію сх за формулою:

 

. (1.11)

 

Обмеженням методу є обов'язкове підпорядкування аналізованої системи закону Бугера-Ламберта-Бера, принаймні, в області досліджуваних концентрацій.

Метод градуювального графіка. Готують серію розведень стандартного розчину, вимірюють їх поглинання, будують графік в координатах Аст Сст. Потім вимірюють поглинання аналізованого розчину і по графіку визначають його концентрацію.

Метод добавок. Цей метод застосовують при аналізі розчинів складного складу, оскільки він дозволяє автоматично врахувати вплив «третіх» компонентів. Суть його полягає в наступному. Спочатку визначають оптичну густину Ах аналізованого розчину, що містить визначуваний компонент невідомої концентрації сх, а потім в аналізований розчин додають відому кількість визначуваного компоненту (сст) і знов вимірюють оптичну густину Ах+ст.

Оптична густина Ах аналізованого розчину рівна:

 

, (1.12)

а оптична густина аналізованого розчину з добавкою стандартного:

 

. (1.13)

Концентрацію аналізованого розчину знаходимо за формулою:

. (1.14)

 

Метод диференційної фотометрії. Якщо в звичайній фотометрії порівнюється інтенсивність світла, що пройшло через аналізований розчин невідомої концентрації, з інтенсивністю світла, що пройшло через розчинник, то в диференціальній фотометрії другий промінь світла проходить не через розчинник, а через забарвлений розчин відомої концентрації – так званий розчин порівняння.

Фотометричним методом можна визначати також компоненти суміші, які містить два і більше компонентів. Ці визначення засновані на властивості аддитивності оптичної густини:

 

, (1.15)

де Асмоптична густина суміші;

А1, А2, Аn – оптична густина для різних компонентів суміші.

Фотометричні методи аналізу застосовуються для контролю різноманітних виробничих процесів. Ці методи можуть бути застосовані для аналізу великого і малого вмісту, але особливо цінною їх особливістю є можливість визначення домішок (до 10 – 5...10-6 %). Методи спектроскопії абсорбції використовують в хімічній, металургійній, фармацевтичній і інших галузях, а також в медицині і сільськогосподарському виробництві.










Последнее изменение этой страницы: 2018-05-29; просмотров: 221.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...