К.Ушинський про зміст освіти

Ушинський вважав, що навчально-виховний процес повинен виконувати такі основні функції: освітню, виховну, розвивальну, які мають реалізуватися через зміст та методи навчання.

Він зробив спробу встановити критерії відбору змісту навчального матеріалу для школи:

• відповідність змісту рівню розвитку науки;

• важливість і значення для життя людини кожного знання, що да

ється в школі;

• врахування вікових особливостей і можливостей дітей при

побудові навчального курсу;

• народність, тобто вивчення здобутків народної культури в

усіх навчальних дисциплінах.

У навчанні треба передбачати зміст і характер навчального матеріалу, посильність його для учнів, міцність засвоєння знань, зв'язок з життям, наочність, емоційність, виховуюче навчання тощо. Усі ці педагогічно-дидактичні принципи навчання детально розробляються в його творах, хоча самого терміну "принцип" в дидактиці Ушинського ще немає. Він називає їх як "необхідні умови будь-якого викладання".

Заслуга вченого полягає в тому, що дидактичні принципи він розглядав у тісному зв'язку з формами та методами навчання. Ушинський був одним з прихильників такої школи, яка забезпечувала б учнів різнобічними гуманітарними і реальними знаннями. Педагог підкреслював, що однаково важливим є як розвиток розумових сил і здібностей учнів, так і оволодіння ними необхідними в житті знаннями. Він стверджував, що у зв'язку з індустріальним розвитком суспільства виникає необхідність ознайомлення дітей з науками про природу і людину, оскільки вони розвивають вміння спостерігати життя, сприяють логічному мисленню і мають велике практичне значення.К.Ушинський був прихильником єдиної системи загальної освіти, народна школа виступала першою ланкою в усій системі освіти.

ЗМІСТ

ОСВІТИ

Народна школа:

рідна мова як провідний предмет навчання, засіб морального та розумового розвитку дитини;

- арифметика, Закон Божий, елементи природознавства, основи

вітчизняної історії;

- основи ремесел.

Середня школа:

- гуманізація освіти (рідна мова і література, історія, географія, мате

матика, природничі науки, сучасні іноземні мови);

- давні мови (лише для окремих спеціалістів);

- поєднання класичної і реальної освіти.               

К.Ушинський «Проект учительської семінарії»

У 1961 році Ушинський пише велику роботу "Проект учительської семінарії", в якій викладає систему підготовки вчителів. Багато принципових положеннь цієї роботи є актуальними і в наш час. стаття К.Д. Ушинського «Проект учительської Семінарії», в якій він писав: «Найбільш істотний недолік в частці російськї народної освіти є недолік хороших наставників, спеціально підготовлених до виконання своїх обов'язків». З 1861 р. на підставі розробленого К.Д. Ушинським проекту учительської семінарії на кошти земств стали відкриватися земські вчительські семінарії. У 1870 році вийшло «Положення про учительські семінаріх», що визначило основи регулярного створення середніх спеціальних навчальних закладів педагогічного профілю. Ушинський вперше знайомить російське суспільство з завданнями і призначенням цих спеціальних навчальних закладів, їх організацією. Попутно роз'яснюючи заслуги учительських семінарій за кордоном, він гаряче виступає за поширення цих навчальних закладів у Росії, характеризуючи насадження їх у нас справою першої і найбільшої державної важливості. У статті «Проект учительської семінарії» (1861) Ушинський докладно розробив план підготовки вчителів для початкових шкіл. За цим проектом вчительські семінарії слід відкривати не у великих центрах, а в невеликих містах і навіть селах, з тим щоб спокуси великого міста не впливали дурно на вихованців, а викладачі цілком віддавалися б роботі в учительських семінаріях, не відволікаючись сумісництвом в інших навчальних закладах.

Вихованцями учительських семінарій повинні бути переважно діти селян. Для того щоб краще забезпечити моральне виховання і більший вплив з боку викладачів, вихованці повинні жити в інтернаті, звикаючи до простий, суворої й діяльної життя.

Ушинський намітив широке коло наук, досліджуваних майбутніми нареднимі вчителями в учительських семінаріях, а саме: російська мова і література, арифметика, географія, історія, природознавство (відомості з ботаніки, зоології, анатомії та фізіології людини, а також деякі відомості по сільському господарству і медицині ).

За проектом Ушинського велике місце в курсі учительській семінарії займали науки педагогічного циклу: психологія, педагогіка і методика початкового навчання. Вихованці семінарії набували навички виразного читання, гарного листи, малювання, креслення і співу. Педагогічна практика вихованців семінарії велася у народній школі, існуючої при кожній учительській семінарії. Крім того, до семінарії прикріплювався ряд найближчих шкіл, в яких семінаристи також вели педагогічну практику, а закінчили семінарію протягом року працювали під керівництвом викладачів в якості початківців вчителів-стажерів. Семінарія підтримувала зв'язок з учителями - колишніми її вихованцями.

Вчительська семінарія була педагогічним центром, при якому організувалися вищі педагогічні курси для осіб, які отримали університетську освіту, керівники та вчителі семінарії організовували лекції на педагогічні теми і т. п.

За проектом Ушинського були відкриті кращі вчительські семінарії (наприклад, була організована соратником Ушинського Д. Д. Семеновим Закавказька вчительська семінарія в Горі і деякі земські вчительські школи).

Ушинський висловив думку про педагогічні факультети, де б готувалися викладачі педагогіки та вчителі середньої школи. Він писав: якщо у нас є медичні факультети і немає факультетів педагогічних, то це лише означає, що здоров'ям свого тіла ми дорожимо більше, ніж здоров'ям моральним і вихованням. Думка Ушинського була реалізована лише після Жовтневої соціалістичної революції.